Справа №760/10238/17 Провадження №2-зз/760/33/26
про скасування заходів забезпечення позову
«28» квітня 2026 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Тесленко І. О.,
за участю секретаря судового засідання Верганівського Б. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у міста Києві заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Солом'янського районного суду міста Києва з заявою про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі №760/10238/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Заява обґрунтована тим, що у провадженні Солом'янського районного суду м. Києва слухалась справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя №760/10238/17. Спірним майном в даній справі була 2/3 частини квартири, що відповідно до договору купівлі продажу від 27 липня 2011 року. За її заявою про забезпечення позову суд задовольнив і наклав арешт на 2/3 частини квартири, яка належала боржнику ОСОБА_2 , за адресою АДРЕСА_1 , ухвалою від 23 січня 2018 року. З врахуванням наведеного просила скасувати заходи забезпечення позову, а саме - зняти арешт з майна 2/3 частини квартири за адресою АДРЕСА_1 .
12 лютого 2026 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані судді Тесленко І.О. Фактично справу передано судді згідно реєстру передачі справ 17 лютого 2026 року.
26 березня 2026 року суддею здійснено запит до Цивільної канцелярії Солом'янського районного суду міста Києва для надання з метою повного, всебічного та об'єктивного вирішення вищевказаної заяви, цивільної справи №760/10238/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
17 квітня 2026 року судді надійшли матеріали цивільної справи.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду міста Києва від 20 квітня 2026 року відкрито провадження та призначено судове засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України, клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
В судове засідання учасники справи не з'явилися про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази. 28 квітня 2026 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява у якій вона просила розгляд заяви здійснити за її відсутності.
Суд вважає можливим провести розгляд клопотання про скасування заходів забезпечення позову за відсутності учасників розгляду, оскільки статтею 158 ЦПК України не визначено обов'язкового участь учасників справи у розгляді заяви про скасування заходів забезпечення позову.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
В провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебувала справа №760/10238/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 23 січня 2018 року по справі №760/10238/17 (провадження №2-з-14/18) заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задоволено; в якості забезпечення позову: накладено арешт на 2/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 .
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 03 квітня 2018 року по справі №760/10238/17 (провадження №2/760/1340/18), позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задоволено частково; в порядку поділу майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя: визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину двохкімнатної квартири АДРЕСА_2 ; визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину двохкімнатної квартири АДРЕСА_2 ; в решті позовних вимог - відмовлено.
Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №421145144 від 04.04.2025 року, станом на момент її отримання в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , наявний запис: номер запису обтяження: 24909936; дата, час державної реєстрації: 19.02.2018 17:19:37; державний реєстратор: Сакович Станіслав Юрійович, Солом'янський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві; підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 39754727 від 19.02.2018, ОСОБА_3 , Солом'янський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві; вид обтяження: арешт нерухомого майна; опис предмета обтяження: накласти арешт на 2/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Згідно з ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Судом встановлено, що рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 03 квітня 2018 року у справі №760/10238/17 набрало законної сили та виконано, при цьому заходи забезпечення позову у вигляді арешту майна залишилися не скасованими. З урахуванням того, що з моменту набрання рішенням законної сили минув значний проміжок часу, строк дії заходів забезпечення позову, визначений процесуальним законом, сплинув.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Суд вправі скасувати вид забезпечення позову по будь-якій справі, яка знаходиться в його провадженні, коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі. Скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів.
Враховуючи зазначені норми ЦПК України, беручи до уваги те, що рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 03 квітня 2018 року по справі №760/10238/17 (провадження №2/760/1340/18) виконано, однак не вирішено питання щодо заходів забезпечення позову, а тому наявні правові підстави для задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову, а заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.
Таким чином, за вказаних обставин, заява про скасування заходів забезпечення позову підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 158, 268, 352 - 356 ЦПК України, суд, -
заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, - задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову, а саме арешт, накладений Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 23 січня 2018 року у цивільній справі №760/10238/17 (провадження №2-з-14/18) на майно, що належить на праві власності ОСОБА_2 , а саме: 2/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Копію ухвали про скасування заходів забезпечення позову надіслати всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І. О. Тесленко