Справа № 946/2585/26
Провадження № 3/946/747/26
Іменем України
27 квітня 2026 року м. Ізмаїл
Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Бальжик О.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП, -
І. Суть справи
1.1. Згідно наданих матеріалів, 06.04.2026 року о 23 годині 24 хвилині ОСОБА_1 керував автомобілем марки «MERCEDES-BENZ E 250 D» державний номер НОМЕР_2 по вул. Жовтневій, 3 у м. Ізмаїлі Ізмаїльського району Одеської області з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився.
ІІ. Процедура та позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності
2.1. ОСОБА_1 , будучи своєчасно та належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, звернувшись з заявою про невизнання вини та розгляд справи у його відсутність, у зв'язку з чим, згідно зі статтею 268 КУпАП, справа розглянута на підставі матеріалів, які маються у справі.
2.2. 15.04.2026 року ОСОБА_1 направив до суду письмові запереченнями, за змістом яких просив визнати протокол серії ЕПР1 № 633929 від 06.04.2026 року недопустимим доказом та закрити провадження у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В обґрунтування правової позиції пояснив, що у складеному протоколі не зазначено жодного порушення ПДР, яке б передувало зупинці. «Профілактична перевірка» чи «перевірка документів» у нічний час не є законною підставою для зупинки поза межами дії воєнного стану або спеціальних операцій. Таким чином, сама зупинка була безпідставною та свавільною. Якщо водій не порушував правила, у поліції не виникає законного права вимагати документи та проводити огляд. Згідно з Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції (Наказ МВС №1376), поліцейський зобов'язаний задокументувати кожне виявлене правопорушення. Відсутність постанови за порушення ПДР (перевищення швидкості, порушення розмітки, світлофорів тощо) є прямим доказом того, що факту порушення ПДР не існувало, а зупинка була проведена виключно з метою безпідставної «профілактичної» перевірки документів, що заборонено законом.
Після зупинки співробітники поліції розпочали спілкування з притягуваним російською мовою, під час якої намагалися переконати у тому, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 неодноразово повідомляв їм, що абсолютно тверезий та не вживав алкоголь. При цьому, жоден із працівників поліції ні російською мовою (якою вони володіють та якою здійснювали первинне спілкування), ні українською мовою не роз'яснили право на захист, право на професійну правничу допомогу, право не свідчити проти себе та інші права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Така бездіяльність поліції позбавила притягуваного можливості скористатися юридичною допомогою адвоката безпосередньо на місці події, що є безумовною підставою для визнання протоколу недопустимим доказом.
Всупереч вимогам Інструкції №1452/735 та ст. 256 КУпАП у протоколі не вказано жодної конкретної ознаки (наприклад: запах алкоголю з рота, порушення координації рухів, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя тощо). Така відсутність конкретики підтверджує, що підозра поліції була абсолютно безпідставною та надуманою, а «явні ознаки» не були зафіксовані, оскільки вони не існували в реальності. Це робить протокол юридично порожнім документом, який не містить фактичних даних про подію правопорушення. Верховний Суд у постанові від 24.01.2019 року у справі №522/10493/17 зазначив, що формальне зазначення у протоколі фрази «з ознаками сп'яніння» без конкретизації таких ознак не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та не може вважатися належним доказом. Суд підкреслив, що відсутність конкретного опису ознак сп'яніння виключає можливість встановлення об'єктивної сторони правопорушення. ОСОБА_1 повідомив співробітникам поліції, що страждає на цукровий діабет та незадовго до поїздки вжив необхідні медпрепарати. Саме тому він відмовився використовувати алкотестер на місці, оскільки розумів, що через специфіку хвороби та дію ліків показники приладу будуть спотворені (наявність ацетону в диханні). На пропозицію поїхати до лікарні в м. Ізмаїл для проведення огляду він не відмовлявся, однак повідомив про об'єктивні обставини, що унеможливлювали його проведення у запропонований спосіб. Зокрема він пояснив працівникам поліції, що час вже пізній (близько 23:30), дорога до міста триватиме не менше 20-30 хвилин, а о 00:00 починається комендантська година. ОСОБА_1 висловив побоювання, що не встигне повернутися додому, що призведе до порушення комендантського часу та іншої адміністративної відповідальності. Проте поліцейські навмисно проігнорували його аргументи та внесли до протоколу неправдиві відомості, нібито він «просто відмовився», не навівши жодних причин та його пояснень. Це свідчить про упередженість правоохоронців.
Також, співробітники поліції свідомо не залучили свідків або понятих. У ситуації, коли він неодноразово наголошував на своєму хворобливому стані (цукровий діабет) та мовному бар'єрі, присутність незалежних свідків була необхідною для об'єктивної фіксації подій. Саме свідки могли б підтвердити відсутність у нього ознак сп'яніння та зафіксувати його реальний фізичний стан, викликаний хворобою. Уникаючи залучення свідків та не описуючи конкретні ознаки сп'яніння, поліція грубо порушила право на захист та вимоги щодо належного збору доказів. Верховний Суд у постанові від 15.12.2021 року справі №742/723/20 прямо зазначив, що сама по собі відмова особи від проходження огляду не є безумовною підставою для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП, якщо така відмова зумовлена об'єктивними причинами або якщо працівниками поліції не було дотримано встановленої процедури проведення огляду. Суд наголосив, що обов'язковою умовою притягнення особи до відповідальності є доведеність факту перебування у стані сп'яніння або належна фіксація безпідставної відмови від огляду із дотриманням усіх процесуальних гарантій. У його випадку відсутні як належні докази стану сп'яніння, так і належна процесуальна фіксація відмови, оскільки працівники поліції проігнорували його об'єктивні пояснення, не забезпечили перекладача, не залучили свідків та порушили процедуру оформлення матеріалів.
Наданий примірник протоколу, роздрукований на термопапері у вигляді чека, є частково нечитабельним. Зокрема, інформація щодо його особи (прізвище, ім'я, по батькові, адреса проживання та інші персональні дані) є затертою та неможливою для ідентифікації. Фактично такий протокол не дозволяє належним чином встановити ні суб'єкта правопорушення, ні його об'єктивну сторону, що виключає можливість використання його як доказу у справі.
Окремо наголосив на тому, що фактично не має базової середньої освіти. Він закінчив 9 класів Котловинського ліцею Ізмаїльського району Одеської області, проте отримав лише довідку про навчання, а не диплом (атестат) про освіту. Під час навчання він не вивчав українську мову, не володіє нею та не розуміє спеціальну юридичну термінологію, якою складено протокол. Враховуючи низький освітній рівень та повне не володіння державною мовою, під час складання адміністративного протоколу ОСОБА_1 потребував допомоги захисника (адвоката) та послуг перекладача, про що повідомляв поліцейських.
ІІІ. Релевантні джерела права та акти їх застосування
3.1. Кодекс про адміністративні правопорушення України (КУпАП).
Стаття 9. Поняття адміністративного правопорушення
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність […].
Стаття 130. Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
1. […] відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -
тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян […]
Стаття 251. Докази
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Стаття 252. Оцінка доказів
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 280. Обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність […].
3.2. Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року за №1306 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 року за №46 (далі - ПДР).
Пункт 2.5. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
3.3 Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року за №1395 (далі Інструкція №1395).
X. Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП
3. Направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами).
4. Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
6. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
3.4. Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядок №1103).
[…] 3. Огляд проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом;
лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) […].
6. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам хорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам […].
8. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду […].
3.5. Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).
I. Загальні положення
[…] 6. Огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
7. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
8. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
ІV. Оцінка та висновки судді
4.1. За змістом статті 252 КУпАП орган (посадова особа) за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин в справі про адміністративне правопорушення, керуючись законом, оцінює не тільки кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, але й сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
4.2. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддею встановлено, що винність ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 633929 від 06.04.2026 року (а.с.1);
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.2);
направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.04.2026 (а.с.5);
відеозаписом (а.с.6).
4.3. Надаючи оцінку доводам притягуваного про те, що законних підстав для зупинки транспортного засобу, яким він керував, не було, а тому, всі подальші вимоги працівників патрульної поліції є незаконними, суддя виходить з такого.
4.4. Відповідно до ч. 4 ст.8 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015року (надалі - Закон №580-VIII) під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень праві свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» №389-VIII від 12.05.2015 року (надалі Закон №389-VIII).
4.5. Одним із заходів правового режиму воєнного стану відповідно до ст.8 Закону №389-VIII є встановлення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів. Порядок цього особливого режиму затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 року за №1456, яким і передбачена можливість перевірки документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, затримання транспортних засобів, проведення їх огляду. Враховуючи, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ від 24.02.2022 року, в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжувався у встановленому порядку, то зупинення транспортного засобу притягуваного 05.10.2024 року повністю було правомірним.
4.6. Більше того, навіть за умови безпідставного затримання транспортного засобу, внаслідок чого у його водія будуть виявлені поліцейським ознаки вчинення правопорушення, такий поліцейський в силу ст.ст.2, 23 Закону №580-VIII зобов'язаний виконати завдання поліції, а саме забезпечити публічну безпеку і порядок та вжити заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень і припинити виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
4.7. Доводи притягуваного про те, що йому не було роз'яснено прав, передбачених статтями 63 Конституції України та 268 КУпАП, спростовуються змістом пункту 13 вказаного протоколу, який власноручно підписаний притягуваним.
Крім того, відповідно до приписів статті 251 КУпАП докази встановлюються не лише протоколом, а й показаннями технічних засобів, що мають функції відеозапису. Суддею ретельно досліджено відеозапис № «VID260406-235157F-000000-000000-0012» з портативного реєстратора поліцейського, яким зафіксовано, що о 23:53:53 годині інспектор у повній відповідності до закону зачитав та роз'яснив ОСОБА_1 його права та обов'язки.
Суддя наголошує, що визначальним фактором у цьому випадку є фактичне забезпечення права на захист та обізнаність особи про свої права, що беззаперечно підтверджено відеоматеріалами.
З огляду на це, зазначені доводи притягуваного суддя розцінює виключно як обрану тактику захисту, спрямовану на штучне створення уявлення про процесуальні порушення з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
4.8. Також, суддя вважає неспроможними доводи притягуваного про те, що в порушення діючого законодавства під час пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння свідки не були присутніми, оскільки за змістом частини другої статті 266 КУпАП, пункту 4 Інструкції №1395 та пункту 4 Порядку №1103, огляд проводиться у присутності двох свідків лише у разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису.
4.9. Доводи про відсутність у протоколі та на відеозаписі видимих ознак сп'яніння є суб'єктивним оціночним судженням і не спростовують факт вчинення правопорушення. Відеозапис нагрудної камери за своєю технічною природою не може повноцінно передати всі фізіологічні реакції організму, які фіксує поліцейський при безпосередньому контакті з особою.
Відповідно до положень Інструкції № 1452/735, наявність ознак (зокрема, запаху алкоголю з порожнини рота) вже є достатньою законною підставою для проведення огляду.
Твердження про те, що запах з порожнини рота міг бути викликаний підвищеним рівнем ацетону, мають характер припущення і не підтверджені жодними медичними документами (довідкою про хронічні захворювання, діабет тощо), які могли бути надані в момент зупинки або під час розгляду справи. Більше того, саме для розмежування патологічних станів організму від алкогольного сп'яніння водієві було запропоновано пройти огляд за допомогою технічного засобу «Драгер» або у медичному закладі, на що притягуваним була висловлена чітка відмова.
4.10. Статус багатодітного батька, який одноособово виховує дітей, а також стан здоров'я притягуваного є обставинами, які можуть пом'якшувати адміністративне стягнення, проте не є такими, що звільняють від адміністративної відповідальності.
4.11. Прецедентна практика ЄСПЛ вказує на те, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати мотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення.
Суддя вважає за можливе не давати оцінку іншим доводам притягуваного, оскільки вони на висновки суду не впливають.
4.12. Таким чином, розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому ст.279 КУпАП, з'ясувавши в повному обсязі обставини, передбачені ст.280 КУпАП, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суддя дійшла висновку про те що, є підстави вважати про наявність вини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
4.13. Беручи до уваги характер правопорушення, ступінь вини та особу притягуваного, а також, враховуючи мету адміністративного стягнення, передбачену ст.23 КУпАП, суддя доходить до висновку про те, що з метою виправлення й попередження нових правопорушень до ОСОБА_1 доцільне застосування адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
V. Судові витрати
5.1. На підставі ч.1 ст. 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі, передбаченому п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року (зі змінами), а саме в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665 гривень 60 копійок.
Керуючись ст. ст.23, 40-1, 130, 283 КУпАП, суддя,
1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.
3. Копії постанови направити для відома притягуваному ОСОБА_1 , для виконання - до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Суддя: