Справа № 273/1770/25
Провадження №2/283/496/2026
(заочне)
28 квітня 2026 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Хомич В.М., секретар судового засідання Ільніцька С.В.,розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Короткий зміст позовних вимог
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», Поляков О.В., звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.07.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №00-9843842 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Згідно з умовами договору, ТОВ «Макс Кредит» надало ОСОБА_1 кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 8050 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язалася повернути кредитору кошти та сплатити проценти за користування коштами.
20.01.2025 ТОВ «Макс Кредит» та позивач уклали Договір факторингу № 20012025-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Представник позивача просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором №00-9843842 від 06.07.2024 у розмірі 14600 гривень, судові витрати по справі та витрати на професійну правничу допомогу.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою від 14.01.2026 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження. Визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 12 годину 30 хвилин 09.03.2026, яке у зв'язку з неявкою відповідача відкладено на 12 годину 28.04.2026. Задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
10.02.2026 від АТ КБ «Приватбанк» до суду надійшла витребувана інформація.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в позові просив проводити розгляд справи без його участі, проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлялася за зареєстрованим місцем проживання. Відзиву, заяв та клопотань до суду не надходило.
У зв'язку з неявкою відповідача та не повідомленням про поважність причин неявки, в порядку, визначеному статтею 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд постановив провести розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.
Суд відповідно до ст. 247 ЦПК України розглядає справу у судовому засіданні за відсутності позивача і відповідача без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Встановлені судом обставини
06.07.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №00-9843842 у формі електронного документа з використанням електронного підпису у формі одноразового ідентифікатора. Згідно з умовами договору, ТОВ «Макс Кредит» надало ОСОБА_1 кредит на суму 7000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути кредитору кошти та сплатити проценти за користування коштами. ОСОБА_1 також було підписано паспорт споживчого кредиту та затверджено графік платежів (а.с.11-23).
Відповідно до п.1.2 договору сума кредиту становить 7000 грн, строк дії кредитної лінії 360 календарних днів.
Пунктом 1.6 індивідуальної частини договору передбачено, що кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 15% від суми кредиту, що складає 1050 грн, оплату якої позичальник зобов'язаний здійснити в останній день строку кредитування.
Відразу після вчинених дій відповідача, 06.07.2024 ТОВ «Макс Кредит»ініціювало переказ коштів згідно з договором на платіжну картку № НОМЕР_1 , що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця (а.с.26-27).
Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою становить 44590 грн.
Орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою складає 11985,72% річних.
Договір позичальником підписаний за допомогою одноразового ідентифікатора 67734.
Кредитні кошти були перераховані ТОВ «Макс Кредит»06.07.2024 на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк», що підтверджено інформаційною довідкою та випискою (а.с.106-108).
26.01.2025 ТОВ «Макс Кредит» та позивач уклали Договір факторингу № 20012025-МК/Ейс, відповідно до умов якого ТОВ «Макс Кредит» відступає ТОВ «ФК «Ейс» за плату належні йому права вимоги до третіх осіб - боржників, зазначених у відповідних реєстрах боржників, строк дії договору до 31.12.2026 (а.с. 45-56).
Згідно з реєстром боржників від 20.01.2025 до договору факторингу № 20012025-МК/Ейс від 20.01.2025, від ТОВ «Макс Кредит» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 14600,40 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 8050 грн, заборгованість по відсоткам - 6550,40 грн (а.с. 58).
Згідно з розрахунком заборгованості, здійсненого ТОВ «Макс Кредит» заборгованість ОСОБА_1 становить 14600,40 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням 7000 грн, заборгованість по відсоткам - 6550,40 грн, комісія 1050 грн (а.с. 63-64).
Згідно з випискою заборгованості ТОВ «ФК «Ейс», заборгованість ОСОБА_1 становить 14600,40 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням 8050 грн, заборгованість по відсоткам - 6550,40 грн (а.с. 65).
Оцінка аргументів сторін та норми права, застосовані судом
Між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за договором кредитної лінії.
Згідно із ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та цивільного законодавства.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У відповідності до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається із наданих розрахунків заборгованості, внаслідок невиконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість у сумі 14600,40 грн, з яких: 7000 грн - тіло кредиту, 1050 грн - комісія, 6550,40 грн - проценти за користування крдитом. В той же час у позові визначено тіло кредиту 8050 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання кредиту у розмірі 7000 грн. Розрахунки підтверджують існування заборгованості. В той же час представником позивача безпідставно збільшено розмір тіла кредиту на суму комісії, яка є окремим платежем. У позовних вимогах питання про стягнення заборгованості по комісії не ставиться, відтак суд вважає, що підстав для стягнення заборгованості по комісії у розмірі 1050 грн немає.
Копія договору відступлення права вимоги підтверджує перехід всіх прав грошової вимоги за кредитним договором, до позивача по справі.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача на користь позивача підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат
Згідно із частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 2422,40 грн та витрат на правову допомогу.
Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, суд, з врахуванням положень ст. 141 ЦПК України, вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати по сплаті судового збору, пропорційно розміру задоволених вимог - 2248,19 грн.
Щодо вимоги про стягнення правової допомоги суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, до яких відносять зокрема, витрати на професійну правничу допомогу покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини першої-третьої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частина четверта цієї статті передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанова ВП ВС від 05 липня 2023 року у справі №911/3312/21).
Водночас у частинах третій - п'ятій, дев'ятій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи (постанова ВП ВС від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21).
У постановах від 19 лютого 2022 року у справі №755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі №911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (постанова ВП ВС від 05 червня 2024 року у справі №910/14524/22).
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено: договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 укладеного між ТОВ «ФК «Ейс» (як клієнт) та Адвокатським бюро «Соломко та партнери», відповідно до якого адвокатське об'єднання бере на себе обов'язки надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором; протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги; Додаткова угода №25770856800 від 11.09.2025 до Договору про надання правничої допомоги; Акт прийому-передачі наданих послуг від 01.10.2025 по стягненню заборгованості із ОСОБА_1 (складання позовної заяви про стягнення боргу - 5000 грн, вивчення матеріалів справи - 1000 грн, підготовка адвокатського запису щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів - 500 грн, підготовка та подача клопотання про витребування доказів - 500 грн) (а.с.66-71).
Беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, взявши до уваги умови договору про надання правової допомоги, укладеного між ТОВ «ФК «Ейс» (як клієнт) та Адвокатським бюро «Соломко та партнери», Акт прийому-передачі наданих послуг від 01.10.2025з детальним описом наданих послуг, суд приходить до висновку про часткове стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4500 грн, що відповідатиме критеріям розумності та співмірність їх розміру відповідно до ціни позову, а також з урахуванням складності справи та частковим задоволенням позову.
Керуючись ст. ст. 77-81, 83, 89, 95, 141, 263-265, 273, 279,354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором №00-9843842 від 06.07.2024 в сумі 13550 (тринадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят) гривень 40 копійок, а також судовий збір у розмірі 2248 (дві тисячі двісті сорок вісім) гривень 19 копійок та 4500 (чотири тисячі п'ятсот) гривень витрат на правничу допомогу.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішенняможе бути подано протягомтридцятиднів з дня йогопроголошення (складення).
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 28.04.2026.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», юридична адреса: 02090, м. Київ, вул. Алматинська, 8 офіс 310-А, код ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя В. М. Хомич