Справа № 576/671/26
Провадження № 3-в/576/12/26
іменем України
28 квітня 2026 року м. Глухів
Суддя Глухівського міськрайонного суду Сумської області Усенко Л.М., з участю секретаря судового засідання Бірюк О.І., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про розстрочку сплати штрафу,
25 березня 2026 року ОСОБА_1 подав до Глухівського міськрайонного суду Сумської області заяву, в якій заначив, що постановою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 20.03.2026 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17000 грн, а тому, у зв'язку зі складним матеріальним становищем просив розстрочити сплату штрафу строком на десять місяців рівними частинами по 1700 грн щомісячно.
25 березня 2026 року на підставі здійснення автоматизованого розподілу, у порядку виконання, судова справа передана до провадження судді Мазура С.А.
03 квітня 2026 року на підставі проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями судова справа передана до мого провадження.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, клопотань не заявляв.
Суд, дослідивши матеріали заяви та матеріали справи про адміністративне правопорушення № 576/671/26, приходить до наступних висновків.
Постановою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 20.03.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.
В апеляційному порядку постанова оскаржена не була.
Порядок провадження по виконанню постанови про накладення штрафу визначено главою 27 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до ст. 298 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Відповідно до положень ст. 307 КУпАП України штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Доказом виконання постанови, а саме сплати штрафу є квитанція банківської установи, оригінал якої необхідно надати до секретаріату суду, у разі добровільної сплати штрафу.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП України у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП України, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП України у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: - подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП України та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; - витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України. Тобто, після закінчення строку для добровільної сплати штрафу, суд, яким винесено постанову, звертається до виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, шляхом надсилання постанови для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби, за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, а відділ державної виконавчої служби уповноважений приступити до примусового стягнення подвійного розміру накладеного штрафу.
На теперішній час постанову для примусового виконання до відповідного відділу державної виконавчої служби не направлено.
Згідно зі ст. 304 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову. Відповідно до ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
При цьому, до матеріалів справи не долученого достатніх доказів наявності підстав, що ускладнюють виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Більш того, перед судом будь-яким чином не доведено наявність скрутного матеріального становища заявника, спроби його працевлаштування, фактичне працевлаштування раніше, наявність у його володінні нерухомого та рухомого майна.
На підтвердження своїх доводів ОСОБА_1 надав лише копію постанови, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності, та копію паспорта громадянина України (лицьова сторона).
Таким чином суду не надано жодного доказу, який свідчить про скрутне матеріальне становище та фінансову неспроможність заявника сплатити штраф, тобто понести визначену законодавством відповідальність, жоден доказ не підтверджує відсутність заробітків, доходів та майна, отриманого раніше тощо.
Крім того, штраф як вид адміністративного стягнення полягає в грошовому стягненні й накладається судом у випадках і розмірі, установлених законом, з урахуванням законодавчо визначених його розмірів (ст. 27 КУпАП).
Штраф, як адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особам. По суті штраф є заходом примусу, що застосовують від імені держави за постановою суду до особи, визнаної винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні її майнових прав.
По суті штраф є заходом примусу, що застосовують від імені держави за постановою суду до особи, визнаної винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні її права власності на певну суму грошових коштів, цей вид стягнення спричиняє істотні матеріальні наслідки, невигідні для винуватої особи.
Відтак, застосоване стягнення у виді штрафу є мірою відповідальності, яку усвідомлював ОСОБА_1 як особа, яка вчиняла правопорушення, а запропонований ним механізм розстрочки штрафу суперечить приписам КУпАП щодо строків його сплати.
При цьому задоволення клопотання про безпідставне розстрочення сплати штрафу допускає можливість виконання судового рішення у спосіб, не передбачений КУпАП, суперечить приписам ст. 23 КУпАП України про те, що адміністративне стягнення застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, запобігання вчиненню нових правопорушень.
Таким чином, враховуючи викладене, у задоволенні заяви про розстрочку виплати штрафу слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 251, 252, 268, 280, 283, 301, 304 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про розстрочку виконання постанови у частині накладення адміністративного стягнення у виді штрафу за постановою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 20.03.2026 року у справі № 576/671/26.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Л.М. Усенко