Справа № 161/7881/26 Провадження №11-сс/802/228/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
27 квітня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 квітня 2026 року,
ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Третього слідчого відділу (із дислокацією у м. Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, що проявилась у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 квітня 2026 року в задоволенні вищевказаної скарги ОСОБА_6 відмовлено.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що повідомлення ОСОБА_6 від 26.03.2026 про кримінальне правопорушення не містить достатніх та конкретних даних, які б вказували на наявність у діях зазначених ним осіб ознак кримінального правопорушення, тобто невнесення відомостей органом досудового розслідування за його повідомленням не є протиправним.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_6 вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою. Посилається на те, що слідчий суддя помилково дійшов висновку, що його заява про злочин не містить об'єктивних даних, які б свідчили про можливе вчинення кримінального правопорушення. Зазначає, що рішення було постановлено за його відсутності, а тому просить поновити строк на апеляційне оскарження. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою його скаргу задовольнити повністю.
ОСОБА_6 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити без його участі.
А тому, відповідно до приписів ч.4 ст.405 КПК України, його неприбуття не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Доводи ОСОБА_6 про те, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин є слушними та обґрунтованими, а тому строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді підлягає поновленню, так як він пропущений з поважних причин.
Статтею 307 КПК України передбачено, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Апеляційним переглядом встановлено, що у своїй скарзі до слідчого судді ОСОБА_6 просив зобов'язати внести відомості до ЄРДР за заявою від 30 березня 2026 року про злочин та надати йому, як заявнику, витяг з ЄРДР.
На переконання апеляційного суду доводи заявника ґрунтуються на суб'єктивній оцінці та ставленні до зазначених у заяві про вчинення кримінальних правопорушень обставин, та не містять конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, які б давали підстави для кваліфікації дій посадових осіб органу досудового розслідування за відповідними статтями КК України.
Приписами ч.ч.1, 5 ст.214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджується Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства (ч.2 ст.214 КПК України).
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, яке затверджене наказом Генерального прокурора №298 від 30.06.2020. Згідно п.1 глави 2 розділу I цього Положення, до Реєстру, окрім іншого, вносяться відомості про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність , що узгоджується з вимогами ч.5 ст.214 КПК України.
Норма ст.214 КПК України містить два ключових положення: 1) строк, протягом якого мають бути внесені відомості - невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення; 2) зміст заяви, повідомлення - вони мають бути про вчинене кримінальне правопорушення.
Разом з тим, приписами ст.25 КПК України проголошено засаду публічності. Прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. З вказаною нормою кореспондується вимога п.4 ч.5 ст.214 КПК України, відповідно до якої до ЄРДР вноситься, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником.
За такого нормативного закріплення позиція щодо автоматичної реєстрації відомостей по всіх заявах і повідомленнях, які надходять до слідчого, прокурора, дізнавача для порушення кримінального провадження, є помилковою, адже сама норма опосередковано містить вимогу наявності відомостей про кримінальне правопорушення. Отже, навіть у чинній редакції ч.1 ст.214 КПК України проблема щодо внесення відомостей до ЄРДР і оскарження відповідної бездіяльності лежить у площині застосування і вибіркового застосування нормативних формулювань.
Системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. До того ж законодавцем розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у відповідності до положень ч.1 ст.214 КПК України та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч.4 ст.214 КПК України.
У цілому такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_7 від 17.06.2020, згідно п.5 мотивувальної частини якого зазначено, що: "встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту".
Таким чином, бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, може мати місце лише у разі:
- надходження заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення до суб'єкта, який наділений повноваженнями вносити дані до ЄРДР (відповідно до ч.4 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Однак слід додатково наголосити, що обов'язок зареєструвати заяву не є обов'язком зареєструвати відомості з цієї заяви в ЄРДР);
- наявності у заяві, повідомленні інформації, яка може свідчити про вчинення кримінального правопорушення (для початку досудового розслідування достатньою є мінімально необхідна кількість таких ознак: суспільна небезпечність і протиправність (ознаки правопорушення) та об'єкт і об'єктивна сторона (ознаки складу правопорушення). Разом з тим, відомостями про кримінальне правопорушення можна вважати інформацію про подію, яка може бути предметом кримінально-правової оцінки, або про діяння, яке виглядає як суспільно-небезпечне і протиправне);
- невнесення відомостей за заявою, повідомленням, які надійшли уповноваженому суб'єкту і містять ознаки кримінального правопорушення, протягом 24 годин.
Апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про те, що дослідивши зміст скарги, в ній не міститься об'єктивних даних, які б свідчили про можливе вчинення кримінального правопорушення. Інших відомостей щодо злочину, в тому числі самого повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 26.03.2026 року, до скарги не додано.
На переконання апеляційного суду доводи заявника ґрунтуються на суб'єктивній оцінці та ставленні до зазначених у заяві про вчинення кримінального правопорушення обставин, та не містять конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, які б давали підстави для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань дані про кримінальне правопорушення.
З урахуванням викладеного, заява ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення за своїм змістом та суттю, на думку апеляційного суду, не є повідомленням про злочин, оскільки не містить конкретних та достатніх даних про можливість вчинення кримінального правопорушення в розумінні ст.214 КПК України.
А тому, суд апеляційної інстанції погоджується із прийнятим слідчим суддею рішенням.
При цьому, усі доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності оскаржуваного судового рішення не заслуговують на увагу суду, оскільки на думку апеляційного суду фактично зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства і жодним чином не спростовують висновків слідчого судді.
Зважаючи на вищевикладене, рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом.
Підстав для скасування оскаржуваної ухвали з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Поновити ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 квітня 2026 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 квітня 2026 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді: