27 квітня 2026 рокуСправа №: 695/1452/26
Номер провадження 3/695/784/26
27 квітня 2026 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Бойко Н.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , потерпілої особи - ОСОБА_2 , представника потерпілої особи - Кібальника В.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП в матеріалах справи відсутній, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП
ОСОБА_1 , 26.03.2026 р. о 16 год. 30 хв., перебуваючи за місцем проживання: АДРЕСА_1 , не виконав вимоги термінового забороненого припису серії АА №444701 від 25.03.2026 про заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_2 , який був винесений терміном на 6 діб, тим самим вчини домашнє насильство.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав, каявся.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 підтвердила факти, викладені протоколі.
Представник потерпілої - адвокат Кібальник В.П. просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за невиконання термінового заборонного припису відносно дружини ОСОБА_2 та накласти стягнення у вигляді штрафу в мінімальному розмірі.
Вислухавши думку учасників справи, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного.
Так, суд зобов'язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст.1 КУпАП, у якій зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно вимог ст. 252 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують адміністративну відповідальність, чи заподіяну майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно з ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Також, беручи до уваги статті 9-12, 280 КУпАП, підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за нормами КУпАП є встановлення в діянні цієї особи всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною нормою КУпАП, зокрема об'єктивної та суб'єктивної сторони правопорушення. Приймаючи до уваги, що суд здійснює оцінку вже зібраних та наявних в матеріалах справи доказів, зазначення всіх ознак складу правопорушення має бути належним та відображеним у протоколі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 256 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Суд зауважує, що протокол є актом обвинувачення й повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП.
Диспозиціє ч. 2 ст. 173-8 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Згідно з п. 1 ч. 1ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі -Закон № 2229-VIII) терміновий заборонний припис стосовно кривдника є одним із спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству.
Кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (п. 6 ч. 1ст. 1 Закону № 2229-VIII)
За положеннями ч.ч. 1, 2ст. 25 Закону № 2229-VIII,терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:
1)зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
2)заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;
3)заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб та вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику (ч.ч. 5, 6 цієї статті)
Частиною 11 ст. 25 Закону № 2229-VIIІ визначено, що терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України.
Таким порядком є Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника, затверджений наказом МВС України від 01.08.2018 № 654(далі- Порядок № 654).
Наведені положення ч.ч. 1, 2, 5ст. 25 Закону № 2229-VIII кореспондуються з положеннями п.п. 1, 4, 17 розділу ІІ Порядку № 654.
Відповідно до п.п. 6, 9 розділу ІІ Порядку № 654, терміновий заборонний припис стосовно кривдника (додаток 1) складається на бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка термінового заборонного припису стосовно кривдника (додаток 2), на якому проставлено відповідні серію та номер.
За наявності технічної можливості терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься в електронній формі з використанням мобільного логістичного пристрою з автоматичним присвоєнням йому відповідних серії та номера, а також із зазначенням відомостей, визначених у додатку 1до цього Порядку, який інтегрується до електронної картки та роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв
Припис у паперовій формі складається в одному примірнику з утворенням двох копій через самокопіювальний папір. Оригінал припису вручається кривднику під підпис, перша копія - постраждалій особі або її представнику, друга копія залишається у працівника уповноваженого підрозділу поліції.
Відомості, які необхідно зазначати в приписі наведені в п. 10 розділу ІІ Порядку № 654, до яких, крім інших, належить зазначати:
- у рядку «заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника» - захід чи заходи, передбачені частиною другою статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»;
- у рядку «Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком» - строк із зазначенням кількості діб, часу та дати винесення припису, часу та дати закінчення дії припису.
За п. 18 Порядку № 654, дія припису припиняється в разі застосування до кривдника судом адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні.
Аналогічні положення наведені в ч. 7ст. 25 Закону № 2229-VIII.
Відповідно до ч. 9 ст. 25 Закону № 2229-VIII, особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його в адміністративному порядку відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» та/або в судовому порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України. Оскарження термінового заборонного припису не зупиняє його дію.
Аналогічні за змістом положення наведені в п. 22 розділу ІІ Порядку № 654.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави стверджувати, що терміновий заборонний припис є одним із спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, який виноситься стосовно особи, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, який містить визначені законом заходи та застосовується на строк до 10 діб.
Припис є таким, що набирає законної сили з моменту його складення і діє:
- на строк, визначений працівником органу Національної поліції, але не більше ніж до 10 діб;
-до часу застосування до кривдника судом адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні;
-оскарження припису в порядку Закону України «Про адміністративну процедуру» та/або в порядку адміністративного судочинства.
При цьому, копія такого припису має видаватись кривднику для забезпечення останньому права на його оскарження в порядку адміністративного судочинства, потерпілому (чи його представнику) за вимогою та в будь-якому випадку копія припису залишається в розпорядженні працівника органу Національної поліції.
Вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №981821 від 26.03.2026; копією тимчасового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 444701 від 26.03.2026.; рапортом інспектора СРПП Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області від 16.01.2026; протоколом заяви про вчинене правопорушення від 26.03.2026; рапортом поліцейського СРПП Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області від 26.03.2026; письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_1 від 26.03.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 26.03.2026.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.
При накладенні стягнення, суддя відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення та особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що обтяжують і пом'якшують відповідальність.
Обставиною, що згідно зі ст. 34 КУпАП, пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, суд визнає щире каяття.
Обставин, що згідно зі ст.35 КУпАП, обтяжують його відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Виходячи з викладеного, суддя вважає за доцільне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 173- 8 ч. 2 КУпАП.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2026 року складає 665,60 грн.
Доказів того, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору суду не надано, а відтак, з нього належить стягнути судовий збір у сумі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п'ять гривен шістдесят копійок).
Керуючись ст.ст. 9, 23, 40-1, 173-8, 251, 252, 280, 283, 284, 294, 296 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 340 (триста сорок ) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п'ять гривен шістдесят копійок).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення особі постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів.
Суддя Бойко Н.В.