Справа № 167/265/26
Номер провадження 3/167/102/26
27 квітня 2026 року м. Рожище
Суддя Рожищенського районного суду Волинської області Гармай І. Т., за участю: секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Деркача Д. В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліцейської діяльності № 1 (м. Рожище) Луцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)
Формулювання правопорушення.
07 березня 2026 року о 00 год 20 хв ОСОБА_1 в м. Рожище по вул. Заньковецької, в порушення вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху України, керувала транспортним засобом «Nissan Leaf», номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер 6820, тест № 72, результат 0,96 ‰.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Позиція учасників справи та процесуальні дії у справі.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала суду пояснення в яких просила справу закрити у зв'язку з відсутністю у її діях складу та події адміністративного правопорушення. Вказала, що в день проведення огляду алкоголь не вживала окрім заспокійливих ліків (назви не пам'ятає) у зв'язку з чим у неї виникають сумніви щодо справності приладу на момент проведення заміру. Зазначила, що водійське посвідчення їй потрібне для виконання роботи (таксування) і автомобіль є єдиним заробітком для неї та її трьох дітей.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Деркач Д. В. просив провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення. Пояснив, що в день проведення огляду ОСОБА_1 алкогольні напої не вживала, приймала лише заспокійливі засоби, про порушення проведення огляду поліцейським не повідомляла.
Особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, інспектор СРПП ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 07 березня 2026 року перебував в добовому чергуванні, під час дії комендантської години було виявлено транспортний засіб, який рухався з порушенням ПДР. Вказав, що під час винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП було виявлено у водія транспортного засобу «Nissan Leaf» ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота в зв'язку з чим зі згоди водія проводився її огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічного приладу Драгер. Зазначив, що особа не зазначала на неправильності показника приладу, не наполягала на проходженні огляду в медичному закладі, будь-яких документів на технічний прилад не просила надати. ОСОБА_1 повідомлено про її відсторонення від керування транспортним засобом.
Суддя, заслухавши учасників справи, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, доходить такого висновку.
Норми права, які застосовує суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 280 КУпАП підлягають з'ясуванню усі обставини справи, в тому числі чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясування інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 35 Закону України «Про Національну Поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; 11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху (далі - ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, пункт 1.3 яких передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В п. 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1, 5, 7 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.ї.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом можливість керування цим транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду встановлено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція).
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п. 6 розділу І Інструкції). У розумінні вимог п. 7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров'я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.
Оцінка судді щодо фактичних обставин справи та висновки.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП працівниками поліції надано докази, які суддею досліджені у судовому засіданні.
Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя доходить такого висновку.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП доводиться:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 608237 від 07 березня 2026 року;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07 березня 2026 року;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07 березня 2026 року;
- роздруківкою чеку Drager Alcotest 6820 з якої вбачається, що особою, яку тестують є ОСОБА_1 тест № 72 від 07 березня 2026 року, результат огляду 0,96‰;
- відеозаписом на DVD диску;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6781974 від 07 березня 2026 року.
Поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України є особою, яка в силу закону, наділена повноваженнями щодо самостійного прийняття рішення про наявність чи відсутність у водія ознак алкогольного сп'яніння, визначених у п. 3 Розділу І Інструкції.
В акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським зафіксовано наявність у ОСОБА_1 ознак сп'яніння - запаху алкоголю з порожнини рота, невиразна вимова, нестійка хода.
Такі ж відомості містяться й на дослідженому в судовому засіданні відеозаписі, з якого вбачається, що поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння через наявність запаху алкоголю з порожнини рота на що остання відпвіла: «Я знаю». Далі, ОСОБА_1 зазначила, що випила лише один бокал пива, проте весь день не їла і оскільки посварилась з чоловіком то поїхала його шукати.
Отже, слід констатувати, що передбаченою п. 3 розділу І Інструкції ознакою алкогольного сп'яніння, яка стала підставою для проведення огляду ОСОБА_1 , є запах алкоголю з порожнини рота, відтак поліцейський мав підстави вважати, що водій перебуває у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Під час дослідження відеозапису доданого до протоколу про адміністративне правопорушення захисником стверджено, що особою, яка проходить огляд на стан алкогольного сп'яніння є ОСОБА_1 . При цьому під час фіксації працівниками поліції правопорушення ОСОБА_1 не повідомляла про свою незгоду з результатом тесту проведеного за допомогою технічного приладу Драгер, що могло бути підставою огляду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на стан сп'яніння безпосередньо в медичному закладі.
Також з досліджених відеозаписів вбачається, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, працівником поліції були роз'яснені її права, які визначені ст. 268 КУпАП (право на ознайомлення з матеріалами справи, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою тощо), ст. 63 Конституції України.
Суддя бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 608237 від 07 березня 2026 року суть правопорушення викладена чітко та зрозуміло, деталізовано обставини його вчинення, а саме: вказано дату, час та місце події, факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , зазначений результат тесту, пункт ПДР України, який порушено.
На переконання судді, протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, правопорушення, що ставиться в провину ОСОБА_1 є конкретним та повністю відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, якою передбачено, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Суддею не встановлено порушень вимог ст. 254, 255, 256 та 266 КУпАП.
Отож, аналізуючи наведені докази, які є послідовними та доповнюють один одного, відповідають обставинам справи, а тому не викликають сумнів у їх достовірності та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суддею беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, докази її вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи, були повно і всебічно досліджені в судовому засіданні. Об'єктивні докази, які б спростовували вину ОСОБА_1 суду надані не були.
Відтак доводи захисника, зазначені під час розгляду даної справи в своїй сукупності не спростовують події правопорушення, не впливають на висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та не дають підстав для закриття провадження у справі з підстав, наведених захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Накладення адміністративного стягнення.
Згідно з ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
В рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
На переконання судді, правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху, така тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.
Так, водій у стані сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.
Ураховуючи характер вчиненого правопорушення, даних про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступеня її вини, те, що дії ОСОБА_1 характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпечність, становлять небезпеку дорожньому руху та несуть загрозу для життя і здоров'я його учасників, суддя вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Призначаючи покарання, суддя виходить з принципу необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а тому притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки її вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», та цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути 665,60 грн судового збору.
Керуючись ст. 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок судового збору в дохід держави.
Судовий збір має бути сплачений на рахунок: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу: судовий збір.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Рожищенський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 стягується подвійний розмір штрафу 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Суддя І. Т. Гармай