ОСНОВ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА
Справа № 646/11032/25
№ провадження 2/646/1311/2026
16 квітня 2026 року місто Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі
головуючої судді Іщенко О. В.,
секретар судового засідання Петренко А. О.,
учасники справи:
представник позивача Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» Матула В. Ю.,
відповідачка ОСОБА_1 ,
представник відповідачки ОСОБА_2,
розглянувши відповідно до приписів частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Основ'янського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Стислий виклад позицій позивача та відповідача; заяви, клопотання учасників справи; інші процесуальні дії у справі
До Основ'янського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» в особі представника Матули В. С. до ОСОБА_1 з вимогою стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» заборгованість за кредитним договором № 500843425 у розмірі 51 120,58 гривень, з яких: 27 988,80 гривень - заборгованість по тілу кредита, 23 131,78 гривень - заборгованість по відсотках.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 21 грудня 2020 року ОСОБА_1 уклала з Акціонерним товариством «Альфа Банк» угоду про надання споживчого кредиту № 500843425.
Відповідно до умов кредитного договору банк зобов'язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повернути кредит, виплатити проценти за користування кредитом, сплатити комісію та інші передбачені платежі.
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а відповідачка, у свою чергу, не виконала зобов'язань за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 51 120,58 гривень.
12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», про що 30 листопада 2022 року внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Ураховуючи викладене вище, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 500843425 у розмірі 51 120,58 гривень, з яких: 27 988,80 гривень - заборгованість по тілу кредита, 23 131,78 гривень - заборгованість по відсотках.
Окрім того, Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» просило стягнути з відповідачки на свою користь сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень.
Ухвалою Основ'янського районного суду міста відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
06 березня 2026 року засобами системи «Електронний суд» від представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Мушки Н. М. надійшов відзив на позовну заяву.
В обгрунтування відзиву зазначено, що позивачем не надано належних та допустимих доказів перерахування грошових коштів на рахунок відповідачки. Наявність лише внутрішніх документів банку, які не підтверджують рух грошових коштів та не містять підписів відповідальних осіб, не може свідчити про виникнення грошового зобов'язання.
Окрім того, на переконання представника відповідачки, долучений позивачем меморіальний ордер не може уважатись належним та допустими доказом фактичного надання відповідачці кредитних коштів. Зазначений документ не містить підписів відповідальних посадових осіб банку, відбитка печатки банківської установи, тому, не може уважатись належним первинним бухгалтерським документом у розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Зі змісту меморіального ордера убачається, що кошти надано Акціонерним товариством «СЕНС БАНК», тоді як кредитний договір, на який посилається позивач, укладено ще з Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК».
Також, як зазначає ОСОБА_2 , із наданої позивачем виписки по рахунку неможливо встановити наявну суму боргу, його складові, період за який він утворився. Надана позивачем виписка оформлена з порушенням вимог документообігу, не засвідчена належним чином, не відповідає вимогам, які пред'являються до офіційного документа, тому, не може уважатись доказом у справі.
З наданої позивачем оферти на укладання угоди про надання кредиту № 500843425 убачається, що підписання відповідачкою оферти саме по собі не свідчить про укладення кредитного договору, а позивачем не було надано жодного доказу прийняття такої оферти (акцепту).
Згідно із офертою на укладання угоди про надання кредиту № 500843425 анкети-заяви, додатку № 1 - графіку платежів, паспорту споживчого кредиту строк дії договору складає 36 днів, однак, позивач у порушення вимог чинного законодавства нараховував відсотки після закінчення строку дії договору - з 22 грудня 2023 року до 22 квітня 2024 року, про що свідчить наданий ним розрахунок заборгованості.
Оскільки ОСОБА_1 не підписувала жодних додаткових угод щодо пролонгації договору, у матеріалах справи наявне клопотання відповідачки з проханням укласти договір про реструктуризацію заборгованості строком на 36 місяців, яке датовано 21 грудня 2020 року, як і сам первісний договір № 500843425, строк договору не змінюється, жодного іншого договору до матеріалів справи позивачем не долучено. На переконання представника відповідачки, всі нарахування, які були здійснені позивачем після закінчення строку дії кредитного договору у розмірі 2 972,55 гривень є незаконними та підлягають списанню.
Ураховуючи викладене вище, представник відповідачки ОСОБА_2 просила у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити у повному обсязі.
09 березня 2026 року засобами системи «Електронний суд» від представника Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» Матули В. Ю. надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, у якій зазначено, що публічний договір - договір про банківське обслуговування фізичних осіб, до якого приєднався клієнт є загальнодоступним і наявним за посиланням https://sensebank.com.ua/tarifi-ta-umovi.
Факт укладення 21 грудня 2020 року між сторонами кредитного договору № 500843425 підтверджується анкетою-заявою, яка була підписана відповідачкою та із змісту якої убачається, що остання підтвердила акцепт публічної пропозиції та укладення договору між нею та банком на умовах, викладених в публічній пропозиції та додатках до договору, що розмішені на веб-сторінці http://www.alfabank.ua або у разі її подальшої зміни - за іншою електронною адресою, що буде вказана у договорі.
Також, представник позивача зазначила, що фактичне отримання відповідачкою кредитних коштів підтверджується первинними банківськими документами - меморіальним ордером № 67229167 від 22 грудня 2020 року та випискою по особовому рахунку за період з 21 грудня 2020 року по 12 вересня 2025 року.
Ураховуючи викладене вище, представник позивача просила позовну заяву Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити у повному обсязі.
У судове засідання, призначене на 06 квітня 2026 року, представник позивача не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв/клопотань до суду не надходило.
Відповідачка та її представник у судове засідання не з'явились, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином. Засобами системи «Електронний суд» від представника відповідачки Мушки Н. М. надійшла заява про розгляд справи без участі відповідачки.
На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову тощо) не вчинялось.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши їх у сукупності та взаємозв'язку, встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
21 грудня 2020 року ОСОБА_1 власноручно підписала анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» .
У той же день ОСОБА_1 власноручно підписала оферту на укладання угоди про надання кредиту № 500843425, у якій запропонувала Акціонерному товариству «Альфа-Банк» укласти угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб, на умовах споживчого кредиту: тип кредиту - «кредит готівкою», сума кредиту - 46 683,37 гривень, процентна ставка, % річних - 32,00 %, тип ставки - фіксована, строк кредиту - 36 місяців. Дата повернення кредиту - 22 грудня 2023 року.
У додатку № 1 до угоди про надання кредиту № 500843425 від 21 грудня 2020 року, який відповідачка підписала власноручно, сторони погодили графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням всіх супутніх послуг.
У паспорті споживчого кредиту, який ОСОБА_1 підписала власноручно 21 грудня 2020 року, у якості основних умов кредитування з урахуванням побажань споживача зазначено: тип кредиту - споживчий кредит, сума/ліміт кредиту - 46 683,37 гривень, строк кредитування - 36 місяців.
У якості інформації щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача зазначено: процентна ставка, відсотків річних - 32,00 %, тип процентної ставки - фіксована.
Інформація, зазначена у паспорті споживчого кредиту, зберігає чинність та є актуальною до 21 грудня 2020 року.
На підтвердження виконання Акціонерним товариством «СЕНС БАНК» своїх зобов'язань за кредитним договором шляхом надання відповідачці кредитних коштів у сумі 46 683,37 гривень, позивачем надано меморіальний ордер № 67229167 від 22 грудня 2020 року.
Інформація про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в Акціонерному товаристві «СЕНС БАНК» на ім'я відповідачки, відображена у наданій позивачем виписці по рахунку за період з 21 грудня 2020 року по 12 вересня 2025 року.
12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» затверджено рішення про зміну найменування Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», що підтверджується витягом з державного реєстру банків від 02 грудня 2022 року.
Як убачається зі складеного позивачем розрахунку заборгованості, станом на 12 вересня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 500843425 від 21 грудня 2020 року становить 51 120,58 гривень та складається з: заборгованості за кредитом у сумі 27 988,80 гривень та заборгованості зі сплати відсотків у сумі 23 131,78 гривень.
11 квітня 2025 року позивач засобами поштового зв'язку надіслав відповідачці письмову вимогу про усунення порушень, у якій зазначив загальний розмір заборгованості, що підлягає сплаті, підстави її виникнення, реквізити для здійснення платежу, а також запропонував протягом 35 днів з моменту отримання вимоги погасити наявну заборгованість.
Отже, як убачається з наведених вище обставин справи, спірні правовідносини виникли між кредитодавцем - Акціонерним товариством «СЕНС БАНК» та фізичною особою ОСОБА_1 - споживачем фінансових послуг.
Мотивована оцінка щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Відповідно до положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною третьою статті 12 та частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються учасниками цивільної справи.
Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно із положеннями статті 77 Цивільного процесуального коденсу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 80 Цивільного процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною другою статті 95 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі змістом статей 626 та 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із приписами частин першої та третьої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Згідно із приписами частин першої, четвертої, п'ятої та сьомої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються: найменування тамісцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (занаявності), прізвище, ім'я, по батькові та місцепроживання споживача(позичальника); тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; загальний розмір наданого кредиту; порядок та умови надання кредиту; строк, на який надається кредит; необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені; порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); інформація про наслідки прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов'язання за договором про споживчий кредит; порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; порядок дострокового повернення кредиту; відповідальність сторін за порушення умов договору.
У разі укладення договору про споживчий кредит на умовах кредитування рахунку в ньому має бути передбачено, що кредитодавець має право вимагати повністю повернути суму кредиту в будь-який час із визначенням строку попередження споживача про таку вимогу.
Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін. Умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною.
Згідно із приписами статті 1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.
Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.
Відповідно до частин першої - третьої статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Згідно із частиною першою статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Тому, з огляду на зміст статей 633 та 634 Цивільного кодексу України можна уважати, що споживач послуг банку лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Позивач, пред'являючи позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 51 120,58 гривень, яка складається з: заборгованості за кредитом - 27 988,80 гривень, заборгованості по відсотках - 23 131,78 гривень, обгрунтував право вимоги до відповідачки, зокрема, тим, що остання 21 грудня 2020 року власноручно підписала оферту на укладення угоди про надання кредиту № 500843425, яка у той же день була акцептована банком. Укладаючи кредитний договір ОСОБА_1 підтвердила, що повністю розуміє його умови та зобов'язується неухильно їх виконувати.
Судом встановлено, що 21 грудня 2020 року ОСОБА_1 власноручно підписала оферту на укладення угоди про надання кредиту № 500843425, додаток № 1 до неї, анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» щодо укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, а також паспорт споживчого кредиту.
Згідно із випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в Акціонерному товаристві «СЕНС БАНК» на ім'я відповідачки, за період з 21.12.2020 по 12.09.2025, 22 грудня 2020 року на зазначений рахунок надійшли грошові кошти у сумі 46 683,37 гривень із призначенням платежу: «надання кредиту за кредитним договором № 500843425 від 21.12.2020».
У подальшому відповідачка систематично здійснювала платежі з метою погашення кредитної заборгованості, що підтверджується випискою по її особовому рахунку та узгоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості, що свідчить про урахування зазначених платежів при визначенні розміру заявлених до стягнення вимог.
У постановах Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14-ц, від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц, від 22.04.2024 року у справі № 559/1622/19 зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно із зазначеними положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом із тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що виписки за картковими рахунками (за кредитним договором) можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
З наданого позивачем розрахунку убачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 500843425 від 21 грудня 2020 року становить 51 120,58 гривень, з яких: 27 988,80 гривень - заборгованість за тілом кредиту та 23 131,78 гривень - заборгованість за відсотками.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, урахувавши встановлені обставини в їх сукупності, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту у розмірі 23 131,78 гривень є такою, що підтверджується матеріалами справи, ґрунтується на належних та допустимих доказах, які узгоджуються між собою, а відтак підлягає задоволенню.
Стосовно обгрунтування позивачем наявності заборгованості за простроченими відсотками та її розміру суд зазначає таке.
Відповідно до умов оферти на укладення угоди про надання кредиту № 500843425 від 21 грудня 2020 року, підписаної ОСОБА_1 , строк кредитування становить 36 місяців, процентна ставка - 32,00 % річних, тип ставки - фіксована, а кінцевою датою повернення кредиту визначено 22 грудня 2023 року.
Зазначені умови кредитування також узгоджуються з додатком № 1 до кредитного договору (графіком платежів) та паспортом споживчого кредиту.
Разом із тим, як убачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, нарахування відсотків здійснювалось за ставкою 32,00 % річних у період з 21 грудня 2020 року по 22 березня 2024 року, тобто після спливу визначеного сторонами строку кредитування - 22 грудня 2023 року.
Оцінюючи наведені обставини, суд виходить із того, що проценти за користування кредитом є платою за користування грошовими коштами у межах строку дії кредитного договору. Після закінчення строку кредитування правовідносини сторін змінюють свій характер, а право кредитодавця нараховувати проценти за користування кредитом у погодженому розмірі припиняється, якщо інше прямо не передбачено умовами договору або законом. У такому випадку можливим є застосування інших правових механізмів відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання, однак це не тотожне нарахуванню договірних процентів.
З огляду на те, що позивачем здійснено нарахування процентів за період, який виходить за межі строку дії кредитного договору, суд дійшов висновку про безпідставність нарахування відповідної частини процентів після 22 грудня 2023 року.
Отже, суд уважає за необхідне зменшити розмір заявлених до стягнення процентів на 2 230,84 гривень, як таких, що нараховані поза межами строку дії кредитного договору.
Ураховуючи викладене вище, з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» підлягають стягненню відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 20 900,94 гривень.
Відповідно до частин першої та другої статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 569/15311/21 зазначено, що на позивача покладено обов'язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника (іпотекодавця) на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов'язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню.
Отже, ураховуючи наведене вище, оцінивши надані позивачем докази та встановлені відповідно ним обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Так, з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 500843425, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту - 27 988,80 гривень та заборгованість по відсотках - 20 900,94 гривень.
Відповідно до частин першої та другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ураховуючи, що за результатами розгляду справи позовна заява підлягає частковому задоволенню, суд, керуючись положеннями статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, уважає за необхідне здійснити розподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 316,54 гривень, як частина судових витрат, понесених позивачем при поданні позовної заяви.
Керуючись статтями 2, 76, 89, 141, 259, 263 - 265, 352, 354 та 355 Цивільного процесуального кодексу України, -
Позовну заяву Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити чатково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» заборгованість за кредитним договором № 500843425 у розмірі 48 889 (сорок вісім тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) гривень 74 копійки, з яких: 27 988,80 гривень - заборгованість по тілу кредита, 20 900,94 гривень - заборгованість по відсотках.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» судовий збір у розмірі 2 316 (дві тисячі триста шістнадцять) гривень 54 копійки.
Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 16 квітня 2026 року.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Учасники справи:
Позивач: Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», ЄДРПОУ: 23494714, місцезнаходження: вулиця Велика Васильківська, будинок 100, місто Київ, 03150;
Представник позивача: Матула Вікторія Юріївна, РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: проспект Свободи, будинок 6/8, місто Львів Львівської області, 79008; номер телефона: НОМЕР_3 , email: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Представник відповідачки: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ; номер телефона: НОМЕР_6 , email: ІНФОРМАЦІЯ_3
Суддя О. В. Іщенко