Справа №:755/5924/26
Провадження №: 1-кс/755/1844/26
"27" квітня 2026 р. Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_4 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 12026100040000952, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.04.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України,
встановив:
У провадження слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_4 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, за погодженням прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12026100040000952, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.04.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12026100040000952, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.04.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що 22.04.2026 близько 19.50 год. невстановлена особа, перебуваючи в приміщенні ТЦ «Квадрат», здійснила повідомлення про наявність вибухівки, що може здійснити вибув, що виявилось хибним (ЄО 27221).
Відповідно до ч. 3 ст. 233, ст.ст. 234, 236, 237 КПК України, слідчим Дніпровського УП ГУНП в м. Києві, 22.04.2026 року було проведено невідкладний обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання - ОСОБА_5 , в результаті якого було виявлено та в подальшому вилучено: паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який поміщено до спец. пакету № CRI1021929; згорток з невідомою речовиною рослинного походження, яку поміщено до спец. пакету № NPU5084351; рюкзак сірого кольору з особистими речами, а саме з сумкою чорного кольору, пластикова пляшка, блістер з таблетками, дезодорант, павербанк чорного кольору, канцелярський ніж, серветки, який поміщено до спец. пакету № NPU1204635; мобільний телефон «Моторола», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , який поміщено до спец. пакету № 7211397.
23.04.2026 року слідчим Дніпровського УП ГУНП у м. Києві винесено постанову про визнання вилученого майна з речовими доказами в кримінальному провадженні.
Враховуючи те, що вилучене майно, визнані речовими доказами, містить на собі сліди кримінального правопорушення, а також інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту вчинення кримінального правопорушення та вилучені вилучено з метою припинення протиправної діяльності та подальшого призначення експертиз.
Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вищеперераховане майно було виготовлене та пристосоване як засоби чи знаряддя вчинення злочину, з метою забезпечення, в тому числі, й збереження речового доказу, а також попередження відчуження, попередження зникнення, втрати або пошкодження вищезазначеного майна, або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, необхідно накласти арешт шляхом заборони використання, розпорядження, відчуження майна.
У судовому засіданні слідчий внесене клопотання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому та накласти арешт на тимчасово вилучене майно, за виключенням паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_5 .
Власник майна - ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття учасників у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутності учасників, оскільки їх неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
Вивчивши зміст клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
З матеріалів клопотання вбачається, що слідчим відділом Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12026100040000952, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.04.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України. Процесуальне керівництво здійснюється Дніпровською окружною прокуратурою м. Києва. Кримінальне провадження порушено за фактом того, що 22.04.2026 року близько 19.50 години невстановлена особа, перебуваючи в приміщенні ТЦ «Квадрат», здійснила повідомлення про наявність вибухівки, що може здійснити вибух, яке виявилось хибним (ЄО № 27221).
У ході розкриття даного кримінального правопорушення було виявлено та затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
У порядку ч. 3 ст. 233, ст.ст. 234, 236, 237 КПК України, слідчим Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, з 23 год. 37 хв. по 00 год. 03 хв. 23 квітня 2026 року було проведено невідкладний обшук за місцем проживання затриманої особи за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 , в результаті якого було виявлено та в подальшому вилучено: паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який поміщено до спец. пакету № CRI1021929; згорток з невідомою речовиною рослинного походження, яку поміщено до спец. пакету № NPU5084351; рюкзак сірого кольору з особистими речами, а саме з сумкою чорного кольору, пластикова пляшка, блістер з таблетками, дезодорант, павербанк чорного кольору, канцелярський ніж, серветки, який поміщено до спец. пакету № NPU1204635; мобільний телефон «Моторола», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , який поміщено до спец. пакету № 7211397.
Постановою слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 від 23.04.2026 вилучені предмети визнано речовими доказами в кримінальному провадженні № 12026100040000952.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 27.04.2026 року № 755/5924/26 (провадження № 1-кс/755/1843/26) слідчому СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , який входить до складу групи слідчих у кримінальному провадженні № 12026100040000952, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.04.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, надано дозвіл на проведення обшуку квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або інших предметів, на яких могли залишитися сліди кримінального правопорушення і вилучення доказів вчинення кримінального правопорушення, а саме: паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який поміщено до спец. пакету № CRI1021929; згорток з невідомою речовиною рослинного походження, яку поміщено до спец. пакету № NPU5084351; рюкзак сірого кольору з особистими речами, а саме з сумкою чорного кольору, пластикова пляшка, блістер з таблетками, дезодорант, павербанк чорного кольору, канцелярський ніж, серветки, який поміщено до спец. пакету № NPU1204635; мобільний телефон «Моторола», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , який поміщено до спец. пакету № 7211397.
Частиною 1 статті 131 КПК України визначено, що захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
При цьому, ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, в силу ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
З огляду на положення ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням викладеного, арешт майна з огляду на положення, передбачені п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Так, слідчим суддею з матеріалів клопотання встановлено, що тимчасово вилучене майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а накладення арешту на нього є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.
Як постанова про визнання вказаного майна речовим доказом так і клопотання про арешт майна, з посиланням на встановлені у кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, містять відповідні мотиви та підстави на обґрунтування висновку про відповідність такого майна ознакам речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, зокрема посилання на те, що вилучене майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
За викладених обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, за виключенням паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_5 , оскільки в цій частині слідчий клопотання не підтримує.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. 98, 170-173, 175, 208, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, яке було вилучено 22.04.2026 року в кримінальному провадженні № 12026100040000952, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.04.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, під час проведення обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- згорток з невідомою речовиною рослинного походження, яку поміщено до спец. пакету № NPU5084351;
- рюкзак сірого кольору з особистими речами, а саме з сумкою чорного кольору, пластикова пляшка, блістер з таблетками, дезодорант, павербанк чорного кольору, канцелярський ніж, серветки, який поміщено до спец. пакету № NPU1204635;
- мобільний телефон «Моторола», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , який поміщено до спец. пакету № 7211397.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Зобов'язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_6