Справа № 496/2741/26
Провадження № 1-кс/496/661/26
27 квітня 2026 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
слідчого судді- ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_3 про відвід дізнавача ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12026164250000075 від 18.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,
До Біляївського районного суду Одеської області, засобами поштового зв'язку, звернулась ОСОБА_3 з вищевказаною заявою в якій замість прохальної частини викладена вимога прийняти та задовольнити її заяву про відвід дізнавача ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026164250000075. Свої вимоги обґрунтовує, крім іншого, тим, що при ознайомлені із витягом з ЄРДР їй стало відомо, що замість відомостей за її повідомленням про злочин, були внесені відомості до ЄРДР за рапортом працівника поліції капітана поліції ОСОБА_5 та було зареєстроване кримінальне провадження за ст. 125 КК України за № 12026164250000075, що не відповідає фактичним обставинам події та ігнорує її первинну заяву, а відомості за її повідомленням про злочин так і не внесені до ЄРДР, що свідчить на її погляд про укриття більш тяжкого злочину шляхом внесення відомостей про менш тяжкий, більш того справу за статтею 296 КК України повинен розглядати слідчий, а за ст. 125 КК України - дізнавач.
Вона подала дізнавачу ОСОБА_4 , який здійснює дізнання у кримінальному проваджені № 12026164250000075 відповідні клопотання, проте вони досі не розглянуті і відповіді на них немає. У цьому проваджені, сподівається, має бути і відеозапис із камери спостереження школи, на якому чітко видно побиття її сина ОСОБА_6 , та повинно бути відео із нагрудної камери поліцейської ОСОБА_5 та інші докази злочину.
Вона прийшла 31.03.2026 року до дізнавача ОСОБА_4 , аби був визнаний статус її сина, як потерпілого (ст. 55 КПК України) по справі і її статус, як законного представника потерпілого (ст. 59 КПК України), а також її статус потерпілої, яка отримала від злочину моральну шкоду (ст. 55 КПК України).
Вона одразу просила у своєму повідомлені про злочин від 16.04.2026 року визнати її потерпілою по справі, адже згідно ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Згідно ч. 2 цієї ж статті права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого ( ОСОБА_4 подана така заява і вона має бути у матеріалах справи, проте відповіді досі нема).
Не дивлячись на очевидні факти та докази, вона до теперішнього часу не визнана потерпілою по справі та позбавлена можливості реалізувати свої процесуальні права та обов'язки. Її малолітній син Давид також не визнаний до теперішнього часу потерпілим, а вона його представником (в супереч вимогам ст. 55 та 59 КПК України), що позбавляє можливості навіть ознайомитись із матеріалами кримінального провадження та надати свідчення в статусі потерпілого.
Проте, дізнавач ОСОБА_4 сказав, що він повинен її та її сина спочатку допитати (у якості кого, коли не надано статусу та пам'ятки про права та обов'язки потерпілого та законного представника та не надано можливості їх реалізувати), а потім надати відповідні статуси та матеріали справи (перешкоджання в реалізації процесуальних прав), що є порушенням процесу, як і невнесення відомостей до ЄРДР за моїм повідомленням про злочин (ст.214 КПК України).
Зважаючи на те, що її знову намагаються ввести в обману та порушуючи закон, вона подала повторне повідомлення про злочин за ст. 296 КК України вже безпосередньо дізнавачу ОСОБА_4 , проте він відмовився його приймати (відмова у прийнятті та реєстрації заяви про кримінальне правопорушення не допускається - ч.4 ст. 214 КПК) та направив її, вагітну жінку, реєструвати повідомлення про злочин до чергової частини, а також реєструвати у канцелярії заяву про ознайомлення з матеріалами справи, яку він буде розглядати три дні. Вона все виконала, не дивлячись на свій стан і її повідомлення про злочин, яке зареєстроване 31.03.2026 року за № 6380.
Дізнавач ОСОБА_4 , повідомив їй, що про результати розгляду її повідомлення про злочин від 31.03.2026 року за № 6380 їй надіслано поштою повідомлення. Однак ніякого повідомлення у розумні строки вона так і не отримала, а тому 07.03 2026 року (легко перевіряється) зателефонувала до чергового поліції, від якого дізналась, що моє повідомлення про злочин за № 6380 отримала Начальник дізнання ОСОБА_7 , проте відомості до ЄРДР за її повідомленням про злочин не внесені.
Таки обставини повторно свідчать про істотне порушення законності, конституційних прав та свобод, грубе порушення прав людини та дитини та укриття очевидного злочину шляхом невнесення про нього відомостей до ЄРДР та укриття більш тяжкого злочину відомостями про менш тяжкий. А відповідно порушено правило підслідності, адже ст.125 ККУ - стаття дізнання, а ст. 296 КК України - слідства і фактично ОСОБА_4 присвоїв собі повноваження слідчого під прикриттям ст. 125 КК України.
При цьому дізнавач ОСОБА_4 надіслав їй 06.04.2026 року (і це на 20 - й день розслідування по справі) повідомлення на телефон наступного змісту: «Станом на даний час Ви не визнані потерпілою у вказаному кримінальному провадженні, у зв'язку з чим Вам не вручено пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого, передбачену Кримінальним процесуальним кодексом України. Відповідно до вимог КПК України, право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, у тому числі отримання копій відеозаписів, мають лише сторони кримінального провадження або інші учасники процесу у випадках та порядку, визначених законом. Оскільки на даний момент Ви не набули процесуального статусу потерпілої, правові підстави для надання Вам доступу до зазначених матеріалів відсутні. Крім того, повідомляю, що відомості досудового розслідування відповідно до ст. 222 КПК України не підлягають розголошенню без письмового дозволу слідчого або дізнавача. Особи, яким стали відомі такі відомості у зв'язку з участю у кримінальному провадженні, зобов'язані не розголошувати їх без відповідного дозволу. У разі порушення цієї вимоги законодавством передбачена відповідальність. Таким чином, надання Вам відеоматеріалів на даному етапі досудового розслідування є неможливим. У разі визнання Вас потерпілою у встановленому законом порядку, Вам буде роз'яснено процесуальні права, у тому числі щодо ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Приїдете на допит, і для вручення пам'ятки, і потім надамо вам копії відео матеріалів, де ви ознайомитесь зі ст. 222 КПК України не підлягають розголошенню без письмового дозволу слідчого або дізнавача. Особи, яким стали відомі такі відомості у зв'язку з участю у кримінальному провадженні, зобов'язані не розголошувати їх без відповідного дозволу. У разі порушення цієї вимоги законодавством передбачена відповідальність» (копія додається). А офіційних документів, як-то постанов про прийняття процесуальних рішень так на мою адресу і не надіслано, що явно суперечить вимогам КПК України.»
Вона розуміє і це є очевидним, що досудове слідство навмисно затягується (на сьогодні пройшов вже місяць з дня внесення відомостей до ЄРДР) та їй та її сину перешкоджають у реалізації процесуальних прав, грубо порушуючи вимоги кримінально-процесуального законодавства України. А зважаючи на те, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 працюють в одному відділі поліції, а дії та бездіяльність ОСОБА_5 прямо знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із настанням негативних наслідків для неї (моральна шкода) та її сина ОСОБА_6 , то існує пряма ймовірність особистої зацікавленості ОСОБА_10 (а можливо і керівництва відділу, зокрема начальниці дізнання, яка отримала її повідомлення про злочин та не внесла за ним відомості до ЄРДР у порушення вимог ст. 214 КПК України) у цій справі, а вищеописані обставини - є прямим підтвердженням порушення законодавства України, що викликає пряму недовіру та свідчить про необ'єктивність та упередженість.
В діях співробітника Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 вбачається: порушення прав та законних інтересів малолітнього потерпілого ОСОБА_6 шляхом невизнання його потерпілим (ст. 55 КПК України), та невизнання його матері законним представником потерпілого (ст. 59 КПК України) та перешкоджання в реалізації процесуальних прав по кримінальному провадженню, що містить ознаки ст. 367 КК України - службова недбалість; невнесення відомостей до ЄРДР за повідомленням про злочин - ст. 396 КК України - укриття злочину, вчинене повторно; розслідування непідслідного злочину - ст. 365 КК України перевищення повноважень, ст. 353 ККУ - присвоєння повноважень. В Любому випадку має місце порушення Присяги поліцейського (ст. 64 Закону України «Про національну поліцію») Вказаними діями та бездіяльністю, за які передбачена кримінальна відповідальність, їй та її сину ОСОБА_6 вочевидь спричинена шкода, а відтак вона та ОСОБА_6 мають бути визнані потерпілими, а вона ще й законним представником свого малолітнього сина ОСОБА_6 (ст. 55, 59 КПК України), що взагалі не зроблено на протязі місяця досудового слідства, що очевидно перешкоджає реалізації процесуальних прав. А оскільки ситуація стосується можливого покривання правоохоронцями свого колеги, дії та бездіяльність якого знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв'язку, вчинення дій та бездіяльності, відповідальність за яке передбачена кримінальним законодавством України, про що викладено вище - виникає необхідність у вирішені питання щодо визначення підслідності цієї справи та передачі її Державному бюро розслідувань, проте це має бути вирішено прокурором відповідно до вимог ст. 216-218 КПК України.
Відповідно до ст. 77 КПК України, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, прямо чи побічно заінтересований у результатах розслідування, або є інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості.
Вважає, що дізнавач Одеського районного управління поліції N2 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області лейтенант поліції ОСОБА_4 підлягає відводу з вищенаведених підстав.
Заявниця до судового засідання не з'явилась, разом з заявою про відвід нею надано заяву про розгляд справи без її участі у зв'язку з вагітністю, просила задовольнити заяву в повному обсязі.
Дізнавач ОСОБА_4 , будучи повідомленим належним чином про час розгляду заяви про відвід у судове засідання не з'явився, його неявка не перешкоджає розгляду заяви.
Слідчий суддя, враховуючи те, що сторони по справі були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення судового розгляду не надходило, крім того, неявка учасників справи не перешкоджає розгляду заяви про відвід, вважає можливим розглянути заяву про відвід.
Відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України розгляд проведено за відсутності учасників кримінального провадження та без фіксації за допомогою технічних засобів, оскільки учасники судового провадження до суду не прибули.
Дослідивши матеріали заяви про відвід, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Встановлено, що у провадженні сектору дізнання ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до ЄРДР № 12026164250000075 від 18.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КПК України передбачено, що прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Особи, які беруть участь у кримінальному провадженні, за вказаними підставами як під час досудового розслідування так і під час судового провадження, можуть заявити відвід слідчому (ч.ч.2,3 ст. 80 КПК України).
Відповідно до ч.5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Ключовим моментом відводу як цілісного інституту кримінального провадження є встановлення упередженості суб'єкта процесуальної діяльності при вирішенні поставлених перед ним питань. Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості» є оціночним, і його тлумачення залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує. Як вбачається із формулювань ст. 77 КПК України, інші обставини, які викликають обґрунтований сумнів у неупередженості слідчого, мають бути обумовлені конкретними фактами, які можуть бути перевірені.
Існування неупередженості повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку самого слідчого, що означає необхідність встановити, чи мав останній у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував слідчий достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний слідчий (дізнавач) був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Слідчий суддя, оцінюючи наявність обґрунтованих підстав для відводу, виходить із того, що самі по собі доводи заявниці про порушення дізнавачем порядку проведення процесуальних дій, незгоду з його поведінкою чи процесуальними рішеннями не в кожному випадку свідчать про наявність передбачених ст. 77 КПК України підстав для відводу, оскільки такі обставини можуть бути предметом оцінки в іншому процесуальному порядку.
Звернення із заявою про відвід ґрунтується на сумнівах з приводу правильності організації проведення досудового розслідування та суб'єктивного тлумачення заявницею порядку проведення досудового розслідування. Ефективність розслідування і організація процесуального керівництва належить до суто дискреційних повноважень прокурора, слідчого, дізнавача.
Наведені заявником у заяві про відвід дізнавача аргументи не доводять обґрунтовані сумніви в неупередженості дізнавача ОСОБА_4 під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12026164250000075 від 18.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
Дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності (ч.4 ст. 40-1 КПК України).
Рішення, дії чи бездіяльність (в тому числі щодо не розгляду клопотань у передбачений КПК України строк) дізнавача у кримінальному провадженні може бути предметом оскарження в порядку ст. 303 КПК України.
З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що обставини, на які посилається заявник у заяві про відвід дізнавача, не є такими, що можуть свідчити про упередженість дізнавача у кримінальному провадженні № 12026164250000075 від 18.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, і тому заява задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 77, 80-81, 309, 376 КПК України,-
В задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід дізнавача ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12026164250000075 від 18.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 125 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1