Справа № 645/9529/25
Провадження № 2/645/1224/26
28 квітня 2026 року місто Харків
Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Костіної І.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Бугай К.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення неправомірно отриманих бюджетних коштів,
Позивач, Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь неправомірно отримані бюджетні кошти у розмірі 13 000,00 грн. та витрати на сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що згідно з Порядком виплати одноразової грошової допомоги дітям та особам з інвалідністю 1 групи з числа внутрішньо переміщених осіб для проходження зимового періоду 2024/25 року, затвердженим постановою КМУ від 26.11.2024р. № 1341, виплата одноразової грошової допомоги проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення згідно із списками осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, без необхідності додаткового звернення таких одержувачів. Одноразова грошова допомога призначається у розмірі 6500 гривень: на кожну дитину як внутрішньо переміщена особа, яка станом на 1 листопада 2024р. не досягла 18 років; особі з інвалідністю 1 групи з числа внутрішньо переміщених осіб. На підставі списків, сформованих Державним підприємством «Інформаційно-обчислювальний цент Міністерства соціальної політики України», позивачем було призначено відповідачу допомогу на двох дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у загальному розмірі 13 000 грн.
Як зазначає позивач, за даними Державного підприємства «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України» від 07.02.2025р. № 013-0409 станом на 01.02.2025р. відповідачу було виплачено допомогу двічі у м. Харкові та м. Черкаси. Листом Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради від 14.02.2025р. № 1477/1227-10-25 підтверджено виплату допомоги відповідачу 18.12.2024р. на двох дітей. На адресу відповідача неодноразово направлялися позивачем повідомлення про необхідність повернення надміру отриманих бюджетних коштів, але жодних заходів відповідачем вчинено не було. У зв'язку з цим, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 02.01.2026 року провадження у справі було відкрито та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання представник позивача Самойленко П.С. не з'явився, 28.04.2026 року надав через підсистему «Електронний суд» заяву, якою просив розглянути справу за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомила, заяв про відкладення судового засідання або розгляд справи у його відсутність до суду не надходило, відзив на позов до суду не подала.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання ЦПК України, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.
Крім того, недотримання строків розгляду справ порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади.
За наявності одночасного існування умов, передбачених положеннями ст. 280 ЦПК України, суд вважав можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечував представник позивача.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши надані докази в їх сукупності, встановив наступні фактичні обставини.
Згідно роздруківки з бази призначення та виплат Управління, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , було призначено та виплачено 25.12.2024р. одноразову грошову допомогу «тепла зима» дитині ВПО у розмірі 13 000 грн. /а.с.5/.
Також, згідно повідомлення Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради від 14.02.2025р. ОСОБА_1 була включена для виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ «Деякі питання підтримки окремих осіб для проходження зимового періоду 2024/25 року «Тепла зима від 26.11.2024р. № 1341 на дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно списків сформованими державним підприємством «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України» та проведене фінансування нарахувань 18.12.2024р. /а.с.8/.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2024 № 1341 «Деякі питання підтримки окремих категорій осіб для проходження зимового періоду 2024/25 року «Тепла зима» виплата одноразової грошової допомоги проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення згідно із списками осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, без необхідності додаткового звернення таких одержувачів. Одноразова грошова допомога призначається у розмірі 6500 гривень: на кожну дитину як внутрішньо переміщена особа, яка станом на 1 листопада 2024р. не досягла 18 років; особі з інвалідністю 1 групи з числа внутрішньо переміщених осіб.
Листом від 07.02.2025 № 013-0409 ДП «ІОЦ Мінсоцполітики України» надав інформацію за результатами перевірки наявності подвійних особових рахунків по виплаті одноразової грошової допомоги «Тепла зима» в межах України. За даними Центрального сховища баз даних станом на 01.02.2025, наданий державним підприємством «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України», згідно якого ОСОБА_1 отримала виплату від УСЗН Немишлянського району ХМР - дітям ВПО та Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради - дітям ВПО в розмірі 13000,00 грн. від кожного управління/а.с.6,7/.
Відтак встановлено, що ОСОБА_1 нарахована сума надміру отриманих коштів одноразової грошової допомоги в розмірі 13 000,00 грн.
Неодноразово, листами від 11.02.2025р. № 47/1, 22.04.2025р. № 79/4, 15.10.2025 року № 144/4 Управління зверталося до ОСОБА_1 з проханням в добровільному порядку повернути надмір отриманої суми державної допомоги у розмірі 13 000,00 грн. які залишилися без уваги з боку Відповідача/а.с.9,10,11/.
Відповідно до п.п. 3,4,5 Порядку одноразова грошова допомога виплачується сім'ям, які у листопаді 2024 р. є одержувачами допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 “Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 26, ст. 1418; 2023 р., № 69, ст. 3990). Одноразова грошова допомога призначається у розмірі 6500 гривень: на кожну дитину, зареєстровану як внутрішньо переміщена особа, яка станом на 1 листопада 2024 р. не досягла 18 років; особі з інвалідністю I групи з числа внутрішньо переміщених осіб. Виплата одноразової грошової допомоги проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат, які відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України, згідно із списками осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги (далі - списки осіб), сформованими державним підприємством “Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України» щодо одержувачів допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, що містяться в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери, без необхідності додаткового звернення таких одержувачів.
Згідно до п. 7 Порядку у разі коли виявлено, що на момент виплати одноразової грошової допомоги одержувач допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам не мав права на отримання такої допомоги відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 “Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, центри з нарахування та здійснення соціальних виплат: визначають обсяг надміру виплачених коштів одноразової грошової допомоги та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану малозабезпеченої сім'ї; повідомляють одержувачам одноразової грошової допомоги про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення. Суми надміру виплаченої одноразової грошової допомоги повертаються одержувачем одноразової грошової допомоги добровільно. У разі неможливості добровільного повернення сум одноразової грошової допомоги такі суми стягуються в судовому порядку.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно зі ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).
Правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Наведене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18).
Згідно практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнішний спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року, «Онер'їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» від 08 квітня 2008 року, «Москаль проти Польщі» від 15 вересня 2009 року).
Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» від 20 травня 2010 року і «Тошкуце та інші проти Румунії» від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року та «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року). Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, саме сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України). Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищезазначені положення закону, грошова сума не підлягає поверненню, якщо особа, яка її сплатила, не доведе, що виплата була здійснена внаслідок рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
ЦК України закріплює презумпцію добросовісності і розумності дій особи, яка здійснює власне право (ч.5 ст.12 ЦК України). Ця презумпція діє, поки інше не буде встановлено рішенням суду. Добросовісне здійснення особою свого цивільного права передбачає реалізацію правомочностей відповідного права з урахуванням інтересів інших учасників відносин, публічних інтересів держави тощо. Добросовісність здійснення цивільного права завжди проявляється в такій поведінці особи-носія такого права, яка знаючи (повинна була знати), що здійснення нею прав або виконання обов'язків може призвести до негативних наслідків, не вжила доступних їй заходів для їх усунення. В іншому випадку така особа має вважатися недобросовісною з настанням для неї тих чи інших правових наслідків.
Суд зазначає, що зловживанням або недобросовісністю з боку набувача соціальної допомоги в розумінні норм цивільного законодавства, є подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо.
Матеріали справи не містять та позивачем не надано належних доказів наявності навмисного подання відповідачем недостовірних відомостей чи приховання відомостей, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на одноразову державну допомогу та на визначення її розміру, при цьому, призначення, нарахування та виплата допомоги здійснювалась управлінням соціального захисту населення з використанням дискреційних повноважень під час прийняття відповідного рішення.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував у своїх рішеннях, що ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, вони не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи.
Так, у рішенні ЄСПЛ від 26 квітня 2018 року у справі «CAKAREVIC v.CROATIA» суд звертав увагу, що у випадку, коли компетентний орган приймає рішення на користь заявника та продовжує здійснювати відповідні платежі, заявник має законні підстави припускати, що отримані платежі є юридично правильними. Також ЄСПЛ підкреслював, що з урахуванням того, що сума, яку отримувала заявниця, була достатньо скромною і витрачена на задоволення основних життєвих потреб, вимога до заявниці про відшкодування суми допомоги, виплаченої помилково компетентним органом, становить надмірний індивідуальний тягар для неї і свідчить про порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції.
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», у справі «Ґаші проти Хорватії», у справі «Трґо проти Хорватії» ).
За таких обставин, оскільки виплата позивачем у подвійному розмірі одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ «Деякі питання підтримки окремих осіб для проходження зимового періоду 2024/25 року «Тепла зима від 26.11.2024р. № 1341 на дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідачу здійснювалась добровільно за відсутності рахункової помилки і одночасно її виплаті не передували жодні недобросовісні дії відповідача, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Крім того, з врахування соціального статусу відповідача, наявності на утриманні неповнолітніх дітей, необхідність дотримання справедливого балансу між інтересами держави та втручанням у права відповідача, вважає, що примусове повернення наданої державою соціальної допомоги може призвести до покладення на вказаного відповідача надмірного тягаря.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не наведено обов'язкових умов повернення виплаченої у подвійному розмірі одноразової грошової допомоги; зокрема не надано суду будь-яких доказів, які б відповідали вищевказаним критеріям щодо їх достатності, належності та допустимості, що підтверджували б наявні ознаки (обставини) навмисного подання саме відповідачем недостовірних відомостей чи приховання відомостей, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру.
З урахуванням наведеного, оскільки в позові відмовлено, на підставі ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 206, 247, 258-259, 268, 280-282 ЦПК України, суд,
У задоволенні позовних вимог Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення неправомірно отриманих коштів - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач - Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради (УСЗНА Немишлянського району ХМР), юридична адреса просп. Льва Ландау, 48, м. Харків, 61060 код ЄДРПОУ 03196653;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
ёПовний текст рішення складено 28.04.2026р.
Суддя І.Г. Костіна