Справа №295/2057/26
1-кп/295/557/26
27.04.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Житомирі клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 296 КК України (ЄРДР № 1206060000000027 від 05.01.2026 р.,та № 1206065600000090 від 09.03.2026 р.), суд -
В провадженні Богунського районного суду міста Житомира перебувають матеріали кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 296 КК України ( внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026065600000090 від 09.03.2026 р. та № 1206060000000027 від 05.01.2026 р.)
Прокурором заявлено клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке мотивовано тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 та ч. 3 ст. 296 КК України. Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. На думку прокурора існують ризики, передбачені п.п.1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, на думку прокурора, обвинувачений усвідомлює те, що він може бути засудженим до реальної міри покарання, а тому з метою уникнення покарання може переховуватись від суду. ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, а на теперішній час на розгляді в судах перебувають кілько кримінальних проваджень про обвинувачення ОСОБА_5 , у тому числі у вчиненні злочинів проти власності. Також, ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 02.02.2026 р. ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби строком до 21.03.2026 р., а 08.03.2026 р. та 14.03.2026 р. ОСОБА_5 було вчинено нові злочини, в яких він обвинувачується. Крім того, злочини ОСОБА_5 вчиненні в період звільнення від відбування покарання з випробуванням за вироками Богунського районного суду м. Житомира від 22.05.2025 р та від 02.06.2025 р.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти клопотання прокурора, посилаючись на наявність у нього тяжких захворювань та перебування його на замісній терапії.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження у тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього кодексу.
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання вчиненню дій, передбачених п.п. 1-5 частини 1 статті 177 КПК України. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені п.п. 1-12 статті 178 КПК України.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступного.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя або суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного(обвинуваченого), має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, прокурор послався на існування ризику переховування від суду; вчинення нового кримінального правопорушення.
Щодо ризику переховуватися від суду, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі.
На переконання суду, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику. Водночас, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_5 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та обвинувачується у вчиненні нових злочинів під час іспитового строку, а тому йому відомі наслідки вчинення таких злочинів та призначення покарання у разі, якщо прокурор доведе його винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Крім того, ОСОБА_5 не з'явлвся на виклику суду і до нього ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 16.03.2026 р. було застосовано привід. Тому суд вважає наявним та обґрунтованим ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить той факт, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів під час дії стосовно нього запобіжного заходу в іншому кримінальному провадженні у виді домашнього арешту в певний період доби.
З встановлених ризиків, на цьому етапі кримінального провадження обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Втім, на переконання суду, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, суд дійшов висновку, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні прокурора, а застосування до обвинуваченого іншого, більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Згідно вимогам частини 3 статті 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Суд вважає обґрунтованим розмір застави, визначений ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 01.12.2025 р.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183-184, ч. 3 ст. 315, ст.ст. 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб - до 25 червня 2026 року включно та визначити розмір застави в розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133120 (сто тридцять дві тисячі сто двадцять) гривень, яку має право внести обвинувачений або інша фізична чи юридична особа (заставодавець) на депозитний рахунок Богунського районного суду міста Житомира (м. Житомира одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області, код 26278626, розрахунковий рахунок UA678201720355249002000000277, банк ДКС м. Київ).
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- здати до зберігання відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 25 червня 2026 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення.
Суддя: ОСОБА_1