20.04.2026 Справа № 756/10118/25
Справа № 756/10118/25
Провадження №2-п/756/80/26
20 квітня 2026 року Оболонський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Тихої О.О., за участю секретаря судового засідання Ребеко О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30.01.2026 у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СУПЕРІУМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30.01.2026 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СУПЕРІУМ» про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СУПЕРІУМ» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 94299671000 від 21.01.2018, укладеним між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 , в розмірі 40 187 (сорок тисяч сто вісімдесят сім) гривень 67 копійок; витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
14.03.2026 відповідач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Навальнєва О.Ю., подав заяву про перегляд заочного рішення, в якій просив скасувати заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30.01.2026 та відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог зазначив, що заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30.01.2026 було отримано представником відповідача 20.02.2025. При цьому, при ухваленні рішення судом не було враховано, що сторонами укладена третейська угода у формі третейського застереження у договорі про надання споживчого кредиту № 94299671000 від 21.01.2018. Так, п. 5.2 договору визначено, що усі спори між сторонами, що виникають за цим договором або у зв'язку з ним, підлягають передачі на розгляд і остаточне вирішення до Постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України, а отже справа підлягала розгляду третейським судом. Також зазначив, що отримання коштів у кредит мало місце для придбання телевізора, який у подальшому використовувався з метою розвитку підприємницької діяльності, а тому між сторонами виник саме господарський спір. Крім того, вказав на те, що відповідач не був повідомлений про відступлення права вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СУПЕРІУМ», а тому прострочення виконання зобов'язання є таким, що відбулося не з вини боржника. З урахуванням наведеного просить скасувати заочне рішення суду від 30.01.2026.
13.03.2026 до суду надійшли заперечення представника позивача на заяву про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30.01.2026, обгрунтовані тим, що стороною відповідача не наведено підстав і не надано належних доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи і які не досліджені судом. Обставини, які на думку представника відповідача, не були досліджені судом, фактично зводяться до незгоди з ухваленим рішенням, а доводи представника відповідача щодо третейського застереження були оцінені судом при постановленні ухвали від 30.01.2026, якою відмовлено у закритті провадження у справі.
Представник відповідача надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності відповідача, в якій підтримав вимоги заяви про перегляд заочного рішення та просив їх задовольнити.
Представник позивача у письмових запереченнях просила здійснювати розгляд заяви про перегляд заочного рішення за її відсутності.
Суд, дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріалами цивільної справи №756/2054/23, приходить до наступного.
Судом встановлено, що заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30.01.2026 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СУПЕРІУМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СУПЕРІУМ» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 94299671000 від 21.01.2018, укладеним між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 , в розмірі 40 187 (сорок тисяч сто вісімдесят сім) гривень 67 копійок; витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
З матеріалів справи вбачається, що заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30.01.2026 у цивільній справі №756/10118/25 було отримано представником відповідача 20.02.2026 в електронному кабінеті користувача Електронного суду.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про поновлення відповідачу строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.
Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення судових повісток рекомендованими листами з повідомленням про вручення. Крім цього, судові повістки про виклик до суду направлялися представнику відповідача до його електронного кабінету.
Про обізнаність представника відповідача пр дату, час та місце ролзгляду справи свідчить його посилання на неї у заяві про закриття провадження у справі.
Викладене свідчить про те, що суд виконав покладений на нього обов'язок повідомити відповідача та представника відповідача про дату, час та місце розгляду справи, проте останні свідомо не скористалися своїм правом взяти участь у судовому засіданні, не подали належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин своєї неявки.
Згідно зі ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Використання законодавцем в конструкції даної статті сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Таким чином, розглядаючи другу умову для скасування заочного рішення суд виходить з того, що відповідно до ст. 288 ЦПК України відповідач або його представник у своїй заяві про перегляд заочного судового рішення повинен зазначити такі обставини та такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку, ухвалив би принципово інше рішення.
Водночас, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Представник відповідача у заяві про перегляд заочного рішення як на підставу для скасування рішення вказує, що при ухваленні рішення судом не було враховано, що сторонами укладена третейська угода у формі третейського застереження у договорі про надання споживчого кредиту № 94299671000 від 21.01.2018. Так, п. 5.2 договору визначено, що усі спори між сторонами, що виникають за цим договором або у зв'язку з ним, підлягають передачі на розгляд і остаточне вирішення до Постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України.
Разом з тим, судом надано оцінку вказаним обставинам в ухвалі суду від 30.01.2026, якою відмовлено у закритті провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Також стороною відповідача не надано жодних належних доказів існування між сторонами господарських правовідносин.
Також судом у заочному рішенні від 30.01.2026 надано оцінку обставинам набуття ТОВ «Фінансова Компанія «СУПЕРІУМ» права вимоги за Договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 94299671000 від 21.01.2018, укладеним між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 .
Таким чином, до заяви про перегляд заочного рішення жодного доказу в розумінні положень ст. 76 ЦПК України не додано. У заяві про перегляд заочного рішення сторона відповідача фактично вдається до переоцінки доказів та обставин, які судом оцінені і встановлені при ухваленні заочного рішення, тобто фактично висловлено незгоду з прийнятим судом рішенням.
Сукупності обставин, визначених ст. 285 ЦПК України, судом встановлено не було, а відповідачем їх наявність не доведена.
Крім того, у відповідність до ч. 4 ст.10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, interalia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).
Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).
Виходячи з наведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п. 1 ст. 6 конвенції, а також ст. 1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.
Так, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод наголошує, що термін «строк на оскарження рішення», що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів та позивачів, які можуть трапитись після прийняття судом рішення (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).
У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Таким чином, суд вважає, що пояснення та докази, на які посилається в своїй заяві представник відповідача, не мають істотного значення для правильного вирішення справи та зводяться до незгоди з ухваленим судом рішенням. З урахуванням того, що стороною відповідача не надано як доказів поважності неприбуття в судові засідання, так і доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи і вплинули б на рішення суду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви та скасування заочного рішення від 30.01.2026.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 260, 261, 284-288 ЦПК України, cуд
Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30.01.2026 у цивільній справі № 756/10118/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СУПЕРІУМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30.01.2026 у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СУПЕРІУМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до частини 4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до суду апеляційної інстанції, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Тиха