СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
про залишення заяви без руху
пр. № 2-о/759/354/26
ун. № 759/10918/26
28 квітня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Ключник А.С., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту, що має юридичне значення -
До Святошинського районного суду міста Києва через підсистему «Електронний суд» 21.04.2026 надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту, що має юридичне значення.
У зазначеній заяві заявник просить встановити факт народження ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м. Красноярськ російської федерації, зазначивши в актовому записі про народження у графі «мати» - ОСОБА_2 , 1954 року народження, громадянка України, у графі «батько» - ОСОБА_3 , 1953 року народження, громадянин України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2026 справу розподілено судді Ключнику А.С.
Вивчивши заяву та додані до неї документи, суддею встановлено обставини для залишення заяви без руху, з огляду на наступне.
У відповідності до частини 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема окремого провадження.
Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно зі статтею 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини 1 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина 2 статті 315 ЦПК України).
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Залежно від обставин юридичні факти за критерієм їх правових наслідків розрізняють на: правовиникаючі, правозмінюючі, правопризупиняючі, правовідновлюючі, правоприпиняючі.
Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи матиме він правові наслідки.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 320/948/18.
У поданій до суду заяві заявником зазначено, що встановлення вказаного факту необхідне заявнику для «реалізації його особистих та майнових прав, зокрема для підтвердження факту народження, походження та родинних відносин».
Поряд з цим таке формулювання на думку суду є абстрактним та не вказує конкретної мети встановлення даного факту.
Окрім того, суд звертає увагу заявника, що українські суди встановлюють факт народження лише на тимчасово окупованих територіях України, визначених ВР. Встановлення факту народження на території російської федерації через суд є неможливим, оскільки це вважається іноземною юрисдикцією, а документи рф потребують легалізації.
Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі №643/1873/23 (провадження №61-9113св23).
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суддя зауважує, що залишення заяви без руху не є обмеженням права заявника на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
За таких обставин, суддя доходить висновку про необхідність залишення заяви без руху та надання заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки заява не відповідає вимогам процесуального закону.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 185, 258-261, 293-294, 315, 318 ЦПК України, суддя -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху.
Надати можливість заявнику виправити недоліки у строк не більше ніж п'ять днів з дня отримання заявником ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Попередити, що у випадку не виконання вимог цієї ухвали, заява буде вважатися неподаною та підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Ключник А.С.