Справа № 703/2244/26
1-кс/703/251/26
14 квітня 2026 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянув клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_7 , яке погоджено прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12026250350000302 від 12.04.2026, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Київ, громадянина України, українця, має середню освіту, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , звання - солдат, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
затриманого у порядку ст. 208 КПК України 12 квітня 2026 року о 19 год. 39 хв.
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч. 1 КК України,
14 квітня 2026 року до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_7 , яке погоджено прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді обмеження волі на строк від 3 до 5 років або позбавленням волі на той самий строк, не працює, є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 , перебуває у СЗЧ, не одружений, на утриманні дітей не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків.
Мотивуючи клопотання, слідчий посилається на існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають йому достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 спробує:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки солдат військової служби ОСОБА_6 покинув розташування військової частини та вже більше року фактично переховується від органів військового правопорядку та враховуючи цю обставину є ризик того, що останній надалі зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки безпосередньо знайомий з ними та з метою уникнення кримінальної відповідальності зможе на них впливати;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, оскільки ОСОБА_6 не має постійного джерела доходу, офіційно ніде не працює, що буде спонукати його отримати дохід незаконним шляхом, а також те, що фактично ОСОБА_6 самовільно залишивши військову частину та знову вчинив кримінальне правопорушення в якому на даний час підозрюється.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти цим ризикам.
Копії клопотання та матеріалів, що його обґрунтовують, вручені підозрюваному ОСОБА_6 13 квітня 2026 року о 18 год. 25 хв., про що свідчить розписка останнього.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали та просили його задовольнити посилаючись на його обґрунтованість.
Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, просили застосувати нічний домашній арешт.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 289 КК України 12 квітня 2026 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026250350000302.
12.04.2026 о 19:39 год. ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за ч. 1 ст. 289 КК України.
13 квітня 2026 року, підозрюваному ОСОБА_6 в присутності захисника ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України та вручено копію повідомлення про підозру і пам'ятку з процесуальними правами та обов'язками підозрюваного.
Так, ОСОБА_6 , 12.04.2026 близько 14 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись неподалік будинку, №2, по вул. Шкільній, в с. Теклине, Черкаського району, Черкаської області, діючи умисно та цілеспрямовано, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, який в останнього виникнув раптово, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасового використання транспортного засобу, шляхом відчинення незачинених дверей проник до салону транспортного засобу - автомобіля «ВАЗ 2115», реєстраційний номер НОМЕР_2 чорного кольору, 2011 року випуску, власником якого є ОСОБА_9 , а користувачем та фактичним розпорядником являється ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та який знаходився припаркований на узбіччі по вказаній вулиці, неподалік вказаного будинку. Після чого, продовжуючи свій злочинний умисел спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_6 за допомогою ключа запалення, який залишився в замку, привів у дію двигун внутрішнього згоряння механічного транспортного засобу - автомобіля «ВАЗ 2115», реєстраційний номер НОМЕР_2 , розпочав рух вказаного транспортного засобу та поїхав на ньому в напрямку с. Орловець, Черкаського району Черкаської області.
В подальшому рухаючись по автодорозі Київ-Черкаси в межах населеного пункту с. Орловець, Черкаського району, Черкаської області ОСОБА_6 не впорався з керуванням, з'їхав з проїжджої частини в кювет, внаслідок чого пошкодив вказаний транспортний засіб.
З урахуванням зібраних по кримінальному провадженню доказів ОСОБА_6 13.04.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України - як незаконне заволодіння транспортним засобом.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Виходячи зі змісту ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт відноситься до ізоляційної категорії запобіжних заходів, адже враховуючи його сутність, передбачає для особи, відносно якої обраний, заборону не залишати місце свого проживання протягом певних годин доби або цілодобово, тим самим ізолюючи її від звичайного для неї середовища (яке знаходиться за межами її житла) на певний проміжок часу доби або цілодобово. Отже, з урахування зазначеного, цілком очевидно, що домашній арешт є загальним заходом особистого забезпечення м'якого ізоляційного характеру, що виконується в умовах житла особи.
Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
За приписами ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором під час досудового розслідування.
Статтею 219 КПК України передбачено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом. З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Обґрунтованість підозри передбачає наявність фактів чи свідчень, здатних переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
В судовому засіданні встановлено, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, достатньою мірою підтверджується копіями доказів, що містяться у матеріалах справи: рапортом від 12.04.2026; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 12.04.2026; протоколом огляду місця події від 12.04.2026; протоколом допиту потерпілого від 12.04.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 13.04.2026; протоколами огляду місця події від 12.04.2026; протоколом допиту малолітнього свідка ОСОБА_12 від 12.04.2026; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 12.04.2026; актом тесту «Драгер» від 12.04.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 13.04.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 13.04.2026; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.04.2026; вимогою №8 УІАП ГУНП в Черкаській області; повідомленням ВЧ НОМЕР_1 про обставини, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення від 24.05.2025; витягом із наказу № 186 ВЧ НОМЕР_1 від 02.07.2024; витягом із наказу № 43 ВЧ НОМЕР_1 від 12.02.2025; витягом із наказу № 108 ВЧ НОМЕР_1 від 18.04.2025; витягом із наказу № 118 ВЧ НОМЕР_1 від 28.04.2025; доповіддю № 14059 про факт самовільного залишення служби військовослужбовцем; рапортом командира мотопіхотного батальйону ВЧ НОМЕР_1 від 20.05.2025; карткою вивчення військовослужбовця ЗАВ; службовою характеристикою від 08.05.2025; медичною характеристикою від 08.05.2025; повідомленням про підозру від 13.04.2026.
Наведеного вище достатньо для висновку, що підозра на даній стадії кримінального провадження відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 , із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Ризик же, в свою чергу, - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч.1 ст.177 КПК України.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_6 .
На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
При дослідженні ризику переховування, слідчий суддя враховує ту обставину, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, не працевлаштований, не одружений, є військовослужбовцем у СЗЧ. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його цілодобового арешту у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.
- незаконно впливати на свідків або потерпілого, продовжувати злочинну діяльність та вчинити інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що обвинувачуваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі, підозрюваний може спробувати умовити, погрожувати, змушувати або іншим чином впливати на свідків або потерпілого з метою зміни ними показань, складатиме суть ризику перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким чином. За таких обставин, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Матеріалами справи підтверджено, що підозрюваний має постійне місце проживання, працездатний, але не працює, не одружений, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також враховуючи такі обставини, що він підозрюється у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 5 років, дані про особу підозрюваного, який за місцем проживання характеризується позитивно.
Досліджений під час судового засідання та описані цією ухвалою ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід - особисте зобов'язання не буде беззаперечно виконано підозрюваним, тому виникає необхідність контролювати його місцезнаходження на період досудового розслідування кримінального провадження.
З урахуванням обставин справи, особи підозрюваного, стан його здоров'я та даних, які його характеризують, зухвалість самого правопорушення, слідчий суддя вважає за необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 цілодобовий домашній арешт.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого та застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту на строк два місяці, що забезпечить його належну процесуальну поведінку.
З метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 , та виконання ним процесуальних обов'язків доцільним є покладення на підозрюваного, таких передбачених у ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язків:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не залишати цілодобово місце проживання - АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Разом з цим, слідчий суддя зазначає, що запобіжний захід обирається на час досудового розслідування. Строк досудового розслідування по кримінальному провадженні № 12026250350000302 щодо ОСОБА_6 з моменту повідомлення про підозру становить два місяці.
Керуючись вимогами ст. 176 - 179, 181, 194, 196, 376, 309 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у період часу з 19:00 год. до 05:00 год.
Задовольнити клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_7 , яке погоджено прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_6 .
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем постійного проживання: АДРЕСА_2 , на два місяці.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не залишати цілодобово місце проживання - АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків визначити до 12 червня 2026 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі не виконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтись в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних та письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Звільнити ОСОБА_6 з під варти в залі суду негайно.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_6 негайно після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на ст. слідчого ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області майора поліції ОСОБА_4 , та прокурора Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1