Справа № 642/3147/26
Провадження № 2-о/642/56/26
Іменем України
про передачу справи за підсудністю
28 квітня 2026 року м. Харків
Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Бородіна О.В. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства, -
через електронний суд до Холодногірського районного суду м. Харкова надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства.
Зазначена заява не може бути прийнята до розгляду Холодногірським районним судом м. Харкова та підлягає направленню за підсудністю, з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Кіндер Микола Іванович у заяві, посилаючись на статтю 316 ЦПК України, зазначає, що відповідно до довідки від 05 квітня 2024 року № 3221-7002001991 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, місце фактичного проживання заявниці: АДРЕСА_1 .
Однак, відповідно до вищезазначеної довідки ВПО фактичне місце проживання заявниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно відповіді №2657663 від 27.04.2026 року щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_1 ) дійсно є особою, яка взята на облік внутрішньо переміщеної особи, та її місце перебування зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 1 ст.31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.
У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Крім того, у роз'ясненні від 02 вересня 2022 року Верховний Суд України зазначив, що особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування. Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.
Судом встановлено, що фактичним місцем проживання/перебування ОСОБА_1 є за адресою: АДРЕСА_2 , що є територією Баришівської селищної громади Броварського району Київської області, та за територіальною підсудністю відноситься до Баришівського районного суду Київської області.
Таким чином, заявниця ОСОБА_1 , яка є особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку за місцем свого перебування, має право відповідно до зазначених вище вимог закону за зареєстрованою адресою отримувати судові повістки, копії документів, приймати участь у судових засіданнях та інше, тобто реалізовувати принцип безперешкодного доступу до правосуддя, який визнається міжнародним співтовариством як фундаментальний згідно з Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (п. 1 ст. 6) та Міжнародним пактом про громадянські і політичні права (п. 1 ст. 14).
Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Беруючи до уваги те, що розгляд даної категорії справ має здійснюватись за фактичним місцем проживанням заявниці, суд вважає, що дана справа не підсудна Холодногірському районному суду м. Харкова , в зв'язку з чим її необхідно надіслати за підсудністю до Баришівського районного суду Київської області.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31,32,258,260,316 ЦПК України, суддя,-
Цивільну справу № 642/3147/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства, направити за підсудністю до Баришівського районного суду Київської області (07500, Київська обл., смт. Баришівка, вул. Київський шлях, 61).
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О. В. Бородіна