Справа № 351/405/25
Номер провадження №1-кс/351/92/26
22 квітня 2026 року м. Снятин
Слідчий суддя Снятинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
скаржника ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду скаргу ОСОБА_3 на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування, а саме на бездіяльність слідчої слідчого відділенні поліції № 1 (м. Снятин) ОСОБА_4 ,
17 квітня 2026 року на розгляд слідчого судді Снятинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 надійшла скарга ОСОБА_3 на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування, а саме на бездіяльність слідчої слідчого відділенні поліції № 1 (м. Снятин) ОСОБА_4 . Свої вимоги мотивує тим, що слідча слідчого відділення ОСОБА_4 своєю бездіяльністю затягує досудове розслідування кримінальних проваджень № 12024091230000214 та № 12025091230000164, оминає докази, фальсифікує справу, опитує осіб, які не є свідками по справі, не проводить жодних слідчих дій щодо проведення експертиз, очних ставок. Крім того, слідча, усвідомлюючи протиправність своїх дій, незаконно перекваліфікувала злочин з ст. 115 КК України на ст. 166 КК України. Скаржник у своїй скарзі просить слідчого суддю визнати протиправною бездіяльність слідчої слідчого відділення поліції № 1 (м. Снятин) у не наданні ОСОБА_3 для ознайомлення матеріалів досудового розслідування, умисно невірної перекваліфікації злочину, у позбавленні малолітньої потерпілої ОСОБА_5 права на законного представника, у не наданні можливості проведення очної ставки із свідками, у не винесенні процесуального рішення «Постанова» за результатом розгляду його клопотань від 20.03.2026. Просить зобов'язати слідчу ОСОБА_4 встановити повне, всебічне і неупереджене досудове розслідування в розумні строки, надати потерпілому можливість на ознайомлення із матеріалами досудового розслідування, доступ до законного представництва його дочки, провести експертизи, слідчі експерименти, винести процесуальне рішення «Постанова».
Скаржник у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у скарзі. Пояснив, що 20 березня 2026 року звертався до слідчої ОСОБА_4 із клопотанням про ознайомлення із матеріалами досудового розслідування та з клопотанням про проведення повного і всебічного досудового розслідування, однак відповідь на клопотання про ознайомлення із матеріалами досудового розслідування отримав після призначеної дати для ознайомлення, а в задоволенні клопотання про проведення слідчих дій на досудовому розслідуванні, проведення експертиз, огляду місця злочину, допиту свідків та надання можливості неповнолітній потерпілій права на законного представника йому відмовлено.
Слідча слідчого відділення відділення поліції № 1 (м. Снятин) Коломийського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, подала до суду письмову заяву, в якій пояснила, що скаргу ОСОБА_3 вважає необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Вказала, що 04 листопада 2025 року органом досудового розслідування перекваліфіковано кримінальне правопорушення у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 04.11.2025 під № 12025091230000199 з ч. 3 ст. 15, п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України на ст. 166 КК України. Слідчий може самостійно приймати рішення щодо зміни правової кваліфікації у формі винесеної постанови, керуючись ст. 40, 110 КПК України. Щодо клопотання ОСОБА_3 про надання матеріалів досудового розслідування на ознайомлення слідча зазначила, що нею була скерована на адресу проживання ОСОБА_3 письмова відповідь та повідомлення, в якому вказано було з'явитися 06.04.2026 на 10:00 год до відділення поліції № 1 з метою ознайомлення із матеріалами досудового, однак останнім не було подано жодного письмового запиту чи інших повторних клопотань, також не здійснено будь-яких телефонних дзвінків щодо ознайомлення із матеріалами, тобто не здійснював жодних дій, спрямованих на реалізацію свого права. Також вказала, що у межах кримінального провадження № 12024091230000214 від 28.12.2024 вже були предметом розгляду клопотання скаржника щодо проведення слідчих дій та за їх результатами виносилися мотивовані постанови про відмову у їх задоволенні. У даному кримінальному провадженні призначено судово-психіатричну експертизу, яку скеровано на виконання та проводяться інші слідчі дії з метою повного та всебічного досудового розслідування. Просила відмовити у задоволенні скарги та судове засідання проводити без її участі.
Заслухавши пояснення скаржника, вивчивши заяву слідчої, розглянувши матеріали клопотання, приходжу до такого висновку.
20 березня 2026 року ОСОБА_3 звернувся до слідчої слідчого відділення поліції із клопотанням, зареєстрованим за вх. № О-2326 про надання йому, як потерпілому, матеріалів досудового розслідування для ознайомлення та із клопотанням, зареєстрованим за вх. № О-2327, про проведення слідчих дій на досудовому розслідуванні, проведення експертиз, огляду місця злочину, допиту свідків та надання можливості неповнолітній потерпілій права на законного представника.
У постанові від 01.12.2022 у справі № 522/7836/21 (провадження №51-2328км22) Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду констатував той факт, що слідчий суддя під час здійснення судового контролю може скасовувати постанови слідчого/прокурора та зобов'язувати вчиняти певні дії передбачені КПК України, однак при цьому не повинен втручатися в процесуальну діяльність слідчого.
Виходячи з цього, слідчий суддя, на етапі проведення досудового розслідування, не виконує функції слідчого у провадженні, а лише забезпечує судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та позбавлений повноважень надати вказівку слідчому щодо прийняття конкретного за змістом процесуального рішення, адже слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльності.
Разом з тим, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що зазначено у ст. 26 КПК України.
За приписами ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України.
Об'єктом оскарження на підставі глави 26 КПК України може бути тільки рішення, дії, бездіяльність слідчого, прокурора при здійсненні своїх повноважень під час досудового розслідування.
Частиною 1ст. 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, а саме:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником;
3) рішення слідчого, дізнавача, про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача, про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу- підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником.
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Отже, кримінальним процесуальним законодавством України передбачена можливість оскарження учасниками кримінального провадження бездіяльності слідчого/прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Вказаний вище перелік рішень, дій та бездіяльності прокурора, слідчого, які можуть бути оскарженні до слідчого судді є вичерпним.
Про те, що закріплений ч. 1 ст. 303 КПК України перелік рішень, дій або бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, що можуть бути предметом судового оскарження до слідчого судді, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, також зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №807/1456/17.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено, що під час досудового розслідування може бути оскаржена бездіяльність слідчого/прокурора у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Отже, законодавцем визначена наявність зв'язку між обов'язком слідчого чи прокурора вчинити визначені КПК України дії та строком, у межах якого зазначені особи зобов'язані їх вчинити.
В порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України може бути оскаржена бездіяльність слідчого чи прокурора щодо нездійснення певної процесуальної дії, за наявності трьох обов'язкових ознак: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Тому, наведена норма дозволяє звернутися до слідчого судді зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Щодо клопотання скаржника про надання йому матеріалів досудового розслідування для ознайомлення.
Слідчим суддею встановлено, що у відповідь на клопотання ОСОБА_3 , зареєстрованого за вх. № О-2326, про надання йому, як потерпілому, матеріалів досудового розслідування для ознайомлення, на його адресу було надіслано повідомлення, в якому вказано з'явитися до відділення поліції № 1 (м. Снятин) 06.04.2026 о 10:00 год для ознайомлення із матеріалами. Отже, скаржнику не було відмовлено що у задоволенні такого клопотання. Скаржник отримав повідомлення на день пізніше, 07.04.2026, однак після цього не вчинив жодних спроб для ознайомлення із матеріалами досудового розслідування.
За приписами ч. 2 ст. 220 КПК України про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Отже, процесуальний закон не вимагає винесення постанови у випадку задоволення клопотання скаржника.
Щодо правильності кваліфікації кримінального правопорушення.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ч. 1, 3, 5 ст. 22 КПК України). Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК України (ч. 1, 3 ст. 26 КПК України).
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та здійснення функції обвинувачення покладено на прокурора (ст. 36 КПК України), зокрема, прокурор уповноважений давати вказівки щодо проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій, чи брати участь у них, а в необхідних випадках особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному КПК, скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих, ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених КПК, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування та інші повноваження (п. 4, 7-8 ч. 2 ст. 36 КПК України).
Той факт, що кримінальне провадження № 12025091230000199 зареєстроване, свідчить про можливість (й обов'язок сторони обвинувачення) подальшого збирання доказів у цьому провадженні, що, у свою чергу, не виключає можливості як подальшого уточнення правової кваліфікації кримінального правопорушення, у тому числі й до правової кваліфікації за ст. 15, п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, яку заявник вважає правильною. На процес збирання доказів можуть впливати й інші учасники кримінального провадження, зокрема, заявник та потерпілий, їх представники, шляхом подання на підтвердження своєї заяви речей і документів (п. 2 ч. 2 ст. 60 КПК України), подання доказів слідчому, прокурору, слідчому судді, суду, заявлення клопотань, надання пояснень тощо (ч. 1 ст. 56 КПК України).
Водночас ні заявник, ні потерпілий, ні слідчий суддя не уповноважені спрямовувати хід досудового розслідування, зокрема, шляхом нав'язування слідчому саме тієї кваліфікації кримінального правопорушення, яка є бажаною для них, чи яку вони вважають правильною.
Наведений висновок вбачається з таких норм права: заявник та потерпілий, їх представники відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України позбавлені права оскаржувати слідчому судді повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру, зокрема, з мотивів незгоди із правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, та позбавлені можливості впливати на зміст обвинувального акту в частині кваліфікації кримінального правопорушення (ст. 291 КПК України) інакше, ніж шляхом висловлення своєї позиції слідчому чи прокурору в рамках відповідних звернень, клопотань тощо; можливість здійснення потерпілим функції обвинувачення передбачена КПК України лише на етапі судового розгляду обвинувального акту (ст. 340 КПК України), тобто після затвердження прокурором обвинувального акту та спрямування його до суду.
Отже, здійснення судового контролю з боку слідчого судді за діями слідчого, прокурора щодо правильності правової кваліфікації (у тому числі попередньої кваліфікації при внесенні відомостей заяви про кримінальне правопорушення до ЄРДР) на етапі досудового розслідування до повідомлення особи про підозру КПК України не передбачено. Виправлення допущених слідчим помилок на цьому етапі можливе прокурором в рамках процесуального керівництва досудовим розслідуванням.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України до ЄРДР вносяться короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, а також попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. З цими вимогами узгоджуються приписи Положення про ЄРДР, з огляду на які до реєстру вносяться відомості про, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення та попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Пункт 5 частини 5 статті 214 КПК України містить поняття «попередня правова кваліфікація». Це свідчить про те, що кваліфікація не є статичною, це динамічний процес, який у цьому аспекті розпочинається з правової кваліфікації, яка є саме попередньою і яка, зокрема, у ході ефективного досудового розслідування може зазнавати змін з урахуванням розширення можливостей для сторони обвинувачення встановити дійсні обставини відповідної події. Так, на початку досудового розслідування наявний лише обмежений обсяг відомостей про події. У ході досудового розслідування кількість, обсяг та якість виявлених відомостей збільшуються, і на момент завершення досудового розслідування справи відповідний суб'єкт кваліфікації повинен володіти всіма суттєвими, необхідними й достатніми даними про скоєне діяння (поведінку).
Щодо зобов'язання слідчого вчинити певні слідчі розшукові дії.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, особа наділена правом оскаржити рішення слідчого чи прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.
Як вбачається з аналізу норм ст. 303 КПК України, наведеного вище, розгляд клопотання про зобов'язання слідчого, прокурора вчинити певні дії на стадії досудового розслідування не входить до компетенції слідчого судді.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що вимога ОСОБА_3 про зобов'язання слідчого вчинити ряд слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, не підлягає розгляду в порядку розділу § 1 глави 26 КПК України, оскільки до компетенції слідчого судді не належать повноваження з надання вказівок слідчому (дізнавачу) про результат вирішення клопотання, поданого відповідно до статті 220 КПК України.
У постанові від 14.02.2023 у справі №405/680/22 Верховний Суд сформулював висновок, відповідно до якого стаття 307 КПК України не надає слідчому судді повноваження своєю ухвалою зобов'язувати слідчого, дізнавача чи прокурора прийняти певне рішення під час досудового розслідування.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_3 на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування, а саме на бездіяльність слідчої слідчого відділенні поліції № 1 (м. Снятин) ОСОБА_4 слід відмовити.
Керуючись ст. 214, 303-307, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування, а саме на бездіяльність слідчої слідчого відділенні поліції № 1 (м. Снятин) ОСОБА_4 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу слідчого судді можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_6