Справа 300/694/26
Провадження 2-а/206/21/26
23 квітня 2026 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Кушнірчука Р.О.,
при секретареві Задорожній К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: державний виконавець Білейчук Ольга Петрівна про визнання дій державного виконавця протиправними, -
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року дану позовну заяву було передано за підсудністю до Самарського районного суду міста Дніпра. Позовна заява обґрунтована тим, що у межах виконавчого провадження № 68911070 головним державним виконавцем Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було накладено арешт на всі банківські рахунки ОСОБА_1 09 жовтня 2024 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». У постанові зазначено, що строк повторного пред'явлення виконавчого документа сплив 09 січня 2025 року. Станом на дату звернення з позовом, виконавче провадження фактично завершене, виконавчий документ втратив можливість примусового виконання, жодних правових підстав для подальшого арешту коштів не існує. Незважаючи на це, арешт з рахунків позивача не знято, що є грубим і тривалим порушенням. ОСОБА_1 звернувся до державного виконавця Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про зняття арешту з нього, направивши її цінним листом з описом вкладення. Коломийський відділ державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції був обізнаний про вимоги позивача, однак: жодного процесуального рішення не прийняв; постанову про зняття арешту не виніс; натомість вимагав сплату коштів, незважаючи на відсутність чинного виконавчого документа. Таким чином, відповідач утримує арешт без будь-якого законного підґрунтя, що виходить за межі повноважень Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд визнати протиправною бездіяльність Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не зняття арешту з грошових коштів у виконавчому провадженні № 68911070, зобов'язати Коломийський відділ державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції негайно зняти арешт з усіх банківських рахунків та грошових коштів ОСОБА_1 , стягнути на його користь понесені витрати на поштове направлення звернення та звільнити його від сплати судового збору.
Також, позивачем до справи було долучено письмові додаткові пояснення по справі зі змісту яких встановлено, що у зв'язку з виникненням нових обставин після подання позову позивач повідомляє, що 04 травня 2022 року Коломийським відділом державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було відкрито виконавче провадження № 68911070. 09 жовтня 2024 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Так, у постанові зазначено, що строк повторного пред'явлення виконавчого документа спливає 09 січня 2025 року. Повторного пред'явлення виконавчого документа у встановлений законом строк не відбувся. 11 лютого 2026 року державним виконавцем було винесено постанову про відновлення виконавчого провадження № 68911070. Таким чином, відновлення провадження здійснено більш ніж через рік після спливу строку повторного пред'явлення виконавчого документа. Так, начальник Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Попик В.В. скасував постанову про повернення виконавчого документа від 09 жовтня 2024 року. Однак, скасування процесуального документа в порядку статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» не відновлює строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Постановою від 09 жовтня 2024 року виконавчий документ було повернуто стягувачу. У постанові зазначено строк повторного пред'явлення до 09 січня 2025 року. Повторного пред'явлення виконавчого документа у межах встановленого строку не відбулося. Після спливу строку повторного пред'явлення виконавчий документ втрачає можливість примусового виконання, а орган державної виконавчої служби - повноваження здійснювати заходи примусового виконання. Скасування постанови про повернення не може відновити право на примусове виконання після спливу строку. Отже, винесення 11 лютого 2026 року постанови про відновлення виконавчого провадження № 68911070 здійснено за відсутності чинного виконавчого документа, який може бути примусово виконаний. Враховуючи вищевикладене, позивач просив долучити до справи та врахувати дані пояснення та надати правову оцінку законності відновлення виконавчого провадження після спливу строку пред'явлення виконавчого документа.
Не погоджуючись з обставинами викладеними позивачем в позовній заяві та додаткових поясненнях до неї, представником Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Попик В.П. було подано відзив на позовну заяву, в якому вказується про те, що на виконанні у головного державного виконавця Коломийського відділу ДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Відділ) Білейчук О.П. перебуває виконавче провадження № 68911070, відкрите на підставі постанови № 225/6802/21, виданої 20 жовтня 2021 року Дзержинським міським судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 3 655 гривень штрафу на користь держави. 04 травня 2022 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття вказаного вище виконавчого провадження, постанови про стягнення виконавчого збору та про стягнення витрат виконавчого провадження. 21 квітня 2023 року накладено арешт на кошти боржника у банківських установах. 17 квітня 2023 року, 21 квітня 2023 року, 26 жовтня 2023 року, 01 грудня 2023 року, 15 грудня 2023 року, 30 січня 2024 року, 08 квітня 2024 року, 17 червня 2024 року, 02 серпня 2024 року, 15 серпня 2024 року, 24 вересня 2024 року, 11 лютого 2026 року, 18 лютого 2026 року, 24 лютого 2026 року, 06 березня 2026 року, 09 березня 2026 року виконавцем були направлені запити на отримання інформації, що становить банківську таємницю, та встановлено, що на рахунку боржника недостатньо коштів для виконання рішення суду. 04 травня 2022 року, 24 листопада 2023 року, 09 жовтня 2024 року, 09 березня 2026 року, 11 березня 2026 року, 19 березня 2026 року виконавцем направлено запити для перевірки майнового стану боржника. Із повідомлення Державної податкової служби України № 320977650 від 11 березня 2026 року встановлено, що боржник отримав доходи від банківських установ. Із повідомлення ПФУ № 320337695 від 09 березня 2026 року встановлено, що боржник до 01 листопада 2022 року отримував доходи у військовій частині НОМЕР_1 . Із повідомлення МВС № 323159343 від 20 березня 2026 року встановлено, що інформація про зареєстровані за боржником транспортні засоби відсутня. Із відповіді ДПСУ № 320337806 від 09 березня 2026 року встановлено, що державний кордон України боржник не перетинав. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта встановлено, що у боржника відсутнє нерухоме майно. 09 жовтня 2024 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 5 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон). Завершення виконавчого провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 37 Закону не передбачає зняття арешту з коштів боржника. Згідно частини 3 статті 74 Закону начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. На підставі частини 3 статті 74 Закону начальником Відділу 10 лютого 2026 року проведено перевірку виконавчого провадження № 68911070 та скасовано постанову від 09 жовтня 2024 року про повернення виконавчого документа стягувачу. 11 лютого 2026 року вказане вище виконавче провадження відновлено. На 20 квітня 2026 року постанова Дзержинського міського суду Донецької області № 225/6802/21 від 20 жовтня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 3 655 грн штрафу не скасована, що свідчить про те, що вказана постанова чинна та підлягає виконанню.
Не погоджуючись з відзивом на позовну заяву, позивачем ОСОБА_1 було подано відповідь на відзив, в якій він зазначив, що доводи відзиву не спростовують обставин, викладених у позовній заяві та не підтверджують правомірність дій відповідача. Враховуючи наведене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року дану позовну заяву було передано за підсудністю до Самарського районного суду міста Дніпра.
Ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра від 10 квітня 2026 року було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак від останнього 21 квітня 2026 року на електронну адресу суду надійшло повідомлення про розгляд справи за його відсутності у зв'язку з тим, що він фактично проживає в іншому регіоні України та немає можливості з'явитися в судове засідання. Також, зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Коломийський відділ державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції участь свого представника в судове засідання не забезпечив, однак раніше від представника надходили відзив та заперечення, в яких представник просила проводити розгляд справи за відсутності представника відділу.
Судом встановлено, що 20 жовтня 2021 року постановою Дзержинського міського суду Донецької області по справі № 225/6802/21, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 172-20 КупАП та призначено йому покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 215 (двохсот п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 655 гривень.
04 травня 2022 року державним виконавцем Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білейчук О.П. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 68911070, на підставі постанови Дзержинського міського суду Донецької області від 04 січня 2022 року по справі № 225/6802/21, щодо стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 3 655,00 гривень на користь держави.
Також, 04 травня 2022 року державним виконавцем Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білейчук О.П. було постановлено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 68911070. Даною постановою визнано для боржника ОСОБА_1 розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (загальна сума мінімальних витрат) 220,00 гривень.
З відповіді на запит № 138418870 від 04 травня 2022 року до Державної фіскальної служби України про наявність рахунків у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи встановлено, що відомості про божника ОСОБА_1 в реєстрі відсутні.
Відповідно до відповіді на запит № 138418869 від 04 травня 2022 року до Державної фіскальної служби України встановлено, що за РНОКПП ОСОБА_1 неможливо однозначно ідентифікувати фізичну особу.
З відповіді на запит № 138418868 від 04 травня 2022 року до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів встановлено, що за ОСОБА_1 в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби.
08 вересня 2022 року державним виконавцем Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білейчук О.П. по виконавчому провадженню № 68911070 було винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних.
21 квітня 2023 року державним виконавцем Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білейчук О.П. по виконавчому провадженню № 68911070 було винесено постанову про арешт коштів боржника на підставі постанови Дзержинського міського суду Донецької області від 04 січня 2022 року по справі № 225/6802/21, здійснювалося стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 3 655,00 гривень на користь держави.
Даною постановою накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, штрафів, яка становить 4 240,5 гривень.
З відповіді на запит № 182536673 від 24 листопада 2023 року Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до Пенсійного фонду України встановлено, що ОСОБА_1 отримував заробітну плату за місцем роботи в Військовій частині НОМЕР_1 .
09 жовтня 2024 року державним виконавцем Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білейчук О.П. по виконавчому провадженню № 68911070 було постановлено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Зі змісту постанови встановлено, що на підставі постанови Дзержинського міського суду Донецькоїї області від 04 січня 2022 року по справі № 225/6802/21, здійснювалося стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 3 655,00 гривень на користь держави. Залишок нестягненої суми за виконавчим документом 3 655,00 гривень, сума стягнутого виконавчого збору/сума стягненої винагороди приватного виконавця 0 гривень.
Даною постановою виконавчий документ постанова Дзержинського міського суду Донецької області від 04 січня 2022 року по справі № 225/6802/21 щодо стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 3 655,00 гривень на користь держави повернути стягувачу. Виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 09 січня 2025 року.
З відповіді на запит № 231660157 від 09 жовтня 2024 року Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до Пенсійного фонду України встановлено, що ОСОБА_1 отримував заробітну плату за місцем роботи в Військовій частині НОМЕР_1 .
10 лютого 2026 року начальником Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Попик В.П. по виконавчому провадженню № 68911070 було постановлено постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження.
Даною постановою було скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 09 жовтня 2024 року, що видав державний виконавець Білейчук О.П. при примусовому виконанні постанови Дзержинського міського суду Донецької області від 04 січня 2022 року по справі № 225/6802/21 щодо стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 3 655,00 гривень на користь держави.
11 лютого 2026 року головним державним виконавцем Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білейчук О.П. було постановлено постанову про відновлення виконавчого провадження № 68911070 з примусового виконання постанови Дзержинського міського суду Донецької області від 04 січня 2022 року по справі № 225/6802/21 щодо стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 3 655,00 гривень на користь держави.
Згідно відповіді Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вих. № 68911070/30471 від 05 березня 2026 року встановлено, що по виконавчому провадженню № 68911070 станом на 05 березня 2025 року ОСОБА_1 допущено заборгованість по сплаті 3 655 гривень штрафу, 365,50 гривень виконавчого збору та 220 гривень витрати виконавчого провадження всього 4 240,50 гривень.
Відповідно до відповіді на запит № 320337806 від 09 березня 2026 року до Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником державного кордону встановлено, що ОСОБА_1 за період 01 січня 2024 року по 09 березня 2026 року державний кордон не перетинав.
Згідно відповіді на запит № 320337723 від 09 березня 2026 року з Державної податкової служби України встановлено, що у ОСОБА_1 за період 2 кварталу 2025 року нарахований дохід: у розмірі 100,00 гривень, сума утриманого податку 18 гривень (ознаки доходу: 126), податковий агент - Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк»; та у розмірі 32,38 гривень, сума утриманого податку з якого 5,83 гривень, податковий агент - Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН Банк».
Відповідно до відповіді на запит № 320337695 від 09 березня 2026 року Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до Пенсійного фонду України встановлено, що ОСОБА_1 отримував заробітну плату за місцем роботи в Військовій частині НОМЕР_1 .
З відповіді на запит № 320337970 від 09 березня 2026 року до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів встановлено, що за ОСОБА_1 в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби.
Згідно відповіді на запит № 320977650 від 11 березня 2026 року з Державної податкової служби України встановлено, що у ОСОБА_1 за період 2 кварталу 2025 року нарахований дохід: у розмірі 100,00 гривень, сума утриманого податку 18 гривень (ознаки доходу: 126), податковий агент - Акціонернетовариство «Перший український міжнародний банк»; та у розмірі 32,38 гривень, сума утриманого податку з якого 5,83 гривень, податковий агент - Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН Банк».
З відповіді на запит № 322858861 від 19 березня 2026 року до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів встановлено, що за ОСОБА_1 в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби.
Відповідно до відповідей Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вих. №68911070/30471 від 05 березня 2026 року, № 68911070 від 20 березня 2026 року, № К-92/2/11.3-2/74 від 30 березня 2026 року, вих. № 68911070 від 06 квітня 2026 року на запит ОСОБА_1 та на запит Начальника управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дроню В. встановлено, що на виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження № 68911070, відкрите на підставі постанови № 225/6802/21, виданої 04.01.2022 Дзержинським міським судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 3 655 грн. на користь держави. 04.05.2022 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 21.04.2023 накладено арешт на Ваші кошти у банківських установах. 17.04.2023, 21.04.2023, 26.10.2023, 01.12.2023, 15.12.2023, 30.01.2024, 08.04.2024, 17.06.2024, 02.08.2024, 15.08.2024, 24.09.2024, 11.02.2026, 18.02.2026, 24.02.2026, 06.03.2026, 09.03.2026 виконавцем направлялися запити з метою встановлення наявності коштів на рахунку для виконання постанови суду та встановлено, що недостатність коштів для виконання рішення суду. 04.05.2022, 24.11.2023, 09.10.2024, 09.03.2026, 11.03.2026 направлялися запити для перевірки Вашого майнового стану. Із повідомлення ПФУ № 320337695 від 09.03.2026 встановлено, що до 01.11.2022 Вами отримано доходи у військовій частині НОМЕР_1 , однак в Автоматизованій системі виконавчого провадження не відображаються відомості про отримані доходи. 09.10.2024 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 5 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». На підставі частини 3 статті 74 Закону начальником Відділу 10.02.2026 проведено перевірку виконавчого провадження № 68911070 та скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 09.10.2024. 11.02.2026 зазначене вище виконавче провадження відновлено. Станом на 20.03.2026 постанова Дзержинського міського суду Донецької області № 225/6802/21 від 04.01.2022 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 3 655 грн. не скасована, що свідчить про те, що вказана постанова чинна. Щодо строків пред'явлення виконавчого документа до виконання. Згідно пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування в Україні воєнного стану. Оскільки станом на 19.03.2026 воєнний стан в Україні не припинено та не скасовано, строки пред'явлення до виконання зазначеної вище постанови не закінчилися. Щодо зняття арешту з коштів. Вказаний вище борг не оплачений та до Відділу не надходило документальне підтвердження, що Ваші рахунки мають спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, підстави для зняття арешту з коштів на рахунках у банківських установах відсутні. Станом на 20.03.2025 у виконавчому провадженні № 68911070 заборгованість становить 4 240,50 грн., а саме: 3 655 грн. штрафу, 365,50 грн. виконавчого збору та 220 грн. витрат виконавчого провадження. Після оплати вказаної вище заборгованості на депозитний рахунок Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області: UA033365030000025335300984782; Код ЄДРПОУ 38367905; філія - Івано-Франківське обласне управління АТ «Ощадбанк» МФО 336503 державним виконавцем буде винесено постанову про зняття арешту з коштів на рахунках у банківських установах. Дії державного виконавця та начальника Відділу в частині відновлення вказаного вище виконавчого провадженні, вчинені у межах вимог Закону.
Досліджуючи питання відносно визнання протиправності та бездіяльності Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не зняття арешту з грошових коштів ОСОБА_1 по виконавчому провадженню № 68911070 суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 №1403-VIII "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (далі - Закон №1403-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У ч. 1 ст. 4 Закону №1404-VIII наведені вимоги до виконавчого документа та передбачено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону №1404-VIII, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до п. ч.1 ст. 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
З метою ефективної реалізації покладених на виконавця завдань щодо здійснення заходів примусового виконання рішень закон наділяє його широкими повноваженнями (правами), зокрема, правом накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; правом накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (пункти 6, 7 частини третьої статті 18 Закону).
Згідно частини 3 статті 74 Закону начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії впорядку, встановленому цим Законом.
З матеріалів справи встановлено, що на підставі частини 3 статті 74 Закону начальником відділу 10 лютого 2026 року було проведено перевірку виконавчого провадження № 68911070 та скасовано постанову від 09 жовтня 2024 року про повернення виконавчого документа стягувачу.
В той же час, 11 лютого 2026 року вказане вище виконавче провадження відновлено.
Станом на 20 квітня 2026 року постанова Дзержинського міського суду Донецької області по справі № 225/6802/21 від 20 жовтня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 3 655 гривень не скасована, що свідчить про те, що вказана постанова чинна та підлягає виконанню.
Суд не може погодитись з твердженнями позивача щодо спливу строків пред'явлення виконавчого документа до виконання, з огляду на наступне.
Так, постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 20 жовтня 2021 року по справі № 225/6802/21, стягнено з ОСОБА_1 3 655 гривень штрафу на користь держави, яка була пред'явлена до виконання у строки, встановлені статтею 12 Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частинами першою та другою статті 12 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Водночас, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Подальшими Указами Президента України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався.
Разом з цим, відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доповненого Законом України від 15 березня 2022 року №2129-ІХ, який набрав чинності з 26 березня 2022 року, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 260/2595/22 та від 03.08.2023 у справі № 420/10415/22.
Враховуючи вказані норми, строк примусового виконання постанови суду не сплинув.
Щодо вимог позивача про негайне зняття арешту з усіх рахунків ОСОБА_1 суд зазначає наступне.
Так, 21 квітня 2023 року державним виконавцем накладено арешт на кошти позивача у банківських установах.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України № 1404-VIII, заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.
Згідно з частинами першою, другою, четвертою, шостою статті 48 Закону № 1404-VIII: звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця) (ч.1 ст. 48 Закону № 1404-VIII).
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах (ч. 2 ст. 48 Закону № 1404-VIII).
На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках та електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відкритих після винесення постанови про накладення арешту (ч. 4 ст. 48 Закону № 1404-VIII).
Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця (ч. 6 ст. 48 Закону № 1404-VIII).
Частиною 1 статті 52 Закону № 1404-VIII встановлено, виконавець звертає стягнення на кошти/електронні гроші боржника - юридичної особи, що знаходяться у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки/електронні гаманці виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.
Відповідно до частин першої-третьої статті 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення (ч. 1 ст. 56 Закону № 1404-VIII).
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника (ч. 2 ст. 56 Закону № 1404-VIII).
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі (ч. 3 ст. 56 Закону № 1404-VIII).
Частинами першою, другою статті п'ятдесят дев'ять Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 №2121-III (далі - Закон №2121-III).
Арешт на майно банку (крім коштів, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку), арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду (ч. 1 ст. 59 Закону №2121-III).
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону .
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону).
Такі висновки узгоджуються з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження 12-28гс20), а також постановах Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 756/1927/16-ц(провадження № 61-10611св20) та від 24 лютого 2021 року у справі № 756/1927/15-ц (провадження № 61-14725св20).
Із змісту постанови про арешт коштів боржника ОСОБА_1 вбачається, що державним виконавцем накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладання арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику. Тобто, постанова містить застереження щодо спеціальних рахунків, арешт яких забороняється.
Враховуючи, що вказаний вище борг (зі сплати штрафу у розмірі 3 655,00 гривень) не сплачений ОСОБА_1 , та до ВДВС не надходило документальне підтвердження, що рахунки боржника мають спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, підстав для зняття арешту з коштів на рахунках у банківських установах немає, а тому з урахуванням викладеного, дії державного виконавця вчинені у відповідності до вимог Закону.
Щодо скасування постанови про накладення арешту на майно (кошти), суд зазначає, що така постанова виноситься одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, а тому виконавець діяв правомірно та у межах своїх повноважень, видавши таку постанову як необхідний забезпечувальний захід.
Постанова про арешт коштів є необхідним і обов'язковим виконавчим документом, який забезпечує примусове виконання вимоги стягнення, шляхом звернення стягнення на грошові активи боржника. Арешт є ключовим інструментом для досягнення мети виконавчого провадження.
За змістом постанови про арешт майна боржника, такий накладено в межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, що становить 4 240,50 гривень.
При цьому, підстави вважати, що державним виконавцем порушено вимоги ч. 3 ст. 56 Закону № 1404-VIII - не має, відтак доводи про неспівмірність арешту сумі боргу, що стягується не знайшли свого підтвердження.
На підставі встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача не знайшли свого підтвердження, а тому з урахуванням положень ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Так, позивачем ОСОБА_1 до матеріалів справи долучено копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 з якого встановлено, що ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, у зв'язку з чим ОСОБА_1 слід звільнити від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку з чим судовий збір компенсується за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Крім того, оскільки судом не визнаються протиправними дії, рішення чи бездільність суб'єкта владних повноважень, вимога про стягнення понесених витрат на поштове відправлення також не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.1, 2, 5, 6, 9, 73-79, 90, 121, 139, 241-246, 286 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: державний виконавець Білейчук Ольга Петрівна про визнання дій державного виконавця протиправними - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у відповідності до ч. 2 ст. 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Р.О. Кушнірчук