печерський районний суд міста києва
Справа № 757/17457/26-к
30 березня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Мотивуючи означене клопотання сторона обвинувачення вказує наступне.
Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026000000000280 від 16.03.2026 за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора.
Згідно з наказом керівника Київської обласної прокуратури від 05.09.2025 № 1768к ОСОБА_5 призначено на посаду прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області з 10.09.2025, в порядку переведення з органів Херсонської обласної прокуратури.
Так, у провадженні слідчого відділу Броварського РУП ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження № 12025111130002337 від 15.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_8 від 22.01.2026 у справі № 361/425/26 задоволено клопотання прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 та надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На виконання зазначеної ухвали, 18.02.2026 старшим слідчим СВ Броварського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1 , проведено обшук, під час якого, окрім інших працівників правоохоронних органів, брав участь прокурор Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 .
Під час проведення обшуку виявлено грошові кошти, що належать ОСОБА_9 , у сумі 55 000 доларів США та 39 900 євро, які відповідно до ухвали суду не були предметом відшукання та не підлягали вилученню, оскільки не стосуються предмета вказаного кримінального провадження.
Після виявлення слідчим зазначених грошових коштів прокурор Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час та спосіб, але не пізніше 13 год. 20 хв. 18.02.2026, зателефонував своєму безпосередньому керівнику - першому заступнику керівника Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 , та повідомив про факт їх виявлення.
Після цього у ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , які діяли умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, виник спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами ОСОБА_9 у особливо великих розмірах, шляхом обману, що виразився у повідомленні завідомо неправдивих відомостей та створенні у ОСОБА_9 хибного уявлення про наявність правових підстав для вчинення дій щодо накладення арешту на належне йому майно, з метою спонукання його до добровільної передачі грошових коштів.
Надалі, з метою реалізації свого злочинного умислу, попередньо узгодивши свої дії з ОСОБА_7 , прокурор Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 надав вказівку слідчому вилучити вказані грошові кошти, як тимчасово вилучене майно.
Після цього, прокурор ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про арешт, зокрема грошових коштів вилучених під час обшуку у ОСОБА_9 .
Ураховуючи, що законних підстав для арешту коштів вилучених під час обшуку не було, ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_8 від 06.03.2026 постановленою у справі № 361/425/26 клопотання прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 подане ним у кримінальному провадженні № 12025111130002337 від 15.12.2025 задоволено частково - в частині арешту грошових коштів у сумі 55 тисяч доларів США та 39 900 Євро відмовлено.
Після того як слідчий СВ Броварського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_10 повернув зазначені грошові кошти ОСОБА_9 , 13.03.2026 на мобільний телефон останнього з номером НОМЕР_1 у месенджері «WhatsApp» зателефонував ОСОБА_5 з номера НОМЕР_2 та повідомив про намір зустрітися з ОСОБА_9 біля адміністративної будівлі Броварської окружної прокуратури Київської області за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 137, на що останній погодився, не усвідомлюючи злочинного характеру подальших дій співрозмовника.
Під час зазначеної зустрічі, що відбулася 13.03.2026 близько 11 год., ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_9 , що з ним бажає поспілкуватися його керівник. Через деякий час до них підійшов перший заступник керівника Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 , який, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, повідомив завідомо неправдиві відомості про наявність підстав для подальшого кримінального переслідування та можливість впливу на арешт майна, чим ввів ОСОБА_9 в оману щодо реальних правових наслідків.
Надалі ОСОБА_7 зазначив, що у разі наміру ОСОБА_9 і надалі розпоряджатися вказаними земельними ділянками, останній має передати їм грошові кошти у сумі 100 000 доларів США, після отримання яких ОСОБА_7 та ОСОБА_5 не буде вжито заходів щодо накладення арешту на зазначене майно, тим самим використовуючи обман як спосіб впливу на волевиявлення потерпілого з метою отримання неправомірної вигоди.
При цьому ОСОБА_7 та ОСОБА_5 достеменно усвідомлювали, що відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України виключне право на тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження чи користування майном, тобто накладення арешту, належить до компетенції суду, а тому їхні твердження не відповідали дійсності та були спрямовані на введення в оману.
ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , висуваючи вимогу про передачу їм грошових коштів під умовою ненакладення арешту на майно, усвідомлювали, що їх дії є способом обману, спрямованим на незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 , створюють штучні обмеження у здійсненні ним правомочностей власника та суперечать нормам законодавства України.
Надалі, 18.03.2026 близько 15 год., під час зустрічі ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , що відбулася біля адміністративної будівлі Броварської окружної прокуратури Київської області за адресою: м. Бровари, вул. Київська, 137, ними обговорено зменшення розміру грошових коштів до 50 000 доларів США, які необхідно передати за ненакладення арешту на земельні ділянки, що свідчить про продовження реалізації злочинного умислу шляхом коригування умов обману.
У подальшому, 26.03.2026 близько 12 год., ОСОБА_7 переслідуючи мету спрямовану на заволодіння коштами ОСОБА_9 прибув за його місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , після чого з мобільного номера НОМЕР_3 здійснив дзвінок на мобільний телефон ОСОБА_9 за номером НОМЕР_1 через мобільний додаток «WhatsApp» та зазначив про необхідіність їх зустрічі біля будинку, продовжуючи реалізацію спільного злочинного плану.
Під час розмови з ОСОБА_9 ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_9 , а саме грошовими коштами у сумі 50 000 доларів США, зазначив про два можливі варіанти подальших дій. Зокрема, у першому випадку, за умови передачі грошових коштів в обумовленому розмірі, арешт на належні ОСОБА_9 земельні ділянки накладатися не буде, а у разі відмови від передачі коштів - арешт буде накладено на земельні ділянки, які на цей час уже поділені на менші за площею та фактично не існують як окремі об'єкти, тим самим створюючи у потерпілого хибне уявлення про наявність реальної загрози його майновим правам.
При цьому ОСОБА_7 зазначив, що грошові кошти у сумі 50 000 доларів США з метою конспірації необхідно передати через пункт обміну валют за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 38, із використанням QR-коду та зазначенням номера телефону, що свідчить про заздалегідь продуманий спосіб заволодіння коштами.
Після завершення розмови на мобільний телефон ОСОБА_9 НОМЕР_1 у мобільному додатку «WhatsApp» з номера НОМЕР_3 надійшло повідомлення, яке містило відповідний QR-код та адресу зазначеного пункту обміну валют.
Прибувши до відділення обміну валют за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 38, ОСОБА_9 перебуваючи під впливом обману, створеного ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , передав працівниці обміну валют у касі № 5 грошові кошти, здійснивши платіж за реквізитами (посиланням), зазначеними у відповідному повідомленні.
Після цього ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_5 та повідомив, що грошові кошти передано у спосіб, про який він домовлявся з ОСОБА_7 , на що ОСОБА_5 відповів, що прийняв інформацію до відома та зазначив, що викличе його наступного тижня, чим підтвердив узгодженість дій та обізнаність із фактом передачі коштів.
У зв'язку з викладеним, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану виконали всі дії, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, а саме повідомили завідомо неправдиві відомості та створили у ОСОБА_9 хибне уявлення про наявність правових підстав для вчинення дій щодо накладення арешту на належне йому майно, з метою спонукання його до добровільної передачі грошових у сумі 50 000 доларів США.
Разом із тим кримінальне правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від їхньої волі, оскільки після передачі зазначених грошових коштів працівнику пункту обміну валют працівниками Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань було проведено обшук, під час якого вказані грошові кошти вилучено.
Ураховуючи вищевказане, відповідно до ст. ст. 40, 42, 276, 277, 278 КПК України, слідчим за погодженням з прокурором 27.03.2026 здійснено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України, а саме у закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , уродженцю м. Ужгород, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимому.
Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджуються зібраними під час досудового розслідування матеріалами, а саме:
- заявою ОСОБА_9 про вчинення кримінального правопорушення від 16.03.2026;
- протоколами допиту ОСОБА_9 з додатками від 16.03.2026, 18.03.2026 та 26.03.2026;
- протоколом огляду та вручення грошових коштів від 26.03.2026 та додатку до нього;
- протоколом обшуку приміщення відділення обміну валют від 26.03.2026;
- протоколом обшуку службового кабінету підозрюваного ОСОБА_7 ;
- рапортом ГСУ ДБР від 27.03.2026, а також іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
У відповідності до п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів, інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Обставинами, на підставі яких сторона обвинувачення дійшла висновку про наявність вказаних ризиків є те, що кримінальне правопорушення, що інкримінується ОСОБА_5 є особливо тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Вищевикладене свідчить також про те, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, співучасть за попередньою змовою групою осіб у шахрайському заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах, може планувати втечу та переховування від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Про це свідчить й той факт, що при затриманні співучасника ОСОБА_7 та обшуку Броварської окружної прокуратури Київської області, ОСОБА_5 залишив її приміщення, вимкнув мобільний термінал та вживав заходів до уникнення свого затримання в порядку ст. 208 КПК України.
ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та має реальні можливості залишити територію України з цією метою, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України так і поза межами таких, а також переховуватись на території України.
Перебування нашої держави у стані війни з російською федерацією може також сприяти ОСОБА_5 до залишення меж підконтрольної Україні території, що унеможливить подальше проведення належного досудового розслідування та судового розгляду.
Крім цього, у кримінальному провадженні на теперішній час не встановлені всі спільники ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , які причетні до вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку з чим інші особи матимуть можливість сприяти його переховуванню з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Зважаючи на інкримінування підозрюваному злочину за ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України, а також на міру покарання, яка загрожує йому, сторона обвинувачення обґрунтовано вважає, що ОСОБА_5 , перебуваючи поза межами установи попереднього ув'язнення, вчинятиме дії спрямовані на знищення або спотворення доказів у даному кримінальному провадженні, збір яких на даний час слідством не завершено, що значно вплине на процес доказування вини як підозрюваного, так й співучасників, інших можливих спільників, які діяли за попередньою змовою групою осіб.
На теперішній час у кримінальному провадженні не проведений увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, не встановлені усі місця зберігання предметів та документів, що можуть бути використані як речові докази, не встановлені усі особи причетні до його вчинення.
Підозрюваний ОСОБА_5 та інші члени групи за попередньою змовою під час вчинення кримінального правопорушення, з метою узгодження дій по реалізації злочинного плану вживали заходи конспірації та приховування своєї діяльності. Зокрема, використовували мобільні термінали, інші електронні засоби, які за своїм функціоналом дозволяють спілкуватися шляхом направлення зображень і текстових повідомлень. Вказані засоби зв'язку, як знаряддя підготовки вчинення злочину, містять докази протиправної діяльності підозрюваного та інших співучасників, а тому, усвідомлюючи важливість доказового значення цих предметів для досудового розслідування, підозрюваний матиме можливість вжити заходів до їх приховання, знищення чи спотворення наявної у них інформації.
Досудове розслідування на даний час триває, збираються відомості на підтвердження винуватості ОСОБА_5 і співучасників за попередньою змовою, які б прокурор вважав достатніми для завершення слідства, а тому знищення таких відомостей негативно вплине на повноту кримінального провадження.
Разом з тим, ОСОБА_5 , маючи тісні зв'язки у державних та правоохоронних органах, може незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів, інших учасників кримінального провадження, з метою надання недостовірних показів, зміни раніше наданих у кримінальному провадженні показів і уникнення кримінальної відповідальності.
Оскільки підозрюваному вручені повідомлення про підозру та клопотання про обрання запобіжного заходу з доданими до нього матеріалами досудового розслідування, якими воно обґрунтовується, відповідно останній отримав можливість знайомитися з матеріалами кримінального провадження, які містять значиму інформацію, у тому числі щодо проведених слідчих та процесуальних дій, які йому до цього були невідомі. З урахування вказаної обставини підозрюваний, перебуваючи поза межами установи попереднього ув'язнення, матиме можливість обговорювати з співучасниками, іншими невстановленими особами, причетними до протиправної діяльності, як відомі, так й невідомі органу досудового розслідування обставини вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, та усвідомлюючи невідворотність покарання, намагатиметься вплинути на цих осіб, розробити стратегію ухилення від відповідальності. Крім цього, враховуючи важливість та силу доказового значення висновків експертів у цьому провадженні підозрюваний, як особисто так і через інших осіб, може вдатися до впливу на цих учасників процесу у цьому ж кримінальному провадженні з метою дискредитації їх висновків. Враховуючи встановлення факту вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення у складі групи за попередньою змовою, у т.ч. з іншими невстановленими особами, перебуваючи поза межами установи попереднього ув'язнення, усвідомлюючи, що відомі йому особи з числа невстановлених на даний час стороною обвинувачення, можуть надати правдиві показання щодо його ролі у вчиненні кримінального правопорушення, намагатиметься вплинути на них з метою домогтися надання неправдивих показань на свою користь чи унеможливити своє викриття, а також приховування можливих співучасників та осіб, що їм сприяли.
Встановлення об'єктивних обставин вчинення кримінального правопорушення можливе лише шляхом проведення допитів осіб яким вони відомі. Таким чином, у органу досудового слідства є достатньо даних вважати, що використовуючи вплив на учасників кримінального провадження з метою мінімізації негативних наслідків для себе, підозрюваний має можливість впливати на потерпілого, свідків, інших осіб, які ще не допитані, з метою розроблення загальної, узгодженої стратегії уникнення від кримінальної відповідальності.
Обставинами, на підставі яких сторона обвинувачення дійшла висновку, що ОСОБА_5 перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином є те, що у випадку засудження за ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України, до нього може бути застосовано виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Перебуваючи на волі до вирішення питання щодо виявлення майна з метою його конфіскації та накладення на нього арешту наявний ризик того, що ОСОБА_5 вчинить активні дії щодо його приховування, перешкоджаючи таким чином кримінальному провадженню, зокрема досягненню мети та завдань кримінального провадження, невідворотності покарання та його достатності.
Також на цей час у кримінальному провадженні перевіряється причетність низки інших осіб до підготовки та вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, у тому числі осіб, знайомих з підозрюваним. Враховуючи викладене, існують обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може узгоджувати свої дії з невстановленими на даний час особами та таким чином намагатися не допустити викриття себе, а також встановлення обставин вчинення злочину. Також підозрюваний, усвідомлюючи, що досудове розслідування перебуває в активній стадії та проводяться слідчі дії, спрямовані на встановлення персональних даних осіб, причетних до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, зможе сприяти переховуванню таких осіб від органу досудового розслідування, у тому числі керувати такою протиправною діяльністю та фінансувати її.
ОСОБА_5 , будучи учасником групи за попередньою змовою, може вчинити інші кримінальні правопорушення, щодо потерпілого з метою уникнення відповідальності, а також продовжити кримінальне правопорушення проти власності у складі вказаної групи.
Вказане дає підстави стверджувати про те, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення (злочин) умисно і цілеспрямовано, чітко усвідомлюючи при цьому протиправність власних дій.
Підставою застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під варту є наявність обґрунтованої підозру у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів, інших учасників кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення.
З урахуванням викладених обставин жоден більш м'який запобіжний захід, крім запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зможе забезпечити запобігання існуючим ризикам та виконання завдань кримінального провадження.
Інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать усунення існуючих ризиків, оскільки ОСОБА_5 надалі матиме можливість контактувати з співучасниками, іншими особами які можливо причетні до шахрайських дій, й узгоджувати з ними свої дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та/або суду, знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, вчинення незаконного впливу на потерпілого, свідків, експертів, інших учасників кримінального провадження, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення та/бо продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Зокрема такі контакти можливі за допомогою різного роду засобів зв'язку, у тому числі, які неможливо відслідкувати гласними чи негласними засобами контролю.
Зазначені ризики є суттєвими і їхньому настанню неможливо запобігти у разі застосування до ОСОБА_5 будь-яких інших запобіжних заходів.
Вивченням особи підозрюваного на даний час встановлено, що він працездатний, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
Враховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам до ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Проте, застава у розмірі 998 400 гривень, що є верхньою межею у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину вказаного ступеню тяжкості, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 відповідних процесуальних обов'язків у разі звільнення з-під варти після її внесення.
Враховуючи тяжкість, специфіку кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , дані про особу підозрюваного, репутацію підозрюваного, особливо великий розмір предмету злочину, нездатність застави у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, є необхідним визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у 1803 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 6 000 384 (шість мільйонів триста вісімдесят чотири) гривні, оскільки внесення застави в саме такому розмірі достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним ОСОБА_5 , покладених обов'язків у разі звільнення з-під варти після її внесення, а також забезпечить утримання останнього від реалізації вищевказаних ризиків.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав посилаючись на викладені в ньому доводи, просив клопотання задовольнити.
Захисник та підозрюваний у судовому засіданні заперечували щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши на необґрунтованості пред'явленої підозри, відсутності ризиків визначеними ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя, вислухавши доводи учасників процесу, вивчивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою арешту для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, але не доведе обставин щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначено у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.
Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри та відсутності доказів щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 до інкримінованих кримінальних правопорушень, на даній стадії кримінального провадження, є безпідставними, оскільки підтверджується наступними доказами, а саме: протоколами допитів свідка, протоколами оглядів місця події, постановами про визнання речових доказів, протокол огляду відео, постановами про призначення експертиз, протокол затримання особи у порядку ст. 208 КПК України та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, при вирішені питання, чи було особу «обвинувачену в кримінальному правопорушенні» для цілей статті 6 Конвенції, необхідно виходити з таких трьох критеріїв: категорія даного провадження згідно з національним законодавством; суттєві характерні риси цього провадження; вид та суворість міри покарання, яке можу бути призначено заявникові. [«O. v. Norway», n. 33926].
«Законність» тримання під вартою з погляду національного закону не завжди є вирішальним чинником. Європейський суд з прав людини зазначає, що тримання під вартою протягом зазначеного періоду має відповідати меті пункту 1 статті 5 Конвенції, яка забороняє безпідставне позбавлення свободи. [«Гаважук проти України», п. 63654]; [«Мурукін проти України», п. 34]; [«Буряга проти України», п. 54655]; [«Фельдман проти України», п. 68656].
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування від органів досудового розслідування з метою уникнення від кримінальної відповідальності, вчинення впливу на інших учасників кримінального провадження, в тому числі тих, з якими злочин вчинено у співучасті, можливість сховати чи знищити речі, які мають значення для кримінального провадження, а також доведена можливість впливу на свідків та потерпілого.
Отже, слідчий суддя у відповідності до положень ст.ст. 176, 177, 178 КПК України враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , за вчинення тяжкого злочину, а тому відповідно до п. 4 ст. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та беручи до уваги практику Європейського Суду з прав людини, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_5 та характер інкримінованих діянь, їх корисливий мотив та підвищену суспільну небезпеку кримінальних правопорушень, наявність ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, враховуючи стадію досудового розслідування, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі 1502 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 5 000 000 грн., оскільки внесення застави у зазначеному розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Крім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_5 , альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки:
-не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_7 , потерпілим, ОСОБА_10 та іншими свідками у провадженні, як безпосередньо, так й через інших осіб;
-здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу ДМСУ за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
-носити електронний засіб контролю.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 27.05.2026 включно.
Одночасно визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України, у розмірі 1502 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб що становить 5 000 000 (п'ять мільйонів) грн., яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва:
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059
Банк отримувача ДКСУ, м. Київ
Код банку отримувача (МФО) 820172
Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі внесення застави, наступні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
-не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_7 , потерпілим, ОСОБА_10 та іншими свідками у провадженні, як безпосередньо, так й через інших осіб;
-здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу ДМСУ за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
-носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 27.05.2026 року включно.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
Покласти на прокурора у кримінальному провадженні контроль за виконанням ухвали суду.
Взяти підозрюваного під варту в залі суду.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1