Справа № 175/15239/25
Провадження № 1-кс/175/624/26
про відмову у задоволенні клопотання
09 квітня 2026 року с-ще Слобожанське
Слідчий суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №2 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №42024042150000082 від 10.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України, про тимчасовий доступ до речей і документів, -
25.03.2026 слідчий ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про надання тимчасового доступу до документів, які перебувають у володінні державного підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з можливістю їх вилучення, а саме: програмного забезпечення ведення Державного земельного кадастру з можливістю перенесення інформації на паперовий та магнітний (електронний) носій щодо всіх дій, а також за допомогою яких ключів (логінів), ір-адрес із зазначенням часу та дати вчинення будь-яких змін, всі інші можливі ідентифікатори місця втручання, а також відомості про те, кому саме з числа працівників присвоєно логін та надано ключ яким здійснено зміни, документів на підставі яких вчинялися такі дії у Державному земельному кадастрі із земельними ділянками з кадастровими номерами: 1223286500:02:157:0002, 1223286500:02:157:1002 та 1223286500:02:157:0003.
Клопотання обґрунтовується тим, що СВ ВП №2 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024042150000082, відомості про яке внесені до ЄРДР 10.09.2024 на підставі інформації УПК в Дніпропетровській області ДКП НП України, згідно якої невстановлені особи здійснюють несанкціоновану зміну даних в автоматизованих системах, маючи право доступу до них на території Дніпровського району.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , який є головою фермерського господарства « ОСОБА_5 », створив його на виконання умов державного акту на право постійного володіння землею №384 виданого 18.03.1992 радою народних депутатів Новомосковського району. Він з 1992 року по теперішній час фактично використовував дану земельну ділянку за цільовим призначенням, розробив технічну документацію на земельну ділянку, якій присвоєно кадастровий номер 1223286500:02:157:1002. Однак, звернувшись 06.12.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 дізнався про неможливість проведення реєстрації права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1223286500:02:157:1002 за своїм фермерським господарством, так як 13.12.2023 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , на підставі договору дарування №15267 від 13.12.2023 укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , проведено державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_9 .. В подальшому договір дарування було розірвано і ОСОБА_9 повернула земельну ділянку у власність ОСОБА_10 ..
Також в ході слідства встановлено, що земельна ділянка загальною площею 16,7982га з кадастровим номером 1223286500:02:157:0002, яка розташована на території Підгородненської об'єднаної територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області, на праві власності належить ОСОБА_11 , яке виникло у останньої на підставі Договору про розірвання Договору дарування земельної ділянки (реєстровий №14321 від 22.11.2023), посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу ОСОБА_7 №15965 від 09.10.2024.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що аналогічна ситуація склалась із земельною ділянкою площею 23,46 га з кадастровим №1223286500:02:157:0003, яка з листопада 2001 року перебуває в постійному користуванні ФГ « ОСОБА_12 ». Так, на початку 2024 року ФГ « ОСОБА_12 » дізналося, що згідно інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно власником земельної ділянки з кадастровим номером 1223286500:02:157:0003 є ОСОБА_11 , на підставі договору дарування земельної ділянки укладеного 22.11.2023 між ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу ОСОБА_7 .. У зв'язку з чим ФГ « ОСОБА_12 » звернулося до ІНФОРМАЦІЯ_3 з відповідним позовом до ОСОБА_11 і рішенням від 24.07.2024 (справа №183/2049/24) позов було задоволено, право власності за ОСОБА_11 скасовано та визнано за ФГ « ОСОБА_12 » право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером - 1223286500:02:157:0003.
Відповідно до Акту передачі земельних ділянок з державної у комунальну власність ІНФОРМАЦІЯ_4 , розміщеному на офіційному інтернет-порталі ІНФОРМАЦІЯ_5 , земельні ділянки з кадастровими номерами 1223286500:02:157:0002, 1223286500:02:157:1002 та 1223286500:02:157:0003 станом на 16.11.2020 перебували в державній власності, але на виконання Указу Президента України від 15.10.2020 № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» та Постанови КМУ від 16.11.2020 №1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» були передані до комунальної власності ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Досудовим розслідуванням було встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 1223286500:02:157:0002, 1223286500:02:157:1002 та 1223286500:02:157:0003 вибули з комунальної власності ІНФОРМАЦІЯ_6 у приватну власність на підставі договорів дарування від 22.11.2023 та 13.12.2023 укладених між ОСОБА_9 , ОСОБА_11 і ОСОБА_10 , що були посвідчені приватним нотаріусом ОСОБА_7 , якою вперше внесені відомості до Реєстру права власності на них.
Допитана в якості свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 показали, що вищевказані земельні ділянки їм ніколи не належали та не належать, а договори між ними були підписані за грошову винагороду від ОСОБА_13 ..
В подальшому на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук за місцем роботи приватного нотаріуса ОСОБА_7 , в ході якого вилучені реєстраційні справи із оригіналами Держаних актів, на підставі яких незаконно зареєстровані земельні ділянки.
На теперішній час ОСОБА_13 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Слідчий ОСОБА_3 в клопотанні зазначив, що для всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин даного кримінального правопорушення, необхідно отримати тимчасовий доступ до інженерної та технічної інфраструктури Державного земельного кадастру щодо всіх дій, а також за допомогою яких ключів (логінів), ір-адрес із зазначенням, часу, та дати вчинення будь-яких змін, всі інші можливі ідентифікатори місця втручання, а також відомості про те, кому саме з числа працівників присвоєно логін та надано ключ, яким здійснено зміни документів на підставі яких вчинялися такі дії у Державному земельному кадастрі із земельними ділянками з кадастровими номерами: 1223286500:02:157:0002, 1223286500:02:157:1002 та 1223286500:02:157:0003.
Державне підприємство. « ІНФОРМАЦІЯ_1 » визначено адміністратором Державного земельного кадастру відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про Державний земельний кадастр», абзацу 3 пункту 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, та відповідно до наказу «Про затвердження Порядку забезпечення доступу Державних кадастрових реєстраторів до Державного земельного кадастру» від 28.01.2016 № 36.
В судове засідання слідчий ОСОБА_3 не з'явився, просив в клопотанні розглянути його без виклику уповноваженої особи ВП №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровської області.
Представник ДП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в судове засідання не з'явився, однак його неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання у відповідності до ч. 4 ст. 163 КПК України.
Дослідивши письмові докази, слідчий суддя прийшов до висновку, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити з огляду на наступне.
Частиною 2 ст. 91 КПК України визначено, що доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Сторона обвинувачення, як це визначено ч. 2 ст. 93 КПК України, здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Крім того, частиною 5 ст. 40 КПК України передбачено, що слідчий здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Згідно частини 1 ст. 131 КПК України - заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, відповідно до ч.3 ст.132 КПК України, не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Для оцінки потреб досудового розслідування, згідно ч. 4 ст. 132 КПК України, слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
З аналізу вищезазначених норм права можна зробити висновок, що слідчий, дізнавач, прокурор під час досудового розслідування наділений правом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, а слідчий суддя при розгляді клопотань органу дізнання повинен пересвідчитися, чи здійснювалися слідчим, дізнавачем або прокурором дії для отримання документів та речей без застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Як встановлено під час розгляду клопотання, слідчий не скористався своїм правом витребування документів, передбаченого ч. 3 ст. 93 КПК України та одразу звернувся до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ, при цьому не довів належними доказами існування обґрунтованої підозри вчинення невстановленими особами кримінального правопорушення, пов'язаного із несанкціонованої зміни в автоматизованих системах та завдання, яке буде виконано шляхом тимчасового доступу до інформації, володільцем якої є ДП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в рамках кримінального провадження за підозрою ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України.
З огляду на вищезазначене слідчий суддя вважає, що клопотання про тимчасовий доступ до документів подано передчасно, без належного обґрунтування, оскільки слідчим не доведено, що існує обґрунтована підозра вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.362 КК України та на теперішній час потреби досудового розслідування виправдовують такий захід забезпечення кримінального провадження, без реалізації права на самостійне витребування таких відомостей, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 159-166, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №2 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42024042150000082 від 10.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України про тимчасовий доступ - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає і заперечення проти неї може бути подано під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя: ОСОБА_1