Справа № 712/5533/26
Провадження № 1-кс/712/2216/26
25 квітня 2026 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
слідчого ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Черкаси клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_7 , за погодженням прокурора Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026250310001126 від 24.04.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286-1 КК України, -
Слідчий відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_7 звернувся до суду з указаним клопотанням.
Клопотання обґрунтовує тим, що 09.08.2022 здійснено призов ОСОБА_5 на військову службу за мобілізацією та направлено для її проходження до військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №38 від 05.11.2024 ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу військової частини, постановлено на всі види забезпечення та призначено на посаду водія автомобільного відділення взводу забезпечення командних пунктів батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 .
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992, ОСОБА_5 набув статусу військовослужбовця і у подальшому почав проходити військову службу за контрактом, у зв'язку з чим повинен, окрім іншого, керуватися вимогами ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-XIV від 24.03.1999, та ст. ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
В силу вимог ст. 26 Статуту, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до вимог ст. ст. 14, 16 Закону України «Про дорожній рух», з метою забезпечення безпеки управління транспортного засобу за управлінням якого знаходився ОСОБА_5 , останній повинен був достовірно знати, неухильно додержуватись та керуватись Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
Згідно пункту 2.3. б) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно пункту 2.9. а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 16.11 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Згідно пункту 33.2.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, вимоги дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу», згідно до якого водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі.
Проте, ОСОБА_5 , 24 квітня 2026 року, близько 10 години 00 хвилини, керуючи автомобілем Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_2 (на транзитних номерах), та рухаючись в місті Черкаси по проїзній частині вулиці Різдвяна зі сторони вулиці Гоголя в напрямку до вулиці Нарбутівська, на нерегульованому перехресті з вулицею Надпільна, поблизу будинку №392, що по вулиці Надпільна, проявив неуважність та порушив вимоги: - пп. 2.3.б), 2.9.а), 16.11, 33.2.1 Правил дорожнього руху України. Під час руху він керуючи автомобілем Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_2 (на транзитних номерах), рухаючись в місті Черкаси по проїзній частині вулиці Різдвяна зі сторони вулиці Гоголя в напрямку вулиці Нарбутівська, будучи заздалегідь проінформованою про наближення до нерегульованого перехрестя, що позначене дорожнім знаком 2.1 «Дати дорогу» з вулицею Надпільна, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, не зупинив керований ним автомобіль Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_2 (на транзитних номерах), а продовжив свій рух на перехрестя внаслідок чого, здійснив зіткнення з автомобілем Daewoo Gentra, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому перебував пасажир ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який рухався по головній дорозі вулиці Надпільна зі сторони вулиці Новопречистенська в напрямку вулиці Юрія Іллєнка.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_10 , відповідно до довідки з КНП "Третя Черкаська міська лікарня" ШМД від 24.04.2026 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому правої плечової кістки в верхній третині діафізу зі зміщенням уламків, відповідно до Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995 року, відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою, що спричинили тривалий розлад здоров'я, та була госпіталізована до КНП «Третя Черкаська міська лікарня» ШМД.
Спричинення потерпілій ОСОБА_10 середньої тяжкості тілесних ушкоджень знаходиться в причинному зв'язку з порушенням водієм автомобіля Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_2 (на транзитних номерах), ОСОБА_5 , вимог пп. 16.11, 33.2.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
24 квітня 2026 року о 17 годині 10 хвилин ОСОБА_5 , було затримано в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 Кримінального кодексу (порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження), що карається позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п'яти років.
24 квітня 2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Київ Київської області, з середньою - спеціальною освітою, неодруженого, проходить службу за мобілізацією на посаді водія автомобільного відділення взводу забезпечення командних пунктів батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 у військовому званні молодший сержант, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимого, повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами у їх сукупності, а саме: даними протоколу огляду місця події від 24.04.2026 року на ділянці проїзної частини перехрестя вулиці Надпільна та вулиці Різдвяна в м. Черкаси, схемою та фототаблицею до протоколу; показаннями свідка ОСОБА_11 від 24.04.2026; показаннями свідка ОСОБА_9 від 24.04.2026; даними протоколу проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_9 від 24.04.2026, показаннями свідка ОСОБА_12 від 24.04.2026; показанням свідка ОСОБА_13 від 24.04.2026; медичною довідкою з КНП "Третя Черкаська міська лікарня ШМД" від 24.04.2026 року з виставленим потерпілій ОСОБА_10 діагнозом.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту застосовується, до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
У свою чергу ОСОБА_5 на даний час притягується до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286-1 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до 3 років.
Під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні було встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
1) можливе переховування від органів досудового розслідування та/або суду;
2) можливий незаконний вплив на свідків, потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
п. 1: переховуватися від органів досудового розслідування та суду:
У зв'язку з тим, що санкцією ч. 1 ст. 286-1 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_5 , передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років - підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду для уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення та відбування покарання;
п. 3: незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні:
Так, перебуваючи без запобіжного заходу, для уникнення кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення ОСОБА_5 може незаконно впливати шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу свідків.
п. 5: вчинити інше кримінальне правопорушення:
Враховуючи, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем та те, що останній під страхом кари за злочин, передбачений ч. 1 ст. 286-1 КК України, ймовірно переховуватиметься, є ризик вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Таким чином, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконному впливу на свідків, потерпілого у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Натомість органом досудового розслідування встановлено неможливість застосування до ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, які б забезпечили запобіганню зазначених в клопотанні ризиків та належної процесуальної поведінки підозрюваною, таких як: 1) особисте зобов'язання - оскільки він є найбільш м'яким запобіжним заходом та не передбачає будь-яких обмежень, у зв'язку з чим взагалі не забезпечить запобіганню вказаних у клопотанні ризиків; 2) особиста порука - оскільки він також не забезпечить запобіганню вказаних вище ризиків та стосовно ОСОБА_5 не надходило від осіб, які заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків; 3) застава - оскільки він також не забезпечить запобіганню вказаних вище ризиків, а також відсутні відомості про те, що майновий та сімейний стан підозрюваного дає йому можливість внести за себе заставу.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Чеботарь проти Молдови» слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. У своєму рішенні по справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу. Проведені органом досудового розслідування слідчі дії у кримінальному провадженні свідчать, що станом на час розгляду клопотання вищевказана інформація наявна.
Беручи до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі до 3, а також те, що він може незаконно впливати на потерпілу або її родичів у кримінальному провадженні переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, а також зважаючи на те, що досудовим розслідуванням не встановлено даних, за допомогою яких би обґрунтовувалася неможливість запобігання зазначеним у клопотанні ризикам будь-яким іншим із передбачених у КПК України більш м'яких запобіжних заходів, тому існує достатньо реальних підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили суд його задоволити.
Захисник адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначив з урахуванням, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні не тяжкого злочину, враховуючи особу підозрюваного, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, проходить військову службу, для забезпечення його процесуальної поведінку достатньо обрання менш сувого способу домашнього арешту, а саме з обмеженням залишати житло у нічний час доби.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дане клопотання підлягає до часткового задоволення.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є домашній арешт.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини щодо особи підозрюваного.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується: протоколом огляду місця події від 24.04.2026 р., протоколами допиту свідка від 24.04.2026 р., протоколом проведення слідчого експерименту від 24.04.2026 р.
Сторона обвинувачення в обґрунтування клопотання посилалась на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Суд вважає обґрунтованими доводи слідчого та прокурора щодо існування ризиків, а саме переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти безпеки руху иа експлуатації транспорту.
Отже наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених ч.1ст.177 КПК України, надають підстави для обрання запобіжного заходу.
Варто зауважити, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.
Згідно з правовою позицією в справі ЄСПЛ «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і цілодобовий домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.
Судом враховується ступінь стійкості соціальних зв'язків підозрюваного, який проходить військову службу за мобілізацією, має постійний дохід та сталі соціальні й службові зв'язки.
З урахуванням вищевикладених обставин, беручи до уваги обставини події у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 враховуючи зміст ризиків, на запобігання якого необхідне застосування запобіжного заходу та особу підозрюваного, вважаю за необхідне застосування до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з обмеженням залишати житлове приміщення у нічний час доби та покладанням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
При цьому суд враховує, що поведінка підозрюваного під час вчинення інкримінованих йому дій в контексті обставин життєдіяльності свідчить про неспроможність до об'єктивного повноцінного самоконтролю та недостатність застосування до підозрюваного менш суворих заходів, оскільки такі запобіжні заходи на теперішній час не забезпечать достатніх гарантій належної процесуальної поведінки останнього.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183-184, 193 194, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Київ, Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з обмеженням права залишати житло у нічний час доби строком на два місяці.
Строк дії запобіжного заходу визначити 60 діб з 24.04.2026 року по 22.06.2026 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такі обов'язки:
- не залишати житло та перебувати за адресою реєстрації в АДРЕСА_1 з 22 год. до 06 год.;
- не відлучатися із м. Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному та направити начальнику ГУНП в м.Київ для організації її виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Відповідно до ст.203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_14
Дата проголошення повного тексту ухвали проголошено 27 квітня 2026 року