Справа № 166/490/26 Провадження №33/802/332/26 Головуючий у 1 інстанції:Фазан О. З.
Доповідач: Денісов В. П.
27 квітня 2026 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Ратнівського районного суду Волинської області від 21 січня 2026 року щодо нього,
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665 грн. 60 коп. судового збору.
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 12 березня 2026 року о 17 год. 10 хв. в с.Велимче по вул.Центральній керував мотоциклом марки «Viper» р/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння обличчя, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову судді необґрунтованою. Посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження керування ним транспортним засобом з будь-якими ознаками сп'яніння, а тому у поліцейських не виникало право пропонувати йому пройти огляд на стан сп'яніння. Просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі.
ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, хоча належним чином та завчасно повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується телефонограмою від 15.04.2026 (а.с.21). Жодних клопотань від нього про відкладення розгляду справи не надходило.
А тому відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП його неявка у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Положеннями ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення даного рішення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 613352 від 12 березня 2026 року складеного щодо нього за порушення вимог п.2.5 ПДР, в якому зазначені ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , а саме, різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння обличчя, а також відмова від проходження огляду на стан сп'яніння (а.с.1), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого зафіксовано ознаки сп'яніння ОСОБА_1 , зокрема, різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння обличчя (а.с.3), відеозаписами з відеореєстратора службового автомобіля та з бодікамери працівника поліції (а.с.7), а також іншими матеріалами справи.
Так, відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
А тому, оскільки на місці зупинки у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння обличчя, працівник поліції мав право запропонувати йому пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
В той час, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, під час проходження проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, або такий огляд проводиться у присутності двох свідків.
Відеозаписи, які містяться у матеріалах справи, та перегляд їх змісту вказує на те, що процедура огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведена належним чином.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки вони є необґрунтованими та повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Так, як убачається з відеозапису з відео реєстратора службового автомобіля, службовий автомобіль рухається по вулиці населеного пункту, на зустріч рухається мотоцикл, водій якого перебував без шолома. Після чого службовий автомобіль розвернувся, та рухався за вказаним транспортним засобом. В подальшому до мотоцикла під'їжджає автомобіль працівників поліції, при цьому ОСОБА_1 сидів на транспортному засобі (а.с.7).
Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно яких доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги.
Апеляційним судом у повному обсязі проаналізовані докази, які містяться в матеріалах справи.
Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
При накладенні адміністративного стягнення, місцевий суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Ратнівського районного суду Волинської області від 21 січня 2026 року щодо нього - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.П. Денісов