Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/2322/26
Провадження № 2/650/2855/26
про залишення позовної заяви без руху
28 квітня 2026 року суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області Хомик І.І., розглянувши матеріали позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Комунального підприємства "Херсонське БТІ" Херсонської обласної ради про визначення (уточнення) розмірів часток між співвласниками житлового будинку, що належить на праві спільної часткової власності,
Представник позивача ОСОБА_1 , звернулася до Великоолександрівського районного суду Херсонської області з позовною заявою в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , Комунального підприємства "Херсонське БТІ" Херсонської обласної ради про визначення (уточнення) розмірів часток між співвласниками житлового будинку, що належить на праві спільної часткової власності.
До вказаної позовної заяви додане клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору, на обґрунтування якого посилається на свій майновий стан та скрутне матеріальне становище.
Розглянувши клопотання щодо звільнення від сплати судового збору, суд приходить до висновку, що подане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (ч. 4 ст.175 ЦПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 177 ЦПК України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
Відповідно до частин першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов: 1) якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; 2)або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
Встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особу може бути звільнено від сплати судового збору, є вичерпним.
Представник позивача, звертаючись до суду із зазначеним позовом додала до позовної заяви клопотання про звільнення від сплати судового збору, на обґрунтування якого зазначила, що позивач є малозабезпеченою особою, матеріальне становище ОСОБА_2 є достатньо скрутним та не дає йому можливості сплатити судовий збір. ОСОБА_2 отримує соціальну компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі за матір'ю ОСОБА_4 в розмірі 2120 грн. на місяць. Інших доходів не отримує. Таким чином, загальна сума доходів ОСОБА_2 за 2025 рік становить 25440 грн. Враховуючи статус малозабезпеченої особи та рівень отриманих доходів у 2025 році, ОСОБА_2 просить суд звільнити його від сплати судового збору за подання даного позову.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 01 червня 2000 року № 1768-III (далі - Закон № 1768-III) малозабезпечена сім'я - сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід нижчий, ніж прожитковий мінімум для сім'ї.
Статус малозабезпеченої набуває лише та сім'я, якій призначено відповідну державну допомогу, а право сім'ї на цю допомогу залежить не лише від доходів, але і від її майнового стану, зайнятості працездатних членів сім'ї та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 1768-III державна соціальна допомога призначається на шість місяців. Протягом цього часу сім'я має статус малозабезпеченої.
Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад за місцем реєстрації уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї.
Підтвердженням статусу малозабезпеченої особи є довідка відповідного управліннями праці та соціального захисту населення про отримання (неотримання) соціальної допомоги, форма якої визначена в додатку № 11 до Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справи отримувачів усіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Мінпраці від 19.09.2006 № 345.
Однак посилаючись на необхідність звільнення від сплати судового збору позивач не надав до суду доказів наявності такого статусу малозабезпеченої особи. Також позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження тяжкого майнового стану позивача, яким підтверджується факт неможливості сплати останньою судового збору, оскільки не містить відомостей про реальний майновий стан позивача, який може мати інші джерела для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема для сплати судового збору (довідка про склад сім'ї, документів про нарахування субсидій, відомості про вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації тощо).
Суддя зауважує, що особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового забору, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати належні, допустимі та достатні докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Тобто, у клопотанні про звільнення від сплати судового збору позивач повинен не лише навести обставини, які свідчать про його незадовільне (скрутне) матеріальне становище, але й подати до суду відповідні докази.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
Безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Однак суд позбавлений можливості встановити, чи є ОСОБА_2 членом малозабезпеченої сім'ї, чи малозабезпечною особою, оскільки ним не подано документів, на підставі яких можна з'ясувати, хто є членами його сім'ї та усі їхні доходи, які мають бути враховані при обчисленні середньомісячного сукупного доходу, одержаного ними протягом шести місяців.
Суд не має можливості вирішити клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, оскільки наведені ним доводи та надані на їх підтвердження докази не можна визнати такими, що з достовірністю підтверджують скрутний майновий стан позивача, який унеможливлює сплату судового збору, оскільки позивач не надав об'єктивних даних про свій майновий стан.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином позивачу необхідно надати суду докази сплати судового збору у розмірі 1331,20 гривень або належні докази на обґрунтування наявності підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі зазначеного суддя дійшов висновку, що дану позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк, протягом якого він повинен усунути вказані недоліки та подати заяву із врахуванням зазначених в ухвалі недоліків.
Керуючись ст.ст. 136, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,
Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Комунального підприємства "Херсонське БТІ" Херсонської обласної ради про визначення (уточнення) розмірів часток між співвласниками житлового будинку, що належить на праві спільної часткової власності, залишити без руху і надати позивачу строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали усунути вищевказані недоліки.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання ухвали у встановлений строк, позовна заява буде йому повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Ірина ХОМИК