Справа № 946/1736/26
Провадження № 2-а/946/69/26
27 квітня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,
за участю: секретаря судового засідання - Воронової В.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № R247579 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 11 грудня 2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.,закриття справи про адміністративне правопорушення та стягнення судових витрат, мотивуючи тим, що копію постанови ОСОБА_1 не отримував, ніхто його не сповістив про її наявність, про її розгляд, Укрпоштою постанова не направлялась. Повістку про те, що він має з'явитись до ТЦК та СП також не отримував ні поштою ні особисто, що підтверджується випискою з застосунку «Укрпошта», прив'язаного до номеру мобільного телефону ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ). Дані у ОСОБА_1 оновлені. Коли він з'явився до ТЦК та СП для отримання відстрочки 17.12.2026 року, ніхто позивачу не повідомив про штраф чи наявність постанови. Дізнався про наявність даної постанови через деякий час після того як заблокувався рахунок у банку. У постанові не вказано, що сталося після того, як ОСОБА_1 , нібито не з'явився, чи були якісь інші спроби його повідомити, і чому саме ці дії кваліфіковані як порушення. У постанові зазначено посилання на статтю 210-1 КУпАП, яка стосується порушення законодавства про мобілізацію. Однак, щоб застосувати цю статтю, необхідно чітко встановити, який саме пункт законодавства (наприклад Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») був порушений. В постанові ж вказано лише загальне посилання на вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»», що є неповним і не конкретизує, яке саме порушення мало місце. У постанові не зазначено, коли саме правопорушення мало місце, сама постанова винесена 11.12.2025. Відповідно до статті 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення. Оскільки невідомо, коли саме ОСОБА_3 «мав з'явитись», позивач вважає, що строк притягнення його до адміністративної відповідальності встановлений законом сплинув. Відповідачем не було доведено, що позивачу направлялась повістка про виклик, відповідачем не було надано доказів на яку саме дату та час викликався позивач та на яку саме адресу була направлена повістка, адреса яка зазначена в постанові є неправильною і не збігається з адресою позивача, а саме замість АДРЕСА_1 , за якою ОСОБА_1 ніколи не проживав та не був зареєстрований. В постанові, не зазначено, коли саме, куди ОСОБА_1 мавз'явитись, взагалі не викладено суть (об'єктивну сторону) адміністративногоправопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, що не відповідаєнаведеним вище вимогам.Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести тіобставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків,встановлених статтею 78 цього Кодексу.В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльностісуб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свогорішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.Враховуючи викладене, в матеріалах справи про адміністративнеправопорушення відсутні докази, на підставі яких відповідач дійшов висновку пропорушення ОСОБА_1 законодавства про мобілізаційну підготовку тамобілізацію.
В судове засідання позивач не з'явився, надав заяву від 27.04.2026 року про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.
Згідно ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27.04.2026 року було поновлено позивачу строк для звернення до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № R247579 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 11 грудня 2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., закриття справи про адміністративне правопорушення та стягнення судових витрат.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Судом встановлено, що 11.12.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , було прийнято постанову № R247579 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 11 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
З постанови № R247579 від 11.12.2025 року вбачається, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст. 22 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 210-1 КУпАП та на нього накладено штраф в сумі 17000 грн.
Відповідно до частини третьої статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З наведеного вбачається, що для кваліфікації дій за частиною третьою статті 210-1 КУпАП необхідним є встановлення кваліфікуючої ознаки правопорушення, тобто вчинення такого порушення особою в особливий період.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закон України «Про борону України», Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затверджений Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено на всій території України воєнний стан, який триває і по теперішній час.
З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію» на всій території України оголошено проведення загальної мобілізації. Таким чином, з 24 лютого 2022 року на всій території Україні триває особливий період.
Згідно ст. 279-9 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов'язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Позивач у позовній заяві не заперечував, що у мобільному застосунку сформував заяву, яка передбачала погодження з фактом «невизначеного» адміністративного правопорушення, без зазначення конкретних обставин, дати, часу, місця та змісту порушення.
Таким чином, представник відповідача мав право, з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 КУпАП, винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Приписами п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
В постанові № R247579 від 11.12.2025 року зазначено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці, при цьому у постанові зазначене місце проживання позивача: АДРЕСА_2 .
Згідно даних паспорту позивача він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заперечується факт оповіщення його про необхідність прибуття до ТЦК та СП.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23.03.2026 року від відповідача були витребувані матеріали адміністративної справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, ухвала відповідачем не була виконана.
При цьому, суд зазначає, що матеріали справи не містять копії поштового відправлення, яким позивачу була направлена повістка про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто неможливо встановити чи направлялась позивачу повістка і на яку саме адресу.
Крім цього, в постанові № R247579 від 11.12.2025 року не зазначено на яку саме дату викликався позивач до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що позбавляє суд можливості перевірити чи не закінчилися на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строки, передбачені статтею 38 КУпАП.
Частина 2 статті 77 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, відповідачем не було доведено, що позивачу направлялась повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідачем не було надано доказів на яку саме дату та час викликався позивач до ІНФОРМАЦІЯ_2 та яку саме адресу була направлена повістка.
На переконання суду, відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов'язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов'язку і не може бути підставою для накладення адміністративного стягнення.
З урахуванням наведеного, враховуючи, що оспорювана позивачем постанова винесена не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені КУпАП, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та скасувати постанову № R247579 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 11 грудня 2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України підлягають стягненню з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1331 грн. 20 коп., за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст. 241, 268, 269, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; адреса проживання: АДРЕСА_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про скасування постанови про накладення стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову № R247579 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 11 грудня 2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1331 грн. 20 коп., за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено та підписано 27.04.2026 року.
Суддя: О.Я.Присакар