Справа № 592/3859/26
Провадження № 1-кс/592/1853/26
28 квітня 2026 року м.Суми
Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого Четвертого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, в рамках кримінального провадження № 62025170040015794 від 03.09.2025.
Перевіривши матеріали клопотання та дослідивши докази по ним, заслухавши думку прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
Четвертим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62025170040015794 від 03.09.2025за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме за фактом самовільного залишення тимчасового місця дислокації першого вогневого відділення прикордонної застави реактивних систем залпового вогню прикордонної комендатури швидкого реагування військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 військовослужбовцем ОСОБА_4 , вчиненому в умовах воєнного стану.
Наказом командира по НОМЕР_2 прикордонному загону Державної прикордонної служби України (по стройовій частині) від 31.07.2024 за № 844-ОС солдата ОСОБА_4 призначено на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії - водія 2 групи реактивних систем залпового вогню першого вогневого відділення прикордонної застави реактивних систем залпового вогню прикордонної комендатури швидкого реагування військової частини НОМЕР_1 та враховано таким, що з 31.07.2024 справи і посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків.
Однак, військовослужбовець військової служби під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , проходячи військову службу в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він являється військовослужбовцем військової служби і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , не маючи на те поважних причин, діючи з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасового незаконного ухилення від її проходження, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, а саме: 31.07.2025 приблизно о 09 годині 00 хвилин, самовільно залишив місце служби - тимчасове місця дислокації першого вогневого відділення прикордонної застави реактивних систем залпового вогню прикордонної комендатури швидкого реагування військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , та у подальшому проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину та виконання службових обов'язків, звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління з приводу своїх протиправних діянь, за наявності реальної можливості для цього.
12.09.2025 о 14 год 00 хв. ОСОБА_4 добровільно з'явився до Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, за адресою: м. Суми, вул. Гетьмана Мазепи, 2, та заявив про себе як про військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину, тим самим припинив вчинення кримінального правопорушення.
Так, ОСОБА_4 з 09 год 00 хв. 31.07.2025 по 14 год 00 хв. 12.09.2025 обов'язки військової служби не виконував, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов'язків у зазначений період часу не вживав, а займався особистими справами, не пов'язаними з проходженням військової служби.
Таким чином солдат ОСОБА_4 підозрюється у тому, що своїми умисними діями, які виразились у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
12.09.2025 в рамках кримінального провадження ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
В подальшому, підозрюваний ОСОБА_4 на виклики до органу досудового розслідування не з'являвся. Про реальне місце свого мешкання ОСОБА_4 слідчому та прокурору не повідомляв.
Інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, в силу положень ч. 5 ст. 12 КК України, належить до категорії тяжких злочинів, зокрема санкція ч. 5 ст. 407 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджуються, зокрема: витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 31.07.2024 за № 844-ОС про призначення на посаду; протоколами допитів свідків військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 ДПСУ; повідомленням ОСОБА_4 про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України від 12.09.2025; постановою про зупинення досудового розслідування та оголошення ОСОБА_4 в розшук від 09.02.2026; постановою про відновлення досудового розслідування від 27.04.2026; іншими доказами у кримінальному провадженні у їх сукупності.
Таким чином, з метою запобігання переховуванню підозрюваного від органів досудового розслідування, вчинення ним інших злочинів та можливості незаконного впливу на свідків, у слідства виникла необхідність застосування відносно ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав із зазначених в ньому підстав, та просив задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 , разом із захисником ОСОБА_5 , заперечували проти задоволення клопотання слідчого.
Слідчий суддя, заслухавши думку учасників провадження, вивчивши матеріали клопотання та додані до нього документи, вважає його обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
З наданих суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке, за правилом ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на підставі поданих доказів, оцінюючи в сукупності всі обставини справи, суд вважає, що доводи про наявність певних ризиків є обґрунтованими.
Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, санкція якого передбачає максимальне безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років. ОСОБА_4 усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення інкримінованого йому злочину, може ухилятись від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить тривалий період його відсутності у військовій частині без поважних причин, хоча він мав реальну можливість повідомити компетентні органи про своє місце перебування та повернутися до військової частини, що доводить наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, ОСОБА_4 є військовослужбовцем військової служби за контрактом, тому у разі не застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою він може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється та уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що унеможливить виконання ним покладених на нього обов'язків у кримінальному провадженні, що доводить наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки (п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України).
Зважаючи на доводи прокурора та встановлені обставини справи у їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку про неможливість застосування відносно ОСОБА_4 іншого більш м'якого запобіжного заходу, оскільки в такому разі підозрюваний матиме реальну можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що перешкоджатиме повному, всебічному та оперативному встановленню об'єктивної істини по справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
За таких обставин, враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належної поведінки підозрюваного та не зможе запобігти встановленим ризикам, крім того, підозрюваний вчинив злочин, пов'язаний із самовільним залишенням військової частини або місця служби, вчинені в умовах воєнного стану, а тому до підозрюваного ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -
1. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою - до 24:00 год 25 червня 2026 року.
2. Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого Четвертого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, капітана ДБР ОСОБА_6 чи іншого слідчого, в провадженні якого буде перебувати кримінальне провадження.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою, вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
На ухвалу прокурором може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її оголошення, а іншими особами - з дня отримання копії ухвали безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_7