Справа № 699/261/26
Номер провадження № 3/699/133/26
20.04.2026 м. Корсунь-Шевченківський
Суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області Мельник А.В., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , інші дані суду не відомі,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області надійшли адміністративні матеріали, складені Відділенням поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 18.02.2026 року, серії ЕПР1 № 594937, 18.02.2026 о 12:31 год. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки МАН ТГХ 18.400, державний номер НОМЕР_1 , рухаючись у напрямку м.Корсунь-Шевченківський, не дотримався безпечного бокового інтервалу щодо вантажного автомобіля КАМАЗ, НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку, внаслідок чого допустив зіткнення. Порушено п. 13.3 Правил дорожнього руху України. Дії кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.
У судовому засіданні захисник Калина О.Б. просила закрити провадження у справі, посилаючись на відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та недоведеність обставин, викладених у протоколі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Як вбачається зі схеми місця ДТП, долученої до матеріалів справи, позначено автомобіль MAN TGX 18.400 д.н.з. НОМЕР_1 , який розташований в своїй смузі руху, при цьому, місце зіткнення, яке зображено на схемі під номером «3», знаходиться на смузі руху, в якій рухався водій автомобіля MAN TGX 18.400 д.н.з. НОМЕР_1 , вказане свідчить про те, що водій ОСОБА_1 дотримався безпечного бокового інтервалу та не допускав порушення п.13.3 ПДР України.
Крім того, слід зазначити, що протокол не має повної інформації, оскільки в протоколі зазначено, що водій ОСОБА_1 керував автомобілем MAN TGX 18.400 д.н.з. НОМЕР_1 , однак, не вказано що даний транспортний засіб був з причіпом та не вказаний його державний номерний знак, при цьому в протоколі не вказано, що внаслідок ДТП були завдані механічні пошкодження.
Відповідно до положень п.13.3. ПДР України під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
Однак, водій автомобіля MAN TGX 18.400 д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_1 не порушував положення п.13.3. ПДР України, оскільки зіткнення з його причіпом відбулося внаслідок того, що водій автомобіля Камаз не надав перевагу в русі транспортному засобу при зустрічному роз'їзді та не дотримався безпечного бокового інтервалу, що підтверджується даними, які містяться у схемі місця ДТП, де чітко зображено, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 знаходиться в своїй смузі руху, а зіткнення, згідно схеми ДТП, відбулося на смузі руху де знаходився автомобіль
ОСОБА_1 , що свідчить про те, що саме водій автомобіля Камаз порушив ПДР України.
Як вбачається з положень зазначених в п.13.4. ПДР України, якщо зустрічний роз'їзд утруднений, водій, на смузі руху якого є перешкода чи габарити транспортного засобу, яким він керує, заважають зустрічному руху, повинен дати дорогу. На ділянках доріг, позначених знаками 1.6 "Крутий підйом" і 1.7 "Крутий спуск", за наявності перешкоди дати дорогу повинен водій транспортного засобу, що рухається на спуск.
Таким чином, з наданих доказів убачається, що адміністративні матеріали не відображають повною мірою фактичні обставини події, а відповідальність за ДТП могла бути пов'язана з діями іншого учасника дорожнього руху.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен дати належну оцінку.
Положеннями ч. 1 ст. 256 КУпАП передбачено, щоб у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Обставини, які мали місце і стали підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення, повинні бути достатніми для повного розуміння суті правопорушення.
Конкретність пред'явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення забезпечує можливість організувати особі (яка притягується до адміністративної відповідальності) ефективний захист своїх інтересів.
Неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.
У своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об'єктивного судового розгляду.
Так, в рішенні у справі «Ващенко проти України» Європейський суд вказав, що «обвинувачення» для цілей п. 1 ст. 6 може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру.
Крім того, з урахуванням правових висновків, сформульованих Конституційним Судом України у Рішенні від 31 березня 2015 року у справі № 2-рп/2015, згідно з яким перелік постанов, передбачених статтею 284 КУпАП, є вичерпним, а також беручи до уваги недопустимість виникнення потенційних зловживань з боку органів, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення (оскільки такі органи не наділені правом оскарження судових рішень у відповідних справах), слід зазначити, що вищі судові інстанції також сформували правову позицію, згідно з якою:
«У разі, якщо суддя дійшов висновку про відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення - як одному з доказів - відомостей, що дають змогу встановити наявність правопорушення та вину особи, а інші докази відсутні, відповідно до положень статей 247 та 284 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю.».
Положеннями ст. 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази для встановлення об'єктивної сторони правопорушення. Указане в сукупності виключає об'єктивну сторону даного адміністративного правопорушення та унеможливлює його склад.
У силу статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин суд дійшов висновку, що адміністративні матеріали не містять відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та щодо наявності в її діях складу адміністративного правопорушення або і самої події.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а отже з цих підстав провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності слід закрити на підставі ст.247 КУпАП.
Оскільки стягнення судового збору передбачено законом лише при накладенні адміністративного стягнення, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст.156, 247, 294 КУпАП, суддя
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення даної постанови.
Суддя Мельник А.В.