Справа №:755/5924/26
Провадження №: 1-кс/755/1818/26
"24" квітня 2026 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника-адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , подане в межах кримінального провадження № 12026100040000952 від 22.04.2026року, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_5 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, який являється особою з інвалідністю ІІІ групи, непрацевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України,
встановив:
Старший слідчий слідчого відділу Дніпровського управління поліції Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у відношенні ОСОБА_5 .
Клопотання вмотивовано тим, що слідчим відділом Дніпровського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026100040000952 від 22.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, 22.04.2026 приблизно о 19 год. 15 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував у приміщенні торгового центру «Квадрат», який розташований за адресою: м. Київ, проспект Воскресенський, 36, де в останнього виник злочинний умисел спрямований на умисне здійснення завідомо неправдивого повідомлення про наявність загрози безпеці громадян, а саме вибухівки у нього в рюкзаку.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне здійснення завідомо неправдивого повідомлення щодо наявності загрози безпеці громадян, а саме: вибухівки у нього в рюкзаку, ОСОБА_5 , усвідомлюючи відволікання сил національної поліції та служби порятунку від виконання своїх завдань, у зв'язку із реагуванням на потенційну небезпеку від можливого вибуху, діючи з раптово виниклим умислом та достовірно знаючи, що поширена ним інформація є неправдивою, розуміючи, що його повідомлення викликає обстановку страху в населення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді шкоди громадській безпеці, підійшов до торгівельної точки «Rabbit mobile», яка розташована у приміщенні торгового центру «Квадрат» за адресою: м. Київ, проспект Воскресенський, 36 та повідомив продавцю вищевказаної торгівельної точки про те, що у рюкзаку, який останній мав при собі - знаходиться вибухівка, яка здатна підірвати весь торговий центр.
Після чого розмову перервав покупець та ОСОБА_5 направився до виходу із торгового центру, де в подальшому зник у невідомому напрямку.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом від 22.04.2026, протоколом огляду місця події від 22.04.2026, протоколами допиту свідків, протокол обшуку від 22.04.2026, протоколом огляду відеозапису від 23.04.2026, протоколом огляду предмета від 23.04.2026, повідомленням про підозру ОСОБА_5 .
Так, 22 квітня 2026 року о 23 годині 29 хвилини (час фактичного затримання) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано в порядку ст. 208 КК України.
23 квітня 2026 року, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, а саме, у завідомо неправдивому повідомленні про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками.
Мотивуючи клопотання щодо застосування запобіжного заходу підозрюваному, слідчий посилається на те, що підставою для застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків, передбачених КПК України.
Крім того, у досудового слідства є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від слідства та суду з метою уникнення покарання, усвідомлюючи невідворотність, тяжкість та реальність покарання за вчинений злочин, санкція якого передбачає строк покарання від 2 до 6 років позбавлення волі, а також те, що підозрюваний намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду.
Аналізуючи вказаний ризик, слід звернути увагу на те, що підозрюваний є офіційно не працевлаштованим, не одруженим та не має на вихованні дітей, тобто відсутні стримуючі фактори, які б запобігли ризику переховування.
Окрім того, існує ризик впливу на свідка, який є очевидцем вказаного кримінального правопорушення, так як підозрюваний достовірно знає місце роботи останнього та може відвідувати дане місце.
На той факт, що підозрюваний вчинятиме інші кримінальні правопорушення вказує те, що характер вчинених злочинних дій підозрюваного свідчить про зневажливе ставлення до норм моралі та громадського порядку, до норм закону.
Більш м'які запобіжні заходи не можуть бути застосовані враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу підозрюваного та призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органу досудового розслідування і суду.
З урахуванням наведених підстав, в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту, орган досудового розслідування вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти зазначеним ризикам.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала клопотання та просила його задовольнити, з огляду на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заперечував щодо ризиків, на які посилається прокурор та у разі обрання запобіжного заходу, просив застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, а саме у вигляді особистого зобов'язання з огляду на те, що батько підозрюваного являється особою з інвалідністю, за яким він доглядає понад шістнадцять років. Крім того, повідомив про те, що підозрюваний по дорозі додому втратив свідомість. Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію захисника.
Заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим відділом Дніпровського управління поліції Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12026100040000952, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.04.2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.
22 квітня 2026 року о 23 годині 29 хвилини (час фактичного затримання) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано в порядку ст. 208 КК України.
23 квітня 2026 року, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.
В силу ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний, крім передбачених ст. 177 КПК ризиків, оцінити у сукупності інші обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у інкримінованому правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків та низку інших факторів, які мають суттєве значення для застосування певного запобіжного заходу.
Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З урахуванням наведених обставин, з оглядом на ст.ст. 177, 194 КПК України, під час вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу, слідчий суддя оцінює зібрані докази на предмет обґрунтованості підозри.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті. (рішення у справі «Чеботарі проти Молдови» від 13.11.2007р., п. 48).
Обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме - протоколами проведених слідчих дій, зокрема: протоколом огляду місця події, протоколами допиту свідків, протоколом обшуку, протоколом огляду відеозапису, протоколом огляду предмета, іншими матеріалами в їх сукупності. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 259 КК України, належить до категорії тяжких злочинів.
На цьому етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані, слідчий суддя доходить висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що вони наявні, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
На час розгляду клопотання встановлено, що підозрюваний офіційно непрацевлаштований, не має стійких соціальних зв'язків, має зареєстроване місце проживання, є раніше не судимою особою.
Крім того, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, мають місце ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також впливу на свідків.
Тому слідчий суддя доходить висновку, що застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу є необхідним для запобігання встановленим ризикам.
Враховуючи наведене, з урахуванням процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя переконаний, що пропорційним тому ступеню небезпеки та існуючим ризикам у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, що забезпечить виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків, у зв'язку з чим клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне, згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного відповідні обов'язки.
З огляду на те, що ОСОБА_5 має хворого батька, а також повідомив про незадовільний стан здоров'я, слідчий суддя вважає за необхідне надати йому дозвіл залишати помешкання в нічний час доби для прибуття до укриття чи бомбосховища, та для отримання медичної допомоги підозрюваним та членами його сім'ї.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 202, 205, 208, 309 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому в період часу з 23 год. 00 хв. по 05 год. 00 хв. наступної доби залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги підозрюваним та членами його сім'ї, а також необхідності прибути до укриття чи бомбосховища.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Звільнити негайно ОСОБА_5 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та зобов'язати невідкладно прибути до місця свого проживання.
Покласти на ОСОБА_5 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Копію ухвали для виконання передати до органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали визначити до 22 червня 2026 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1