Справа №:755/19842/24
Провадження №: 1-кс/755/1757/26
"23" квітня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024105040001420 від 04.10.2024 року про арешт майна,
Прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва звернувся до суду з відповідним клопотанням у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024105040001420 від 04.10.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.197-?, ст.356 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що Дніпровське управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві за процесуального керівництва Дніпровської окружної прокуратури міста Києва здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024105040001420, у ході якого встановлено, що невстановлені особи за відсутності документів на право користування земельною ділянкою та без реєстрації у встановленому законом порядку документів, які б давали право на виконання будівельних робіт, самовільно побудували нежитлову будівлю на самовільно зайнятій земельній ділянці у дворі біля житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2, а також шляхом підробки та подальшого використання підроблених офіційних документів здійснили державну реєстрація права власності на вказану будівлю для подальшого розпорядженням на власний розсуд.
Під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні проведено огляд місця події та встановлено, що у дворі багатоповерхового будинку АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , в межах сформованої та зареєстрованої в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером: 8000000000:66:124:0008, загальною площею 5,9373 га, поруч із приміщенням трансформаторної підстанції № 4250, виявлено одноповерхову нежитлову будівлю, яка знаходиться на фундаменті розміром приблизно 14,5х7,5 метрів.
При цьому, Київська міська рада не приймала рішень щодо передачі зазначеної земельної ділянки в оренду будь-яким фізичним або юридичним особам.
Відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Крім того, під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні встановлено, що відомості щодо зазначеної нежитлової будівлі внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно всупереч установленому законом порядку та на підставі завідомо підроблених документів.
Так, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна встановлено, що 23.11.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (Наказом Міністерства юстиції України від 12.09.2022 № 3832/5 відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 05.09.2022 № 7 та на підставі підпунктів «е», «з» та «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», а саме у зв'язку з неодноразовим порушенням нотаріусом законодавства, яке завдало шкоди фізичним та юридичним особам, при вчиненні нотаріальних дій, які встановлені рішеннями судів, набранням законної сили рішеннями судів про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні нею нотаріальних дій та неодноразовим порушенням нотаріусом правил професійної етики, затверджених Міністерством юстиції України, свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 24.04.2009 року за № 7322 на ім'я ОСОБА_5 , анульовано), здійснено державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на об'єкт нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля, літ. «Б», загальною площею 98 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3, на підставі документів, начебто складених та виданих ТОВ «АРМОВІРБУД», код ЄДРПОУ: 34731500, а саме: технічного паспорту на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами від 19.11.2020 № 3377/01/20 та довідки про технічні показники об'єкта та підтвердження адреси від 19.11.2020 № 3377 (індексний номер рішення: 55366691 від 26.11.2020).
Згідно відомостей, що містяться у документах, складених та виданих ТОВ «АРМОВІРБУД» в особах інженера ОСОБА_7 та на той час директора зазначеного Товариства - ОСОБА_8 , які були використані невстановленою досудовим розслідуванням особою для здійснення державної реєстрації права власності на вищевказаний об'єкт нерухомого майна, встановлено, що вказану нежитлову будівлю під літ. «Б», за адресою: АДРЕСА_3, побудовано ОСОБА_6 господарчим способом у 1991 році.
Водночас, згідно отриманих матеріалів супутникової аерофотозйомки за вбачається, що вказана нежитлова будівля відсутня на земельній ділянці станом на 26.09.2020, проте наявна станом на 11.10.2021, а отже відомості, викладені у документах, які начебто складені та видані ТОВ «АРМОВІРБУД» - не відповідають дійсності, що також підтверджується іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
За таких обставин, наразі орган досудового розслідування має достатні підстави вважати, що невстановленою особою здійснено самочинне будівництво нежитлової будівлі на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, та без належно затвердженого проекту.
Крім того, є достатні підстави вважати, що державна реєстрація права власності на вищевказаний об'єкт нерухомого майна здійснена з порушенням норм чинного законодавства та з використанням завідомо підроблених документів, що були складені та видані невстановленою досудовим розслідуванням особою.
30.08.2023 ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_9 прийняли рішення про створення Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬКОР РЕНТ», код ЄДРПОУ: 45346847, керівником якого з цього ж дня призначено ОСОБА_10 . При цьому, протокол №1 Загальних зборів учасників ТОВ «АЛЬКОР РЕНТ» від 30.08.2023 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 .
08.09.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 , здійснено державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ТОВ «АЛЬКОР РЕНТ», код ЄДРПОУ: 45346847, на вказаний об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2232634280000) на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «АЛЬКОР РЕНТ» № 1322-1324 від 05.09.2023.
Згідно з інформацією, отриманою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, встановлено, що на цей час власником нежитлової будівлі літ. «Б», загальною площею 98 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2232634280000 є ТОВ «АЛЬКОР РЕНТ», код ЄДРПОУ: 45346847.
Вивченням інформації, розміщеної у відкритому доступі мережі Інтернет, а саме порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, встановлено, що містобудівні умови та обмеження за адресою здійснення будівельних робіт не видавалися. Крім того, у системі відсутня декларація про початок будівельних робіт.
Постановою слідчого нежитлову будівлю, літ. «Б», загальною площею 98 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2232634280000, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки: є безпосереднім предметом кримінально протиправних дій; містить матеріальні сліди можливого кримінального правопорушення; є об'єктом незаконних реєстраційних дій; його фактичні характеристики підлягають встановленню в межах судових експертиз.
У кримінальному провадженні призначено комплексну судову земельно-технічну експертизу та будівельно-технічну експертизу.
Виходячи з усього вище описаного, встановлено, що невстановлені особи за відсутності документів на право користування земельною ділянкою та без реєстрації у встановленому законом порядку документів, які б давали право на виконання будівельних робіт самовільно побудували нежитлову будівлю на самовільно зайнятій земельній ділянці у дворі біля житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2.
При цьому необхідно зазначити, що відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 170 КПК України арешт майна може бути накладений не лише на майно підозрюваного чи обвинуваченого, а й на майно третіх осіб, якщо існує сукупність підстав вважати, що таке майно є доказом кримінального правопорушення або було набуте внаслідок його вчинення.
У цьому кримінальному провадженні об'єкт нерухомого майна - нежитлова будівля площею літ. «Б», загальною площею 98 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2232634280000, є безпосереднім предметом кримінально протиправних дій, пов'язаних із самовільним зайняттям земельної ділянки територіальної громади міста Києва та подальшою державною реєстрацією права власності на самочинно збудований об'єкт.
Незважаючи на подальші переходи права власності вказаний об'єкт нерухомого майна зберігає статус предмета кримінально протиправних дій та речового доказу у кримінальному провадженні.
При цьому встановлено, що право власності на зазначений об'єкт неодноразово відчужувалось упродовж короткого проміжку часу, що свідчить про активний обіг цього майна та створює реальний ризик його подальшого відчуження.
Фактичне використання самочинно збудованого об'єкта нерухомого майна створює можливість отримання прибутку від експлуатації майна, яке є предметом кримінально протиправних дій, а також сприяє подальшому порушенню прав власника земельної ділянки - територіальної громади міста Києва.
За таких обставин незастосування заборони користування вказаним майном фактично створюватиме умови для подальшого використання самовільно зайнятої земельної ділянки та незаконно збудованого об'єкта нерухомості у комерційній діяльності.
У зв'язку із вищевикладеним, накладення арешту на самочинно збудований об'єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю, літ. «Б», загальною площею 98 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2232634280000, у тому числі із позбавленням права користування, є необхідним з метою забезпечення збереження речового доказу та недопущення зміни правового статусу об'єкта нерухомості, а також припинення кримінального правопорушення до завершення досудового розслідування.
У судове засідання учасники кримінального провадження не з'явилися. Прокурор надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності та підтримав вимоги у повному обсязі.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду клопотання без повідомлення власників майна, оскільки існує реальна загроза його відчуження або приховування до прийняття судового рішення, що може перешкодити забезпеченню арешту.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалося.
Зі змісту ст. 26 КПК України вбачається, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що передбачені цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їхніх повноважень цим Кодексом.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Водночас ч. 1 ст. 171 КПК України передбачено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді або суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням із прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, або необхідне для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди чи можливої конфіскації майна.
Крім того, п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлює, що арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами, відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження, зокрема предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Водночас ч. 10 ст. 170 КПК України передбачає, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, зокрема кошти та цінності, що перебувають на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові та корпоративні права, щодо яких ухвалою слідчого судді або суду визначено необхідність арешту. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім випадків арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, за приписами ч.2 ст.64-? КПК України, права та обов'язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду з відповідним клопотанням.
Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує положення Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якими дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
У ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
На підставі викладеного, дослідивши доводи клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що мав місце факт вчинення кримінального правопорушення. Отже, накладення арешту на майно згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України є обґрунтованим і необхідним, оскільки забезпечує дотримання справедливого балансу між інтересами слідства та правами власників, а також відповідає принципу пропорційності в межах дотримання верховенства права.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.110, 131, 170-175, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12024105040001420 від 04.10.2024 року про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на об'єкт нерухомого майна, а саме: на нежитлову будівлю, літ. «Б», загальною площею 98 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2232634280000, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1