Справа №705/6326/25
2/705/978/26
25 березня 2026 року м.Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі головуючого судді Піньковського Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Уманського ліцею № 3 Уманської міської ради Черкаської області пр. о визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, в обґрунтування зазначивши наступне.
Вона, ОСОБА_1 , працює на посаді заступника директора по навчально-виховній роботі в Уманському ліцеї № 3 Уманської міської ради з 01 вересня 2003 року.
Наказом № 180 від 18 вересня 2025 року директором Уманського ліцею № 3 Уманської міської ради до неї, заступника директора по навчально-виховній роботі, застосовано дисциплінарне стягнення у формі догани за порушення трудової дисципліни, а саме відмову від виконання своїх посадових обов'язків, оскільки з таким стягненням не погоджується, вимушена звернутися до суду.
Вищевказаний наказ вважає необґрунтованим у зв'язку з відсутністю будь яких доказів не виконання нею в повній мірі своїх обов'язків. У наказі відсутні чіткі формулювання суті та обставин допущеного нею проступку, дати його вчинення, а також нормативних посилань на приписи законодавства, які були нею порушені. Відсутні докази вини та наявності причинного зв'язку між її діями (бездіяльністю) і неналежним, на думку директора, виконанням покладених на неї трудових обов'язків, в наказі містяться лише загальні, а не конкретні посилання на порушення посадових обов'язків та вимог законодавства.
Так, у спірному наказі наявне посилання про нібито порушення нею наказу директора від 30.08.2024 № 160 про розподіл обов'язків між адміністрацією ліцею, з яким вона була ознайомлена 07 жовтня 2024 року та повідомила директора, що у зв'язку з перевантаженням вона не погоджується з такими посадовими обов'язками. Крім того, даний наказ стосувався роботи на 2024-2025 навчальний рік, а наказ про розподіл обов'язків між адміністрацією ліцею на 2025-2026 навчальний рік на початок навчального року був відсутній. Не отримавши наказ «Про розподіл посадових обов'язків між адміністрацією ліцею» на 2025-2026 навчальний рік для ознайомлення під підпис, вона пішла у відпустку.
Посадові інструкції працівників школи, включаючи адміністрацію, повинні бути переглянуті та підписані щороку перед початком нового навчального року.
На новий навчальний рік їй знову було залишено 0,5 ставки заступника директора по навчально-виховній роботі, у зв'язку з чим вона знову висловила своє незадоволення директора та звернулася до профспілки із заявою про порушення її трудових прав.
Вважає, що саме у зв'язку із цим, директором і було винесено оскаржуваний наказ про накладення на неї дисциплінарного стягнення.
Згідно з відповідним наказом та визначеним графіком, вона перебувала у черговій відпустці з 16 червня по 27 липня 2025 року та з 11 серпня по 24 серпня 2025 року.
Під час перебування у відпустці, на мобільний додаток вайбер, їй надійшло повідомлення секретаря Андріанової Н.Ю. з проханням скинути навчальний план та навантаження на 2025-2026 навчальний рік, хоча вона і перебувала у відпустці, таке прохання вона виконала та скинула витребовувану інформацію. В подальшому, також на мобільний застосунок вайбер їй надійшло повідомлення про покладення на нею директором ліцею обов'язку довести до відома педагогічних працівників розклади занять до 27.08.2025. Враховуючи той факт, що з 28 липня 2025 року по 02 серпня 2025 року за наказом Управління освіти і гуманітарної політики Уманської міської ради вона виконувала обов'язки директора, а з 03 серпня по 08 серпня 2025 року вона перебувала на лікарняному, фізично за два дні виконати наказ № 130 від 23.06.2025 про доведення до відома педпрацівників розклади занять, вона не могла.
Оскільки існує чітко визначений порядок, у відповідності до вимог ЗУ «Про освіту» складання розкладу уроків, з урахуванням річного навчального плану, розробленого педрадою та затвердженого директором, самостійно виконати такий обсяг роботи вона фізично не могла, про що вона і повідомила 04.08.2025 секретаря ліцею, оскільки директор цього дня був відсутній.
Службові обов'язки, покладені на неї директором, є надто завищеними та неоплачуваними згідно її посадового окладу, наказів про перевищення покладених обов'язків, директором не виносилося. У зв'язку із значним перевантаженням службовими обов'язками, вона неодноразово зверталася до директора та профспілки ліцею, а також до управління освіти Уманської міської ради, але отримувала лише відписки про те, що такий розподіл обов'язків має здійснювати директор ліцею.
Вважає, що причиною накладення на неї дисциплінарного стягнення стали не ті обставини, що вона не виконала свої обов'язки, як заступник директора по навчально-виховній роботі, а конфлікт, який виник між нею та директором ліцею, який створює, на її думку, всі умови для її звільнення.
Зазначає, що при накладенні на неї стягнення, порушено порядок, визначений ст. ст. 147-149 КЗпП України. При цьому, не було проведено належним чином перевірку причин, тобто як за два дні вона змогла б виконати такий об'єм роботи, не отримано її пояснень, не встановлено та не зазначено, які негативні наслідки наступили від порушення, оскільки нею на адресу був направлений робочий навчальний план на 2025-2026 навчальний рік; при обранні виду стягнення не було враховано результати попередньої роботи, проведеною нею по підготовці до навчального року.
У зв'язку із зазначеним, оскільки вважає, що оскаржуваний наказ винесено з процесуальними порушеннями, а також безпідставно, оскільки є лише проявом керівника на її незгоду із значним, неоплачуваним навантаженням, вона вимушена звернутися до суду за захистом своїх порушених трудових прав.
Просить суд визнати незаконним та скасувати наказ директора Уманського ліцею № 3 Уманської міської ради від 18.09.2025 № 180 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ».
Стягнути з Уманського ліцею № 3 Уманської міської ради на користь ОСОБА_1 , судові витрати в сумі 1211 грн.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому вважають позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими та просять відмовити у його задоволенні, зазначаючи, що обставини, викладені позивачем не відповідають дійсності.
Так, відповідно до посадової інструкції заступника директора з навчально-виховної роботи, на ОСОБА_1 покладено обов'язок складання розкладів уроків, занять, факультативів для учнів 5-11 класів.
Відповідно до наказу директора від 30.08.2024 № 160 «Про розподіл обов'язків між адміністрацією ліцею», наказу директора від 23.06.2025 № 130 «Про підготовку і організований початок 2025-2026 н.р.» за ОСОБА_1 визначено обов'язок скласти розклад та до 27.08.2025 довести його до відома педагогічних працівників і учасників освітнього процесу.
Однак ОСОБА_1 , порушуючи вимоги вказаних вище розпорядчих актів директора навчального закладу, відмовилась від виконання обов'язку щодо складення розкладу занять, що підтверджується, зокрема, доповідною запискою секретаря навчального закладу Андріанової Н.Ю. від 04.08.2025.
Також, позивач ОСОБА_1 зазначає, що була ознайомлена з наказом від 30.08.2024 № 160 «Про розподіл обов'язків між адміністрацією ліцею» 07.10.2024, в той же час, у заяві від 07.10.2024 (вхідна № 12 від 07.10.2024) на ім'я директора пише, що перший раз отримала посадові обов'язки для корекції 27.09.2024, другий раз для ознайомлення 01.10.2024, однак нею не підписано через незгоду із об'ємом обов'язків.
Таким чином, твердження позивача про те, що вона не була ознайомлена із наказом від 30.08.2024 № 160 «Про розподіл обов'язків між адміністрацією ліцею» повністю спростовується, а незгода із розподілом таких обов'язків не звільняє її від обов'язку їх виконання.
Позивач додає до матеріалів справи свою посадову інструкцію, п. 3.20 якої визначено обов'язок заступника директора навчально-виховної роботи Уманського ліцею № 3 ОСОБА_1 , обов'язок складення розкладу уроків, занять, гуртків, факультативів для учнів 5-11 класів.
Цією ж посадовою інструкцією визначено чим у своїй діяльності керується заступник директора з навчально-виховної роботи, а також наслідки невиконання нею своїх посадових обов'язків. Заступник директора з навчально-виховної роботи працює в режимі ненормованого робочого дня за графіком, затвердженим директором ліцею, самостійно планує свою роботу на кожен навчальний рік та кожен семестр.
У відповідності до Розділу ІV Статуту Уманського ліцею № 3, прийнятого і затвердженого у 2022 році, між іншим, передбачено повноваження директора ліцею, серед яких, видавати накази і контролювати їх виконання, призначати на посаду, переводити на іншу посаду та звільняти з посади працівників, визначати їхні посадові обов'язки, заохочувати та притягати до дисциплінарної відповідальності, а також вирішувати інші питання, пов'язані з трудовими відносинами, відповідно до вимог законодавства.
Крім того, колективним договором між адміністрацією і профспілковим комітетом первинної профспілкової організації Уманського ліцею № 3 на 2022-2026 роки передбачено обов'язки працівників ліцею, серед яких дотримуватись дисципліни праці - основи порядку в ліцеї, вчасно приходити на роботу, дотримуватись встановленої тривалості робочого часу, максимально використовуючи його для творчого і ефективного виконання покладених на них обов'язків, утримуватися від дій, що заважають іншим працівникам виконувати свої трудові обов'язки; своєчасно і точно виконувати розпорядження адміністрації.
У відповідності до вимог законодавства, порушення трудової дисципліни - це невиконання на належному рівні працівником покладених на нього трудових обов'язків, а також недотримання під час виробничого процесу правил поведінки, встановлених чинним законодавством, правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовими інструкціями, наказами і розпорядженнями роботодавця.
Враховуючи характерні ознаки умислу, логічним є вважати, що у діянні ОСОБА_1 наявний прямий умисел, оскільки працівник передбачав суспільно-шкідливі наслідки своєї бездіяльності і бажав їх настання. Крім того, звертають увагу суду, що виконання обов'язку щодо складання розкладу занять позивач навіть не намагалася виконати із порушенням визначених строків його виконання, а відмовилась від виконання взагалі, фактично надавши собі право визначати, яку частину своїх обов'язків, наказів директора вона буде виконувати, а яку ні.
Процес складання розкладу є довготривалим і у ньому бере участь крім позивача, майже весь педагогічний колектив, на основі річних планів з 22.04.2025 по 11.06.2025, складаються тижневі плани, тому здійснювати роботу позивач повинна була систематично, а не як вона зазначає за два дні.
Не погоджуються також з позицією позивача щодо негативних наслідків невиконання такого обов'язку, оскільки розклад навчальних занять це організаційний документ, що регламентує освітній процес, роботу педагогів, обслуговуючого персоналу (очна, дистанційна) форма визначає черговість предметів, розбивку по аудиторіях, майстернях, спортивних залах. Основою для складання розкладу є навчальні плани, які, у свою чергу, складені на основі Типової освітньої програми для 5-9 класів, 10-11 класів (наказ МОН від 09.08.2024 № 1120 Типової освітньої програми ЗЗСО ІІІ ступеня, затвердженої наказом МОН № 890 20.06.2025, розробленої на основі Державного стандарту базової середньої освіти, що визначає загальний обсяг навчального навантаження (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання.
Стадії складання розкладу занять включає в себе: складення розкладу; звірка розкладу (раціональний розподіл часу, години, «вікна», «збіги» за рівнем складності предметів); експертиза; погодження з профспілкою.
Річний план роботи Уманського ліцею № 3 Уманської міської ради розписується по тижнях для організації роботи, тобто відмова позивача від виконання обов'язку щодо складання розкладу занять, мають негативні наслідки, оскільки спричинили реальну можливість зриву навчального процесу у закладі освіти на 2025-2026 навчальний рік, що у свою чергу є істотним порушенням трудової дисципліни.
ОСОБА_1 , як заступник директора з навчально-виховної роботи, у відповідності до встановлених і визначених правил, складала тижневі плани, у яких було відображено, що протягом з квітня по червень 2025 року, була запланована робота із підготовкою навчальних планів. У період з квітня по травень 2025 року було заплановано опрацювання інформації, а на 11.06.2025 - «Навчальні плани на 2025-2026 навчальний рік».
Відповідно до розпорядження Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради до 20.05.2025 ЗЗСО повинні надати планову мережу.
Листом від 20.08.2025 повідомлено про необхідність здати навчальні плани на 2025/2026 навчальний рік та таблиць розрахунку навчальних годи, а саме мережу, навчальні плани, тому твердження, що директор не зробив навчальний план не вірно, робити його повинна була ОСОБА_1 , про що сама пише у заяві на профком про розмір своїх посадових обов'язків, а виконана була директором та іншими заступниками.
Тобто на підготовку основних даних для складання розкладу: навчальних планів, навантаження вчителів у заступника директора з навчально-виховної роботи Кравець Т.Б. мала у розпорядженні півтора місяці, маючи реальну можливість складання розкладу занять напередодні виходу у відпустку, 16.06.2025, зміни і доповнення могли бути внесені після виходу з відпустки, а також під час виконання обов'язків директора протягом тижня 27.07.2025 по 01.08.2025 (відсутні діти, педагоги, ремонт проводиться заступником директора з господарської роботи, ніякого об'єму роботи немає). Навчальне навантаження було впорядковане і подане директором 27.06.2025 в Інформаційну групу Уманського ліцею № 3.
ОСОБА_1 у пояснювальній заяві та у позові посилається на наявність лише 2 днів на виконання наказу про підготовку та організований початок навчального року, однак фактично мала змогу робити (без відриву на навчальний процес (2 тижні), у липні, серпні та з 25.08.2025 по 29.08.2025 після виходу з відпустки. ОСОБА_1 , як заступник директора 0,5 ставки має 4 години на день безпосередньо на адміністративну роботу, оскільки в літній період відсутні діти, немає освітнього процесу тощо. Крім того, навчальні плани та навантаження на наступний навчальний рік уже були зроблені.
Не погоджуються з твердженням позивача про відсутність у наказі часу вчинення проступку, оскільки у даному випадку має місце проступок тривалий в часі, оскільки така робота потребує значного проміжку часу.
Заступник директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_1 працює на цій посаді 22 роки, тобто має величезний досвід складання розкладу, не може не знати його значення і наслідки зриву освітнього процесу. Директор ліцею вважає, що невиконання наказу позивачем по справі носило корисливий мотив, оскільки вона вимагала ще додаткових 0,5 ставки, та шляхом зриву підготовки навчального плану, мала намір зашкодити директору.
Крім того, доведення до відома працівника певної інформації засобами телекомунікаційного зв'язку, відповідає вимогам законодавства.
За вказаних обставин, вважають, що наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є законним та обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення, тому просять суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Від позивача ОСОБА_1 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій зазначає наступне.
У відзиві представник відповідача посилається на Посадову інструкцію ЗНВР Кравець Т.Б. від 01.01.2024, яка на її думку, не відповідає нормативним документам і не має юридичної сили, що і може бути підставою оскарженні спірного наказу про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Посадова інструкція містить неправдиві пункти, за які вона ніколи не відповідала і значну частину із яких, наказовим способом примушував її виконувати директор.
Така посадова інструкція була надана їй у терміновому порядку, для Державної аудиторської служби України, і відрізнялася від попередньої за 2018 рік лише зміною назви закладу.
При цьому, в зв'язку із змінами у суспільстві, інструкція 2018 року є застарілою, вона не містить посилань щодо дій, у зв'язку із коронавірусної інфекції, воєнного стану, електронний документообіг, звільнення ланки керівництва початкового навчання, у зв'язку із скороченням тощо. Тобто відсутність належної посадової інструкції для заступників директора з навчально-виховної роботи створило правову невизначеність та призвело до конфлікту і судових спорів.
Враховуючи, що посадова інструкція містить посилання на наявність можливості захищати свої права, вона повідомляє суд, що директор на постійній основі вчиняв відносно неї мобінг, що відображалося у психологічному та економічному тиску, зменшив їй кількість викладацьких годин, на відміну від інших колег, що займають таку саме посаду.
Директором були вчинені дії шляхом звернення до профспілки з метою ініціативи звільнення її з посади, у зв'язку з нібито невиконанням нею своїх посадових обов'язків, а саме складу розкладу, та після рекомендації профспілки звернутися до суду, її примушують складати розклад, погрожуючи звільненням.
Просить взяти до уваги, що рішення профспілкового комітету викликають сумніви, оскільки при прийнятті таких не було отримано вимог кворуму.
Також просить взяти до уваги, що директор заборонила секретарю реєструвати її заяву про видачу їй попередньої посадової інструкції та інших заяв від неї.
При цьому, директором було порушено процедуру вручення догани, не надано документів передуючих такому рішенню, які б дозволили встановити істинні мотиви та обставини накладення на неї стягнення, що також може бути підставою для скасування наказу про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Вважає, що публікація наказу про дисциплінарне стягнення 29.09.2025 на інформаційній сторінці для групи педпрацівників, коло яких сягає 80 учасників, у додатку «вайбер», є публічним розголошенням та однією із ознак мобінгу і наслідком таких дій директора є порушення вимог ст. 172-8 КУпАП або ст. 182 КК України. При цьому, такий наказ не був підписаний нею, мав оскаржуватися у встановленому законом порядку, а тому на момент його опублікування не мав законної сили.
Діями директора ОСОБА_2 було порушено її права, як педагогічного працівника, оскільки 28.09.2025 її було видалено із учительської групи у вайбері, що позбавило її можливості комунікувати з колективом, як заступник директора у робочому чаті та виконувати у повній мірі свої обов'язки. Позивач такі дії директора розцінює як психологічне насильство, що має на меті ізолювати та принизити її, як працівника педколективу.
У відзиві наявні посилання на наказ «Про розподіл обов'язків між адміністрацією ліцею», який повинен бути переглянутий та підписаний кожним із заступників директора до основної щорічної відпустки, щоразу, перед початком нового навчального року, що дозволить уникати непорозумінь та конфліктів, пов'язаних із розподілом обов'язків та забезпечить ефективну організацію навчально-виховного процесу і є важливим доказом того, що заступник приймає на себе обов'язки, які на нього покладені. Але директором такої вимоги виконано не було.
Несвоєчасність подачі на ознайомлення наказу «Про розподіл посадових обов'язків між заступниками директора» також є, на думку позивача, підставою для скасування оскаржуваного наказу.
Усі її намагання захистити свої права у досудовому порядку позитивного результату не дали, оскільки відповіді на її заяви зводилися до одного, що управління освіти не втручається в кадрову політику закладу, а профспілковий комітет не уповноважений визначати розмір співвідношення посадових обов'язків між заступниками директора і пропонували звертатися зі скаргою до центрального органу виконавчої влади. А директор ліцею не вжив жодних заходів щодо урегулювання розподілу посадових обов'язків між заступниками директора з навчально-виховної роботи.
У зв'язку з тим, що обсяг її обов'язків перевищував навантаження заступника директора на 0,5 ставки, питання розкладу нею неодноразово обговорювалося на нарадах, під час яких директор пропонував іншим двом заступникам директора виконувати таку роботу, але вони відмовлялися, посилаючись на повну ставку.
Розклад занять є важливим при плануванні та виконанні педагогічної роботи і при цьому, він має бути завіреним директором навчального закладу, що у їх ліцеї зроблено не було. Об'єктом дисциплінарного стягнення став саме розклад занять, але його підготовкою займалася ініціативна група із 10 педпрацівників приблизно 11 днів. Тобто незрозуміло, яким чином вона одна повинна була виконувати наказ «Про підготовку і організований початок 2025/2026 навчального року» № 130 від 23.05.2025, який отримала уже перебуваючи у відпустці, згідно своєчасно встановленого графіком, в подальшому з 28.07.2025 по 02.08.2025 перебуваючи на роботі, але виконуючи обов'язок директора, а з 03.08.2025 по 08.08.2025 перебуваючи на лікарняному. До роботи вона приступила 25.08.2025, тобто на виконання наказу № 130 залишилося лише 2 дні.
Посилання у відзиві на нібито наявність можливості протягом півтора місяця виконувати вимоги наказу, не відповідає дійсності, оскільки навчальний процес продовжувався по 06.06.2025, що унеможливлювало працювати з розкладом. В подальшому, до 16.06.2025, до відпустки вона виконувала ряд важливих заходів щодо оформлення документації про завершення навчального року і підготовки документів щодо організації 2025-2026 навчального року, а саме: перевірка журналів, складання наказу про замінені уроки, складання наказу про надання чергових відпусток працівникам ліцею, складання табелів робочого часу та інше.
Просить взяти до уваги, що працівник не може виконувати трудові обов'язки під час відпустки, оскільки такі дії є порушенням прав працівника та трудового законодавства.
Директор ліцею у відзиві в черговий раз поширює неправдиву інформацію щодо нібито невиконання нею своїх трудових обов'язків, оскільки ніяких порушень вона не вчиняла. Так, отримавши 30.05.2025 вимогу з управління освіти і гуманітарної політики Уманської міської ради, вона одразу, оскільки це величезний об'єм роботи, почала готувати витребувані документи, а саме навчальні плани на 2025-2026 навчальний рік, попереднє навантаження педагогічних працівників, таблиці розрахунку навчальних годин, і встигла їх підготувати та подати, що підтверджується чорновим і електронним варіантом. Крім того, уже перебуваючи у відпустці, на прохання секретаря, вона скинула останній вищевказану документацію через мобільний додаток «вайбер».
У зв'язку із зазначеним, просить суд критично оцінити неправдиву позицію директора ліцею, викладену у відзиві, а позовні вимоги задовольнити повністю, скасувавши наказ про накладення дисциплінарного стягнення.
26.11.2025 на адресу суду від представника відповідача - директора Уманського ліцею № 3 Уманської міської ради Пікалюка А. надійшло заперечення на відповідь на відзив, у якому вважають аргументи ОСОБА_1 непереконливим, частково неправдивими, абсурдними та таким, що не відповідають дійсності.
Позивач за безліччю деталей звинувачуючи директора в неналежному виконанні ним своїх обов'язків, намагається приховати суть справи, тобто вчинення нею дисциплінарного правопорушення, умисного невиконання нею посадових обов'язків, підписаних нею, з якими вона була ознайомлена і по факту виконувала до серпня 2025 року. Порушено Статут ліцею, Правила внутрішнього розпорядку, накази директора і лише 4 серпня 2025 року відмовилась складати розклад, тобто не виконала частину своїх обов'язків. У вказаному наявна вина ОСОБА_1 , прямий умисел, негативні наслідки і вважає, що мотивом цього вчинку є прагнення здобути за рахунок інших заступників без зміни своїх обов'язків додаткові матеріальні вигоди у виді 0,5 ставки та помста керівнику.
Посилання позивача на зміну у посадовій інструкції лише назви навчального закладу не відповідають дійсності, оскільки були переглянуті посадові обов'язки в зв'язку з реорганізацією Уманської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 3 в Уманський ліцей №3.
Наказом від 30.08.2024 «Про розподіл обов'язків між адміністрацією ліцею» № 160, який ОСОБА_1 відмовилась підписати, з неї було знято частину обов'язків. Але вона не проводить роботу із батьками, питання розкладу протягом 2024-2025 років ОСОБА_1 не ставилось, її хвилювало лише отримання додаткових 0,5 ставки заступника.
Про те, що вона не буде робити розклад занять, ОСОБА_1 вперше повідомила секретаря ліцею 04.08.2025. Позивач постійно говорить про надмірну роботу, в той же час робота нею в повній мірі не виконувалася, вона умисно відмовилася виконувати накази директора від 30.08.2024 № 160 «Про розподіл обов'язків між адміністрацією» та від 23.06.2025 № 130 «Про підготовку і організований початок 2025-2026 н.р.».
Такими її діями під загрозу було поставлено не лише освітній процес Уманського ліцею № 3, а й Уманських ліцеїв № 1, 2, щодо нововведеного предмету Захист України.
ОСОБА_1 посилається на захист професійної гідності та честі, в той же час штовхає вчителів, яких зобов'язана контролювати, на невиконання законних розпоряджень та наказів. Звинувачуючи директора у публічному розголошенні особистої інформації, спочатку опубліковує заяву, після чого директор і вимушений був опублікувати оскаржуваний наказ.
Неправдивими є посилання позивача на неможливість комунікувати з педагогічним колективом, оскільки вона має можливість спілкуватися з педагогами як очно, так і в групі мобільного застосунка вайбер «Учительська сторінка», хоча дійсно прямо подати інформацію позбавлена можливості, через порушення етики - використання цієї сторінки для суперечки з керівництвом.
Опублікувати наказ у мобільному застосунку директора фактично змусила сама позивач, оскільки постійно відмовлялася ознайомитися із наказом, що підтверджується складеними актами, а керівник зобов'язаний довести зміст наказу про дисциплінарне стягнення (догану) до працівника.
Щодо кворуму засідання комітету профспілки, така інформація не відповідає дійсності, оскільки позивач плутає поняття профкому та профспілки, і в її ситуації рішення приймалося усіма членами профкому.
В ліцеї існує комісія трудових спорів, але ОСОБА_1 не зверталася з питань вирішення трудового конфлікту.
Навантаження ОСОБА_1 за сукупністю перевищує встановлену норму у 18 годин. На кінець серпня залишилися вільні години вчителя ЗБД, тобто за її професійним напрямком, але ні усно, ні письмово із відповідними заявами ОСОБА_1 не зверталася.
Щодо посилання позивача на «фільтрування» директором заяв для реєстрації, то дійсно реєстрація заяв здійснюється за попереднім переглядом директора, але реєстрація здійснюється вчасно, тому і заява позивача про надання їй посадової інструкції була зареєстрована вчасно 17.11.2025, але при цьому отримати посадову інструкцію, яку вона вимагала, позивач відмовилася. Всі документи, що просила позивач їй надавалися вчасно, в тому числі і наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У зв'язку із зазначеним, просить суд врахувати заперечення Уманського ліцею № 3 та відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши позицію сторін, вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
За змістом п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, ст.1 Першого протоколу до Конвенції, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до вимог ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Згідно зі ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За вимогами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
У відповідності до норми статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Судом встановлено, що між сторонами виник спір з трудових правовідносин. Вимоги позивача стосуються порушення його трудових прав, зокрема щодо правомірності притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
Так, судом встановлено, що згідно наказу № 180 від 18.09.2025 Уманського ліцею № 3 Уманської міської ради Черкаської області «Про порушення трудової дисципліни заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_1 », за порушення трудової дисципліни, відмову від виконання своїх посадових обов'язків, а саме Посадової інструкції заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_1 , пункту 3.20, наказів від 30.08.2024 № 160 «Про розподіл обов'язків між адміністрацією ліцею», від 23.06.2025 № 130 «Про підготовку і організований початок 2025-2026 н.р.», Статуту Уманського ліцею № 3, Правил внутрішнього розпорядку Уманського ліцею № 3 Уманської міської ради Черкаської області, що стало причиною неналежного функціонування, підготовки ліцею до нового навчального року, виконання адміністрацією ліцею, педагогічними працівниками посадових обов'язків ОСОБА_1 , до заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у формі догани.
Обов'язок довести наказ до відома ОСОБА_1 та повідомити під підпис було покладено на секретаря Андріанову Н.Ю.
У наказі також зазначено про те, що відповідно до Посадової інструкції заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_1 , розділу ІІІ «Посадові обов'язки» пункт 3.20 на неї покладено відповідальність за складання розкладів уроків, занять, факультативів для учнів 5-11 класів.
Відповідно до наказу директора від 30.08.2024 № 160 «Про розподіл обов'язків між адміністрацією ліцею», наказу директора від 23.06.2025 № 130 «Про підготовку і організований початок 2025-2026 н.р.» визначено обов'язок ЗНВР ОСОБА_1 складати розклад та до 27.08.2025 довести його до відома педагогічних працівників, учасників освітнього процесу, з якими вона була ознайомлена.
ОСОБА_1 повідомила секретаря ліцею ОСОБА_3 04.08.2025, що вона не погоджується складати розклад (доповідна записка ОСОБА_3 від 25.08.2025).
Станом на 29.08.2025 напередодні нового навчального року роботу по створенню розкладу не провела, чим не забезпечила: наявність розкладу на початок освітнього процесу, можливість планування роботи педагогічними працівниками, календаризацію навчальних планів та вчасність повідомлення учасників освітнього процесу.
Також, у наказі зазначено, що робота по створенню розкладу була здійснена ініціативною групою із зазначенням їх прізвищ та посад, під керівництвом директору. Суб'єктом дисциплінарного проступку є ОСОБА_1 , заступник директора з навчально-виховної роботи Уманського ліцею № 3 Уманської міської ради Черкаської області, яка перебуває у трудових відносинах з роботодавцем - директором УЛ № 3 Уманської міської ради Пікалюком Андрієм Івановичем.
Об'єктом даного дисциплінарного проступку є внутрішній трудовий розпорядок (Правила внутрішнього розпорядку для працівників Уманського ліцею № 3 Уманської міської ради Черкаської області, затверджені зборами трудового колективу як додаток № 1 до колективного договору між адміністрацією і профспілковим комітетом первинної профспілкової організації Уманського ліцею № 3 Уманської міської ради Черкаської області на 2022-2025 роки, протокол № 4 від 08.11.2022), виконання посадових обов'язків відповідно до Посадової інструкції заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_1 від 01.01.2024 розпоряджень (наказів) директора від 30.08.2024 № 160 «Про розподіл обов'язків між адміністрацією ліцею», наказу директора від 23.06.2025 № 130 «Про підготовку і організований початок 2025-2026 н.р.» та відмова виконувати їх. ОСОБА_1 не виконала частину своїх посадових обов'язків, накази директора, щодо обов'язку скласти розклад, чим здійснила дисциплінарний проступок у формі бездіяльності.
У наказі також роз'яснено суб'єктивну сторону дисциплінарного проступку, а саме те, що ОСОБА_1 розуміла, що на неї покладено обов'язок скласти розклад та до 27.08.2025 довести його до відома педагогічних працівників, учасників освітнього процесу і при цьому, свідомо відмовилась виконувати цей обов'язок, розуміючи можливість настання негативних наслідків у виді зриву освітнього процесу закладу освіти.
Також у наказі відображено, які саме вимоги законодавства та правові акти порушила ОСОБА_1 (ст. 22 ЗУ «Про повну загальну середню освіту», пункт 3.2 Розділу ІІІ Посадової інструкції, наказу від 30.08.2024 № 160 «Про розподіл обов'язків між адміністрацією ліцею», наказу директора від 23.06.2025 № 130 «Про підготовку і організований початок 2025-2026 н.р., Правила внутрішнього розпорядку ліцею) із їх роз'ясненням, а також те, що згідно Статуту ліцею працівники зобов'язані виконувати свої посадові обов'язки, які працівникам встановлює директор.
Крім того, в наказі зроблено висновок про те, що через невиконання ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків наступили негативні наслідки у вигляді відсутності розкладу уроків станом на 27.08.2025, неможливості довести його до відома батьків, учнів, педагогів, розпочати освітній процес, вчасно здійснити підготовку уроків, календарно-тематичне планування.
Згідно наданої позивачем ОСОБА_1 копії наказу № 180 від 18.09.2025 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, наказ підписаний директором Пікалюком А. та з наказом ознайомлена лише ОСОБА_4 , на яку покладено обов'язок довести наказ до відома ОСОБА_1 та відсутній підпис останньої про ознайомлення з таким наказом.
Разом з тим, згідно акту, складеного головою, заступником голови та членами профспілкового комітету ліцею, затвердженого 18.09.2025 директором Уманського ліцею № 3 Уманської міської ради Черкаської області, секретар ліцею Андріанова Н.Ю. зачитала в присутності заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_1 наказ «Про порушення трудової дисципліни заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_1 . Підписати ознайомлення з наказом «Про порушення трудової дисципліни заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_1 » від 18.09.2025 № 180. ОСОБА_1 ставити підпис про ознайомлення з наказом відмовилась.
У відповідності до пояснювальної записки заступника директора з навчально-виховної роботи ліцею, на ім'я директора Уманського ліцею № 3 Уманської міської ради Черкаської області від 29.08.2025, ОСОБА_1 пояснила причину відмови у написання розкладу занять для 5-11 класів на 2025-2026 н.р., посилаючись на наступне.
16.06.2025 за наказом про надання чергових відпусток працівникам ліцею за 2024-2025 навчальний рік, вона пішла у відпустку, не отримавши для ознайомлення наказ «Про розподіл посадових обов'язків між адміністрацією ліцею» на 2025-2026 н.р. під підпис, що є важливим доказом того, що вона знає та приймає на себе обов'язки, які на неї покладені. Підставою не підписання такого наказу 07.10.2024, зазначає те, що були розбіжності з приводу умов праці та обсягу посадових обов'язків.
25.06.2025 перебуваючи у відпустці вона отримала через мобільний додаток Вайбер наказ № 130 директора ліцею «Про підготовку і організований початок 2025/2026 н.р.» від 23.06.2025, згідно якого вона у термін до 27.08.2025 має провести інструктажі з правил ТБ та поведінки по сигналу «Повітряна тривога» та довести до відома педпрацівників, учасників освітнього процесу розклади занять 5-11 класів. При цьому, як вказує ОСОБА_1 , за наказом про надання чергових відпусток працівникам ліцею за 2024-2025 навчальний рік від 01.05.2025 № 9-к/тм, з 16.06.2025 по 27.07.2025, з 11.08.2025 по 24.08.2025 вона перебувала у відпустці. З 28.07.2025 по 02.08.2025 за наказом Управління освіти і гуманітарної політики Уманської міської ради Черкаської області вона виконувала обов'язки директора, а з 03.08.2025 по 08.08.2025 перебувала на лікарняному. До роботи приступила 25.08.2025. З 18.08.2025 по 29.08.2025 проходить курси підвищення кваліфікації, дистанційно з 09.00 до 12.00.
Вказує, що на виконання наказу № 130 залишилося два дні, що унеможливлює фізично виконати дані обов'язки.
До матеріалів справи позивачем надано копію копія наказу № 160 від 30.08.2024 «Про розподіл обов'язків між адміністрацією ліцею», з відміткою зробленою рукописним текстом та підписом ОСОБА_1 про те, що копію посадових обов'язків отримала 07.10.2024, копію наказу від 30.08.2024 нею отримано 07.10.2024 повторно. Вдруге не згодна з посадовими обов'язками, викладеними у п. 1.5, так як їх зміст не змінився, а їх обсяг не відповідає, тобто перевищує тижневе навантаження заступника на 0,5 ставки; наказу «Про надання чергових відпусток працівникам ліцею за 2024-2025 навчальний рік», яким підтверджується що дійсно термінами відпустки ОСОБА_1 є: 16.06-27.07, до роботи слід приступити 28.07.2025, та 11.08-24.08, до роботи приступити 25.08.2025; копія наказу № 130 від 23.06.2025 «Про підготовку і організований початок 2025/2026 навчального року», п. 6 якого визначено, що між іншим: заступнику директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_1 необхідно довести до відома педагогічних працівників, учасників освітнього процесу розклади занять 5-11 класів до 27.08.2025. Підпис про ознайомлення з таким наказом ОСОБА_1 відсутній; скріншот переписки з абонентом, до якого звертається « ОСОБА_5 », датованої 18.06.2025, та відображенням на прохання останньої, надсилання «Навчальні пл… копія» та «Навантажен.. 3» та копії таблиць робочого навчального плану на 2025-2026 н.р. з позначками як додатки, але без будь яких відміток про їх підпис, отримання тощо, з позначкою «роздруківка з телефону»; копію заяви ОСОБА_1 про захист трудових прав на ім'я голови Уманської міської організації Профспілки працівників освіти і науки України від 27.08.2025, у якій викладено її позицію щодо не отримання станом на 27.08.2024 наказу про розподіл посадових обов'язків, звернення до керівництва із питанням перерозподілу обов'язків, яке було залишено без відповіді, та стисло викладено її непогодження з обсягом роботи, психологічним тиском директора про зобов'язання виконати обов'язки, передбачені у посадовій інструкції, але обсяг яких вона вважає завищеним, у зв'язку з чим просила вжити заходів щодо захисту її трудових прав; копію відповіді Уманської міської організації профспілки працівників освіти і науки України від 02.09.2025, у якій роз'яснено, що профспілка не уповноважена визначати розмір співвідношення розподілу обсягу посадових обов'язків відповідно до посадового окладу між заступниками з навчально-виховної роботи, а те, що натепер часових обмежень на роботу за суміщенням не встановлено. Відсутня заборона на роботу за суміщенням для працівників, які обіймають керівні посади, а при роботі за суміщенням доцільно застосовувати норми ст. 60 КЗпП, яка унормовує питання гнучкого графіку роботи; копію пояснення за наслідками розгляду звернення ОСОБА_1 - голови профспілкового комітету Уманського ліцею № 3 Уманської міської ради Черкаської області, якими роз'яснено, що конкретний перелік посадових обов'язків визначається посадовою інструкцією, яка затверджується керівником закладу освіти відповідно до вимог законодавства. Основні посадові обов'язки заступника директора з навчально-вихованої роботи визначається наказом МОН України № 665 від 01.06.2013 «Про затвердження кваліфікаційних характеристик професій (посад) педагогічних та науково-педагогічних працівників навчальних закладів». Щодо нерівномірного розподілу обсягу посадових обов'язків відповідно до посадового окладу між заступниками директора з навчально-виховної роботи повідомляють, що профспілковий комітет не уповноважений визначати розмір такого співвідношення. Дана прерогатива належить інспекторам праці (Держпраці та її територіальних органів, а також у виконавчих органах місцевого самоврядування), при цьому роз'яснено, що якщо працівник вважає про наявність порушень ст. 2-2 КЗпП України, маж право звернутися зі скаргою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та/або до суду; копію протоколу № 41 засідання профспілкового комітету Уманського ліцею № 3 Уманської міської ради Черкаської області від 02.09.2025 про розгляд звернення члена профспілки ОСОБА_1 щодо захисту трудових прав, в ході якого виступив член профспілки зазначивши, що вирішити конфлікт досить важко, так як ОСОБА_1 не виконувала у повній мірі посадові обов'язки, а іншим членом було запропоновано вивчити питання згідно законодавства, у зв'язку з чим, за результатами засідання ухвалено рішення про необхідність голові профспілкового комітету ОСОБА_6 вивчити нормативно-правові документи з даних питань, підготувати відповідь ОСОБА_1 в межах встановлених законодавством та вручити під підпис.
Також позивач до матеріалів справи додає копію Посадової інструкції заступника директора з навчально-виховної роботи Уманського ліцею № 3 Уманської міської ради Черкаської області Кравець Тетяни Богданівни, з відміткою про її погодження головою профспілкового комітету Уманського ліцею № 3 01.01.2024 та цього ж дня затвердженої директором Уманського ліцею № 3. З посадовою інструкцією ОСОБА_1 ознайомлена 01.01.2024, про що свідчить її власноручний підпис.
Згідно із ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.
Трудова дисципліна це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків.
Згідно із ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Догана є дисциплінарним заходом особистого немайнового характеру.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання своїх посадових обов'язків.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Згідно з ч. 4 ст. 149 КЗпП України стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов'язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які стали підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.
Верховний Суд у своїх постановах, зокрема в постанові від 07.06.2023 у справі № 705/985/22, неодноразово зазначав, що саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку,.
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Зміст рішень, прийнятих відповідною посадовою особою, а також порядок їх ухвалення мають ґрунтуватися на законі.
Роботодавець при виконанні адміністративних повноважень повинен діяти лише в чітко окреслених межах. Він не має діяти упереджено або його дії не мають сприйматися як такі.
Отже при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Факт вчинення дисциплінарного проступку має бути належним чином зафіксований за допомогою актів, довідок, доповідних записок тощо.
З аналізу норм трудового права, що регулює дані правовідносини, зокрема порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності, слід дійти висновку, що для правомірного притягнення до дисциплінарної відповідальності необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника і які прямо випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку та пов'язані з ним, та прямо на нього покладені; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків як проступок має бути винним і не пов'язаним з поважними причинами; для накладення дисциплінарного стягнення має бути встановлена подія (проступок) і обов'язково вина працівника, і дані обставини (подія і склад порушення) мають бути доведені саме роботодавцем, є неприпустимим перекладення на працівника обов'язку по доказуванню своєї невинуватості. Щодо процедури застосування дисциплінарного стягнення працівнику має бути надана можливість дати письмові пояснення; для надання пояснень працівник повинен знати конкретно, за який проступок він притягається до дисциплінарної відповідальності.
У постанові Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 461/8132/17 також сформульовано висновок щодо застосування норм права, з якого вбачається, що у трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості, згідно з яким не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов'язаний сам доводити свою невинуватість.
У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов'язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов'язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.
Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.
У постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 219/2474/19 (провадження № 61-10005св20) зроблено висновки про те, що під порушенням трудової дисципліни потрібно розуміти винне, протиправне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов'язків. Вина як одна з ознак порушення трудової дисципліни є цілком необхідною для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності. Отже, догана є заходом дисциплінарного стягнення за вчинений працівником дисциплінарний проступок (порушення трудової дисципліни чи правил внутрішнього трудового розпорядку). Підставою застосування дисциплінарного стягнення є вчинення працівником протиправного, винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права. Дисциплінарним проступком є винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Водночас саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов'язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.
Рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинно містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин, а дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини працівника, а також бути застосованим тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини працівника.
Вказані висновки підтверджуються постановою Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 821/935/16, у якій вказано, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.
При цьому, ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв'язок між ними і поведінкою правопорушника.
Як було встановлено в ході розгляду справи, позивач ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з відповідачем Уманським ліцеєм № 3 Уманської міської ради Черкаської області та займає посаду заступника директора з навчально-виховної роботи. У відповідності до Посадової інструкції, на неї між іншим, покладено обов'язок складання розкладів уроків, занять, факультативів для учнів 5-11 класів. Підставою накладення на неї дисциплінарного стягнення, у відповідності до наказу № 180 від 18.09.2025, стало те, що нею не виконано обов'язки, виконання яких передбачено посадовою інструкцією, та виконання яких було визначено наказом директора.
Згідно позиції позивача ОСОБА_1 , остання, по-перше, не погоджується з таким обов'язками, вважаючи обсяг їх значно більшим ніж у її колег, які займають такі ж самі посади, а саме - заступники з навчально-виховної роботи ліцею, але при цьому, мають по повній ставці, тоді як вона має лише 0,5 ставки, а по-друге, вказує на неможливість виконання таких обов'язків у зв'язку із браком часу, оскільки наказ про зобов'язання її виконати ряд певних обов'язків був виданий директором навчального закладу 16.06.2025, тобто в період коли вона перебувала в черговій відпустці, наказ про яку, в свою чергу, був виданий 01.05.2025, про що директору було достовірно відомо. З першого дня виходу з відпустки, а саме з 28.07.2025 по 02.08.2025 Кравець Т.Б. виконувала обов'язки директора ліцею, а вже з 03.08.2025 по 08.08.2025 перебувала на лікарняному та за графіком чергова відпустка починалася 11.08.2025 і приступити до роботи вона мала 25.08.2025, тобто до визначеного наказом терміну виконання, а саме до 28.08.2025,залишилося лише два, за які вона не мала можливості підготувати пакет документів, за наказом директора.
Разом з тим, як було зазначено представником відповідача, а також не спростовувалося самою позивачем по справі, такі навчально-освітні документи складаються щороку, з урахуванням певних змін внесених у процес освіти. Крім того, позивач не надала підтвердження того, що виконуючи обов'язки директора навчального закладу, вона була позбавлена можливості виконати наказ у зв'язку з додатковою навантаженістю, при цьому враховуючи, що сама ж вона стверджує та надає докази того, що перебуваючи у відпустці з 16.06.2025, певні документи, а саме навчальний план та навантаження на 2025-2026 навчальний рік, нею розроблені та передані секретарю закладу через мобільний додаток, в електронному виді.
В обґрунтування позовних вимог, позивач ОСОБА_1 наполягає саме на тому, що обсяг покладених на неї обов'язків, значно перевищує обсяг обов'язків колег, які займають такі ж посади, саме, у зв'язку з чим вона і відмовлялася отримувати накази про виконання обов'язків, покладених на неї директором ліцею у відповідності до посадової інструкцією, з якою вона ознайомлена.
Крім того, позивач посилається на те, що наказ має ряд недоліків, а саме вважає, що у наказі не зазначено дату вчинення правопорушення, послання на вимоги законодавства, не містить чітких формулювань та обставин допущеного правопорушення, що не відповідає дійсності та підтверджується змістом самого оскаржуваного наказу, приєднаного до матеріалів справи.
Оспорюваним позивачем наказом про оголошення догани, що винесений відповідачем на підставі конкретних обставин вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_1 , а саме не виконання останньою наказу директора у відповідності до її посадових обов'язків, встановлено причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) і неналежним виконанням покладених на ОСОБА_1 посадових обов'язків, у наказі про оголошення догани наявні посилання на конкретні частини, пункти, статті нормативно-правових актів (законів, правил внутрішнього трудового розпорядку, посадової інструкції, тощо), які були порушені працівником, з визначенням наявності ступеня тяжкості вчиненого та наслідків такої бездіяльності, визначено обставин події, яка була кваліфікована керівником саме як дисциплінарний проступок.
На думку суду, фактично доводи позивача зводяться до того, що на неї покладено неспівмірно великий обсяг посадових обов'язків, у зв'язку з чим нею і не виконано наказу директора ліцею по вчиненню певних дій, але суд вважає, що розподіл посадових обов'язків між працівниками не є компетенцією суду, а судом вирішується питання лише щодо правомірності винесеного наказу про накладення дисциплінарного стягнення (догани), у відповідності до наданих сторонами доказів.
Отже, враховуючи, що стороною відповідача доведено неналежне виконання позивачем ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків, а також наявність елементів складу дисциплінарного проступку, суд без втручання в трудові відносини сторін по справі щодо визначення обсягу покладених на позивача обов'язків, що не є предметом спору, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Суд не наводить детального аналізу іншим доводам сторін та наявним у справі доказам, оскільки вони не впливають на висновки суду про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до пункту 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 09 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
За вказаних обставин, оцінивши надані докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 є недоведеними та такими що задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, то понесені позивачем судові витрати слід залишити за останнім.
Керуючись ст. ст. 147-149, 232, 233 КЗпП України, ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення 30.03.2026.
Суддя: Р. В. Піньковський