Справа № 204/12646/25
Провадження № 2/204/1257/26 р.
05 березня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді Самсонової В.В.
за участю секретаря Зайченко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення вартості електричної енергії,-
У листопаді 2025 року позивач звернувся до суду з даною позовною заявою в якій просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь AT «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» 71 091,43 грн.- вартість необлікованої електричної енергії за актом про порушення № Дн 004130 від 15.01.2025 року; стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь AT «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14 400,00 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог вказано на те, що 26.06.2018 року за адресою АДРЕСА_1 проведено технічну перевірку та замінено прилад обліку та пломби на ньому. 17.05.2021 року за адресою АДРЕСА_1 виявлено порушення ПРРЕЕ та складено акт про порушення №232345 в присутності Відповідача, та проведено відключення електропостачання за вказаною адресою. Під час проведення перевірки відключеного стану за адресою: АДРЕСА_1 , що проводилися 25.01.2025 року, Позивачем було виявлено порушення, «п. 2.3.3. ПРРЕЕ, що відповідає п. 8.4.2 ПРРЕЕ: Самовільне підключення струмоприймачів та електропроводки до електромережі АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» з порушенням, схеми обліку. Самовільне підключення виконано алюмінієвим дротом 2*2,5 мм2 від ввідного дроту - відкрито, виявити яке при контрольному огляді можливість існувала. При включенні навантаження імпульси відсутні, лічильний механізм розрахункового лічильника не враховує електричну енергію, покази лічильника не змінюються - спожита електрична енергія не враховується. Порушення продемонстровано споживачу.». Порушення ПРРЕЕ за результатами перевірки 25.01.2025 року зафіксовано актом про порушення № Дн 004134. Один примірник акту вручається споживачеві, Відповідач 2 - отримав під підпис, без зауважень. В акті вказано дату та час засідання комісії по розгляду актів про порушення на 06.03.2025 року. 31.01.2025 року на адресу відповідачів направлено повідомлення про місце, часта дату засідання комісії на 06.03.2025 року. У відповідності до п.п. 8.2.6 ПРРЕЕ: 06.03.2025 року без присутності Відповідачів, відбулося засідання комісії, за результатами складено протокол № 20/25 і прийнято рішення провести нарахування у відповідності п.п. 8.4.13 ПРРЕЕ за формулою 8 в сумі 71 091,43 грн. 06.03.2025 року Відповідачам направлено поштою досудову претензію за актом про порушення на суму 71 091,43 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, раніше надала до суду заяву, в якій вказала, що позовні вимоги позивача підтримує та просить задовольнити їх в повному обсязі. Справу просила розглянути без участі представника позивача і зазначила, що не заперечує проти проведення заочного розгляду справи.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Відзивів на позов не подали.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню по наступним підставам.
Статтею 15 ЦК України визначено право на захист цивільних прав та інтересів, де зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, що передбаченост.16 ЦК України.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 8.2.5 глави 8.2 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил. Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Судом встановлено, що 25 січня 2025 року під час проведення перевірки відключеного стану за адресою: АДРЕСА_1 , позивачем було виявлено порушення «п. 2.3.3. ПРРЕЕ, що відповідає п. 8.4.2 ПРРЕЕ: Самовільне підключення струмоприймачів та електропроводки до електромережі АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» з порушенням, схеми обліку. Самовільне підключення виконано алюмінієвим дротом 2*2,5 мм2 від ввідного дроту - відкрито, виявити яке при контрольному огляді можливість існувала. При включенні навантаження імпульси відсутні, лічильний механізм розрахункового лічильника не враховує електричну енергію, покази лічильника не змінюються - спожита електрична енергія не враховується.». Порушення продемонстровано споживачу та складено Акт про порушення №Дн 004134 від 25.01.2025 року, з яким споживач ОСОБА_2 ознайомився та підписав (а.с.7).
Відповідно до ч. ч.2, 3, 4 ст. 26 ЗУ «Про електроенергетику» споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.3 ст. 58 ЗУ «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний: сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 77 ЗУ «Про ринок електричної енергії» правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Відповідно до п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 року №312:
Необлікованою електричною енергією є обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.
Побутовим споживачем є індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об'єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).
Самовільне підключення це несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення (у тому числі після відключення) електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що є підставою для оформлення акта про порушення та визначення обсягу необлікованої електричної енергії внаслідок такого підключення.
Відповідно до п.п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 року №312, споживач електричної енергії, окрім іншого, зобов'язаний: сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача; утримувати власні мережі у стані, що відповідає вимогам нормативних документів.
Відповідно до п.п. 8.2.6. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 року №312 на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Позивачем на адресу відповідачам направлено досудову претензію (арк.с.18).
Відповідно до розрахунку розміру збитків по Акту № ДН004134 від 25.01.2025 року на підставі акту про порушення, загальна сума нарахування складає 71091,43 грн. за період з 25.07.2024 року по 25.01.2025 року за 184 дні (арк.с.17).
Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком вартості завданих збитків та вважає, що останній зроблений відповідно до вимог діючого законодавства.
Таким чином, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про доведеність вини відповідачів в заподіянні позивачу збитків, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідачів суми збитків у розмірі 71091 грн. 43 коп., підлягають задоволенню.
Що стосується вимоги позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14 400,00 грн., суд враховує наступне.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Частинами першою та другою статті 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно з пунктом третім частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частини перша, друга статті 137 ЦПК України).
З огляду на положення статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08 квітня 2020 року у справі № 278/1396/19 (провадження № 61-16587св19).
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правничу допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц, провадження №14-280цс18).
Згідно із частинами першою та другою статті 182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20 січня 2025 року у справі № 336/1448/22 (провадження № 61-7275св24).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Згідно роз'яснень, наведених у п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року №10 визначено, що підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді регламентовано ЦПК України. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.
На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, крім свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю виданого на ім'я гр. Білої Тетяни Анатоліївни та довіреності №139/2024 від 07.03.2024 року, інших доказів, як то договору про надання правової допомоги, Акту прийому-передачі виконаних робіт із зазначенням переліку наданих послуг; часу, витраченого на їх виконання та вартості виконаних послуг; платіжної інструкції про сплату на рахунок адвоката грошових коштів із зазначенням призначення платежу, суду надано не було.
Отже, судом встановлено, що документально підтверджених доказів витрат на професійну правничу допомогу, обґрунтованості їх розміру, суду надано не було, та матеріали справи такого не містять. За таких обставин, суд доходить до висновку, про відмову в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу як таких, що не доведені належними та допустимими доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76-82, 141, 259, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, ст.ст.1166 ЦК України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 року №312, суд,-
Позовну заяву Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил в порядку ст. 175 ЦПК України - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь AT «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» 71 091,43 грн.- вартість необлікованої електричної енергії за актом про порушення № Дн 004130 від 15.01.2025 року.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь AT «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:
Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі», ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 23359034, місцезнаходження: 49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, буд. 22.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання (вказано в позові): АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання (вказано в позові): АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, місце проживання (вказано в позові): АДРЕСА_2 ;
Суддя В.В. Самсонова