Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/6031/26
21 квітня 2026 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026105160000023, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,-
Прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене під час проведення огляду місця події у кримінальному провадженні № 12026105160000023, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що вилучене під час огляду майно визнане речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, тобто є об'єктами, що містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
У судове засідання прокурор не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, у якому клопотання підтримала із наведених у ньому підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Із урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для розгляду клопотання за відсутності фактичного володільця майна, з метою забезпечення арешту майна.
Відповідно до ч.1 ст. 172 КПК України його неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання, а тому слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд клопотання без участі прокурора та з урахуванням ч.4 ст. 107 КПК України без фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, із наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадках, передбачених пунктами 1-2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу та підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України відповідно.
Згідно із ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається із матеріалів клопотання, сектором дізнання відділу поліції в річковому порту Київ ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026105160000023, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратура м. Києва.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 11.04.2026 на території кінно-трюкового театру «Скіф», що у Дніпровському районі м. Києва (координати: 50.4594859, 30.5679063), виявлено факт незаконного зайняття водним добувним промислом.
Так, встановлено, що 10.04.2026 близько 20:00 ОСОБА_4 незаконно встановив у водоймі заборонене знаряддя лову, а 11.04.2026 близько 11:00 здійснив його вилучення з водойми, при цьому у зазначеному знарядді знаходилися свіжевиловлені водні біоресурси - раки у кількості 16 шт.
Водночас, з метою збереження та охорони популяції раків у період їх природного відтворення, відповідно до вимог законодавства та на підставі рішення Державного агентства меліорації та рибного господарства України від 27.11.2025, на водоймах України встановлюється заборона на вилов раків, зокрема: з 15.12.2025 по 30.06.2026 - на Київському, Канівському, Кременчуцькому, Кам'янському та Дніпровському водосховищах, а з 01.12.2025 по 30.06.2026 - на інших рибогосподарських водних об'єктах.
11.04.2026 проведено огляд місця події, під час якого оглянуто та вилучено заборонене знаряддя лову типу «раколовка», виготовлене у вигляді подовженої багатосекційної конструкції циліндричної форми, що складається з металевих кілець (каркасу), обтягнутих сітчастим матеріалом зеленого кольору та довжиною 3 м.
Згідно з поясненнями ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , він знайшов виявлене заборонене знаряддя лову типу «раколовка» на території кінно-трюкового театру «Скіф» близько двох років тому.
Постановою начальника сектору дізнання ВП в річковому порту Київ ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 від 11.04.2026 вказане майно визнане речовим доказом у кримінальному провадженні.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що вилучене в ході проведення огляду місця події майно відповідає критеріям речових доказів, визначеним статтею 98 КПК України, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Крім того, є достатні підстави вважати, що таке майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, що є належною правовою підставою для арешту вказаного майна.
На підставі наведеного, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна, яке було виявлене та вилучене під час проведення огляду місця події в рамках кримінального провадження № 12026105160000023 від 11.04.2026, а також збереження його як речових доказів, слідчий суддя вважає вірним застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, який суттєво не позначиться на інтересах підозрюваного та інтересах інших осіб, із встановленням заборони розпоряджатись (вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження майна) та користуватись вказаним майном задля забезпечення можливості органам досудового розслідування провести необхідний комплекс розшукових, слідчих та процесуальних дій з метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167-169, 170-173, 309 КПК України, -
Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026105160000023, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучене 11.04.2026 під час проведення огляду місця події - території кінно-трюкового театру «Скіф», що у Дніпровському районі м. Києва (координати: 50.4594859, 30.5679063), а саме на заборонене знаряддя лову типу «раколовка», виготовлене у вигляді подовженої багатосекційної конструкції, що складається з металевих кілець (каркасу), обтягнутих сітчастим матеріалом зеленого кольору, довжиною 3 м.
Відповідно до ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Згідно з ч.1, ч.2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1