cправа №947/9123/26
провадження №1-кп/947/824/26
28 квітня 2026 року м.Одеса
Київський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , у присутності секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, по кримінальному провадженню №12025162470001388 від 27.09.2025 року,
за участю: прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 , його захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_7 , потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , представника потерпілої - ОСОБА_13 ,
У провадженні Київського районного суду міста Одеси знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.194; ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.194; ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.3 ст.15, ч.2 ст.194 КК України; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.194; ч.2 ст.27, ч.2 ст.28, ч.3 ст.15, ч.2 ст.194 КК України.
14.04.2026 року до суду захисником ОСОБА_7 подано клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 .
Крім того, 27.04.2026 року до суду прокурором подано клопотання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
1. Зміст клопотання.
1.1) Клопотання прокурора.
В обґрунтування поданих клопотань, прокурор зокрема зазначив:
-) щодо ОСОБА_3 , що останній обґрунтовано обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.194; ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.194; ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.3 ст.15, ч.2 ст.194 КК України.
Вказував, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 06.10.2025 року відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який було неодноразово продовжено.
Звертав увагу, що ОСОБА_3 відповідно до ст.12 КК України обвинувачується у скоєні тяжких злочинів, за які передбаченого покарання у виді позбавленням волі на строк від 3 до 10 років та відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, а підстави для зміни запобіжного заходу відсутні.
Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за які за результатами розгляду справи у суді йому може бути призначено покарання, пов'язане з реальним позбавленням волі, також останній сім'ї та утриманців не має, офіційно не працевлаштований, тому міцні соціальні зв'язки у нього відсутні, тому він може мати намір уникнути кримінальної відповідальності, а також не прибути до суду за судовим викликом. Тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Крім того, існує ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідків, потерпілих, так як на даний час не допитані в якості свідків всі очевидці злочину, яким відомо про обставини правопорушення тому є всі підстави вважати, що ОСОБА_3 може тиснути на них, Шляхом залякування та примусити давати неправдиві свідчення.
Крім того, існують ризики, передбачені п.п.4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто ОСОБА_3 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній офіційно не працевлаштований, засоби його існування не відомі, а злочини, які йому інкримінуються вчинені з корисливих мотивів.
Прокурор вважав, що інші, менш суворі, заходи не забезпечать виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених КПК України і його належної поведінки.
Посилаючись на викладене, керуючись вимогами ст.ст.40, 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 194, 199, 315 КПК України, просив суд: 1) продовжити строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, із визначенням застави розміром - 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) у разі внесення застави покласти на обвинуваченого обв'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
-) щодо ОСОБА_4 , що останній обґрунтовано обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.194; ч.2 ст.27, ч.2 ст.28, ч.3 ст.15, ч.2 ст.194 КК України.
Вказував, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 06.10.2025 року відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який було продовжено до 04.03.2026 року включно.
Звертав увагу, що ОСОБА_4 відповідно до ст.12 КК України обвинувачується у скоєні тяжких злочинів, за які передбаченого покарання у виді позбавленням волі на строк від 3 до 10 років та відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, а підстави для зміни запобіжного заходу відсутні.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за які за результатами розгляду справи у суді йому може бути призначено покарання, пов'язане з реальним позбавленням волі, також останній сім'ї та утриманців не має, офіційно не працевлаштований, тому міцні соціальні зв'язки у нього відсутні, тому він може мати намір уникнути кримінальної відповідальності, а також не прибути до суду за судовим викликом. Тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Крім того, існує ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, потерпілих, так як на даний час не допитані в якості свідків всі очевидці злочину, яким відомо про обставини правопорушення тому є всі підстави вважати, що ОСОБА_4 може тиснути на них, Шляхом залякування та примусити давати неправдиві свідчення.
Крім того, існують ризики, передбачені п.п.4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній офіційно не працевлаштований, засоби його існування не відомі, а злочини, які йому інкримінуються вчинені з корисливих мотивів.
Прокурор вважав, що інші, менш суворі, заходи не забезпечать виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених КПК України і його належної поведінки.
Посилаючись на викладене, керуючись вимогами ст.ст.40, 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 194, 199, 315 КПК України, просив суд: 1) продовжити строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, із визначенням застави розміром - 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) у разі внесення застави покласти на обвинуваченого обв'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
1.2) Клопотання захисника.
В обґрунтування клопотання, прокурор зокрема зазначив, що ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 03.03.2026 р., окрім іншого, його підзахисному ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 01 травня 2026 року включно, а також визначено заставу у розмірі 70 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 232960 гривень.
Вказував, що ОСОБА_4 повністю визнав свою провину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, щиро розкаявся у скоєному та зробив для себе належні висновки на майбутнє життя, став на шлях виправлення.
Звертав увагу, що ОСОБА_4 є молодою людиною, яка ще не бачила життя, круглим сиротою через трагічну загибель обох батьків у автокатастрофі, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, до затримання працював, посильно допомагав непрацездатній через пенсійний вік бабусі, зареєстрований фізичною особою - підприємцем, сплачував державі податки, має постійне місце проживання.
Крім того, обвинувачений на теперішній час почав посильно, частками відшкодовувати потерпілому шкоду, вважає правильним та справедливим вчинком не сплатити визначену йому судом заставу, а по совісті перераховувати по можливості наявні кошти в першу чергу потерпілому-юридичній особі.
Вважав, що санкції інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_4 злочинів дозволяють призначення йому покарання з випробуванням. Тому в сукупності вищевикладені обставини дають всі підстави для зміни ОСОБА_4 запобіжного заходу на домашній арешт з умовами, що дають можливість працювати та відшкодувати повністю заподіяну потерпілому шкоду.
Посилаючись на викладене, керуючись ст.201 КПК України, просив змінити ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт за адресою його постійного проживання, з умовою перебування вдома починаючи з 23:00 годин до 06:00 годин.
2. Позиції учасників судового провадження.
Під час судового розгляду, прокурор підтримав подані клопотання та просив їх задовольнити. Проти клопотання захисника заперечувавю
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисника проти клопотання заперечували. Захисник зокрема зазначив, що заявлені прокурором ризики ґрунтуються на припущеннях. У ОСОБА_3 є бажання відшкодовувати заподіяну шкоду. Просив змінити запобіжний захід.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав позицію захисника, заявив, що бажає служити та відшкодовувати шкоду.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник проти клопотання заперечували. Захисник зокрема зазначив, що ОСОБА_4 вже частково відшкодував заподіяну шкоду, а заявлені прокурором ризики відпали, оскільки обвинувачений визнає вину. Просив змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт, щоб у останнього була можливість продовжувати відшкодовувати шкоду.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав захисника, а також зазначив, що бажає відшкодовувати шкоду, просив надати йому шанс.
Потерпілі та представник потерпілих, підтримали клопотання прокурора.
3. Передумови та висновки суду.
Суд, заслухавши клопотання, дослідивши додані до нього документи та вислухавши думки учасників кримінального провадження, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Судом встановлено, що відповідно до ухвали Київського районного суду міста Одеси від 03.03.2026 року, обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01.05.2026 року включно, а також визначено кожному обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 70 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 232960 гривень.
Під час продовження обвинуваченим вказаного запобіжного заходу, слідчим суддею були враховані наступні ризики, а саме: щодо ОСОБА_3 - передбачені п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України; щодо ОСОБА_4 - передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно з положеннями ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Відповідно до змісту ч.3 ст.199 КПК України, однією з підстав для продовження строку тримання під вартою є наявність вважати, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Водночас, ч.1 ст.201 КПК України передбачає, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду клопотання про зміну запобіжного заходу.
Суд погоджується, що на сьогоднішній день, продовжують існувати наступні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме:
-) щодо ОСОБА_3 , передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, - переховуватись від суду, оскільки останній обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років. Отже, на думку суду продовжує існувати ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення правосуддя.
Крім того, враховуючи характер пред'явленого обвинувачення, зокрема вчинення кількох умисних тяжких злочинів загальнонебезпечним способом, з корисливих мотивів, у період воєнного стану, на думку суду підтверджує існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, - вчинити інше кримінальне правопорушення.
-) щодо ОСОБА_4 , передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від суду, оскільки останній обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за який передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років. Отже, на думку суду продовжує існувати ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення правосуддя.
Крім того, враховуючи характер пред'явленого обвинувачення, зокрема вчинення кількох умисних тяжких злочинів загальнонебезпечним способом, з корисливих мотивів, у період воєнного стану, на думку суду підтверджує існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, - вчинити інше кримінальне правопорушення.
В той же час, на думку суду, наведені захисником ОСОБА_7 доводи не підтверджують зменшення або зникнення вищевказаних ризиків.
Суд звертає увагу, що відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , його соціальні зв'язки та характеристику, а також спосіб життя, враховуються судом, але при цьому не впливають не зменшення існуючих ризиків.
Таким чином, суд робить висновок, що існування обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194 КК України, у сукупності з існуючими ризиками, передбаченим п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України відносно кожного обвинуваченого, не дозоляють суду змінити запобіжний захід відносно обвинувачених та є достатньою підставою для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а менш суворі запобіжні заходи, на думку суду, не достатні для запобігання зазначеному ризику.
На думку суду, тривалість застосованого відносно обвинувачених запобіжного заходу у співвідношенні із пред'явленим обвинуваченням та можливою мірою покарання, на даний час не виходить за межі розумного строку тримання обвинувачених під вартою, а кореспондується з характером суспільного інтересу, який існує у випадку протидії вчиненню кримінальних правопорушень, пов'язаних зі знищенням або пошкодженням майна загальнонебезпечним способом у період воєнного стану.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.
Частина 5 ст.182 КПК України передбачає, що розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з метою виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків, передбачених ч.7 ст.42 КПК України, а також враховуючи характер пред'явленого обвинувачення, особу кожного з обвинувачених, поведінку кожного під час судового розгляду та тривалість перебування останніх під вартою, суд вважає за доцільне зменшити кожному обвинуваченому розмір застави до 65 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 182, 183, 199, 315, 369 КПК України, суд
1. Клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 26 червня 2026 року включно.
Визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 65 (шістдесят п'ять) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 216320 (двісті шістнадцять триста двадцять) гривень.
У разі внесення застави на рахунок Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, звільнити ОСОБА_3 , з-під варти негайно та зобов'язати останнього: 1) прибувати за кожною вимогою до суду; 2) не відлучатися з Одеської області без дозволу суду; 3) повідомляти суд, прокурора про зміну свого місця проживання.
2. Клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити частково.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 26 червня 2026 року включно.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу у розмірі 65 (шістдесят п'ять) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 216320 (двісті шістнадцять триста двадцять) гривень.
У разі внесення застави на рахунок Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, звільнити ОСОБА_4 , з-під варти негайно та зобов'язати останнього: 1) прибувати за кожною вимогою до суду; 2) не відлучатися із міста Одеси без дозволу суду; 3) повідомляти суд, прокурора про зміну свого місця проживання.
3. Роз'яснити обвинуваченим, що у разі неявки за викликом до суду без поважних причин, або неповідомлення про причини своєї неявки, чи порушення покладених на них обов'язків застава звертається у дохід держави.
У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
4. Ця ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подачі на неї апеляційної скарги.
Ця ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ця ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на цю ухвалу, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1