Справа № 495/1258/26
Провадження № 2/515/1221/26
Татарбунарський районний суд Одеської області
28 квітня 2026 року м. Татарбунари
Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області Олійник К. І., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про стягнення безпідставно набутих коштів,
У лютому 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чижов В. А., звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про стягнення безпідставно набутих коштів.
23 лютого 2026 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області матеріали цивільної справи № 495/1258/26, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про стягнення безпідставно набутих коштів, направлено за підсудністю до Татарбунарського районного суду Одеської області.
20 квітня 2026 року у порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Олійнику К. І.
22 квітня 2026 року ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області позовну заяву залишено без руху у зв'язку з тим, що з матеріалів долучених до позовної заяви, адвокатом Чижовим В. А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , долучено ордер на надання останньому правничої допомоги у Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості перевірити повноваження адвоката Чижова В. А. на представництво інтересів позивача у Татарбунарському районному суді Одеської області. Разом з цим, позивачем не надано доказів сплати судвого збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції.
Судом надано строк на усунення недоліків та розяснено спосіб їх усунення, зокрема позивачу необхідно було надати докази на повноваження адвоката Чижова В. А. на представництво його (позивача) інтересів у Татарбунарському районному суді Одеської області, а також роз'яснено, що позивач у даній справі, зважаючи на предмет позову, не звільнений від сплати судвого збору з підстав, визначених положеннями п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
28 квітня 2026 року на адресу суду від представника ОСОБА_1 , адвоката Чижова В. А., надійшли матеріали на усунення недоліків, зокрема докази на підтвердження повноважень адвоката Чижова В. А. на представництво інтересів позивача у Татарбунарському районному суді Одеської області.
Разом з цим, у заяві про усунення недоліків позовної заяви, адвокат Чижов В. А. наполягає на тому, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судвого збору з підстав, визначених положеннями п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», посилаючись на висновки ВП ВС, викладені у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 567/79/23, та на висновки ВС, викладені у постанові від 29 січня 2025 року у справі № 600/3723/24-а.
Чинним цивільним процесуальним законодавсвтом визначено, що висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими, разом з цим Верховний Суд висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи, і такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ.
Зважаючи на те, що відповідно до відкритих відомостей з Єдиного дердавного реєстрку судових рішень не вбачається ухвалення постанови ВП ВС 11 вересня 2024 року у справі № 567/79/23, суд не приймає посилання адвокта на вказане судове рішення.
Разом з цим, з Єдиного дердавного реєстрку судових рішень вбачається постановлення ВП ВС ухвали 11 вересня 2024 року у справі № 567/79/23, якою справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Горинь Агро Плюс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державний реєстратор Комунального підприємства «Центр реєстрації прав» П'ятигірської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області Хілько Наталія Володимирівна, про визнання недійсною угоди про дострокове розірвання договору оренди землі та скасування її державної реєстрації за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 06 листопада 2023 року - повернуто на розгляд Третій судовій палаті Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Вказана справа досі знаходиться на розгляді Третьої судової палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
У постанові від 29 січня 2025 року у справі № 600/3723/24-а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду виснував, що ветерани війни звільняються від сплати судового збору у справах соціального захисту, зокрема щодо пенсійного забезпечення, відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» та частини другої статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Разом з тим, предментом спору у справі № 600/3723/24-а є визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо невиплати індексації (перерахунку) пенсії.
Чинним цивільним процесуальним законодавсвтом визначено, що суди мають враховувати висновки викладені у постановах Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (постанови Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 910/5394/15-г, від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16, від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11, від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15-ц, від 19 травня 2020 року у справі № 910/719/19, від 26 травня 2021 року у справі № 910/8358/19).
Подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (постанови Верховного суду від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16, від 25 квітня 2018 року у справі № 910/24257/16).
Натомість, предметом спору у справі є стягнення безпідставно набутих коштів (грошове забезпечення) з фізичної особи, яка на думку позивача не має права на їх отримання, судовий збір за звернення з цим позовом належить сплаті на загальний підставах.
Таким чином, висновки, викладені у постанові ВС від 29 січня 2025 року у справі № 600/3723/24-а, здійснені у справі неподібними правовідносинами, а тому суд не приймає посилання адвокта на вказане судове рішення.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що з часу прийняття ВП ВС постанови від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.
В ухвалі суду від 22 квітня 2026 року позивачу було детально роз'яснено, що пільги, визначені п. 13 ч. 1 ст. 5 закону «Про судовий збір» у даній справі на нього не поширюються і судовий збір за звернення з цим позовом належить сплаті на загальний підставах.
Позивачу такод було розяснено наслідки невиконання ухвади суду.
Отже, розглядаючи матеріали на усунення недоліків, суд приходить до висновку, що позивачем недоліки позовної заяви усунуто частково, оскільки суду не надано доказів сплати судового збору.
За змістом ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначенні у статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оскільки у відведений судом строк, станом на 09 липня 2025 року, недоліки позовної заяви усунуто частково, тому позовна заява підлягає поверненню заявнику.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 185, 258-261, 353 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про стягнення безпідставно набутих коштів вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до вимог ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя К. І. Олійник