справа № 208/4921/26
№ провадження 2/208/4598/26
про залишення заяви без руху
28 квітня 2026 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду міста Кам'янського Гречана В.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної Казначейської служби України, третя особа: Дніпропетровська обласна прокуратура про відшкодування моральної шкоди,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду міста Кам'янського з позовом до Державної Казначейської служби України, третя особа: Дніпропетровська обласна прокуратура про відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2026 року цивільну справу № 208/4921/26 було розподілено судді Гречаній В.Г.
Відповідно до вимог позовної заяви ОСОБА_1 просить суд:
- стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 1800696 (один мільйон вісімсот тисяч шістсот дев'яносто шість) гривень 57 коп.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , яке спочатку органом досудового розслідування 29.09.2008 року було відкрито на підставі ч. 1 ст. 296 КК України, та відповідно до постанови про зміну обвинувачення в суді від 05.02.2026 року було змінено на ч.2 ст. 125 КК України та в результаті розгляду в суді першої інстанції закрито постановою Заводського районного суду міста Кам'янського від 03.04.2026 року на підставі ч.3 ст. 282 КПК України ( в редакції Закону від 28.12.1960 року) у зв'язку з неодноразовою неявкою потерпілого в судове засідання без поважних причин.
Статтею 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Наведене вище положення Закону України «Про судовий збір» передбачає звільнення від сплати судового збору у разі відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю, а отже, для звільнення від сплати судового збору на цій підставі, на час звернення із вимогою про відшкодування шкоди останні повинні бути визнані судовим рішенням незаконними.
Разом з тим, матеріали позову не містять доказів, які б підтверджували, що дії та рішення відповідача визнані незаконними в установленому законом порядку. Тому, на стадії до відкриття провадження у справі суд не має можливості встановити, що завдання моральної шкоди заподіяне незаконними діями відповідача.
Окрім того, в даному випадку, кримінальне провадження було закрито не через незаконні дії органів влади, а через процесуальну поведінку самого потерпілого (неявка). Отже, правова підстава для звільнення від сплати судового збору, передбачена п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», відсутня.
Таким чином, вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вона подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст.175,177 ЦПК України і підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.3 ст.23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.
Таким чином, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.
Виходячи з того, що на даний час не встановлено вчинення відповідачем незаконних дій або бездіяльності по відношенню до позивача, і кримінальне провадження закрито через неявку потерпілого без поважних причин до суду, суд дійшов висновку, що позивач в межах даної справи не входить до переліку осіб, які звільняються від сплати судового збору, враховуючи також предмет спору, а отже при зверненні до суду з позовною вимогою про стягнення моральної шкоди позивачу необхідно сплачувати судовий збір.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08.11.2019 у справі №400/100/19 (К/9901/29662/19) та постанові від 28.11.2018 у справі №761/11472/15-ц (61-2367св18), в ухвалі від 09.09.2020 у справі №202/507/20 (2-а/202/31/2020), в ухвалах від 16.03.2020 у справі №9901/64/20, від 15.01.2020 у справі №826/12286/15, від 30.07.2020 у справі №9901/194/20.
Як вбачається з прохальної частини позову позивач просить стягнути на його користь моральну шкоди у розмірі 1 800 969 грн. 57 коп.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлюються ставки судового збору.
Зокрема, відповідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Ціна позову складає 1 800 969,57* 1 % = 18 009,69 грн.
Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2026 року з 01 січня встановлений у розмірі 3328,00 гривень.
Враховуючи вимоги Закону України «Про судовийц збір» позивач у даному випадку за подання позовної заяви повинен сплатити судовий збір у розмірі 3 328,00 грн * 5 = 16 640,00 грн.
Як зазначено в ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Проте, всупереч вказаним вимогам, позивачем не додано до заяви документи, що підтверджують сплату судового збору за вимогу майнового характеру, або документи, що підтверджують інші підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону.
Враховуючи вищевикладене, позивачу ОСОБА_1 за вимогу майнового характеру потрібно сплатити судовий збір в розмірі: 16 640,00*0,8=13 312,00 грн.
Реквізити для оплати:
ГУК у Дн-кiй обл/Заводський р/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37988155Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA398999980313191206000004637 Код класифікації доходів бюджету 22030101
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Так, за висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі "Хаджіанастасіу проти Греції", пункти 32-37).
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позивачу потрібно:
-сплатити судовий збір відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» та надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до ч.2 ст.185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 185, 187 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної Казначейської служби України , третя особа: Дніпропетровська обласна прокуратура про відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - (5) п'ять днів з дня отримання позивачем ухвали суду.
Роз'яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків позовної заяви, відповідно до ст.185 ЦПК України позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя В.Г. Гречана