Справа № 183/636/26
№ 2/183/237/26
21 квітня 2026 року м.Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Оладенко О.С.
за участю секретаря судового засідання - Павлюк А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
У грудні 2025 року позивачка, в інтересах якої діє представник - адвокат Топалова О.Є., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 29.01.2000 перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. У шлюбі народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Неповнолітніх дітей у сторін немає. Подружнє життя з відповідачем не склалось, у зв'язку з чим вони припинили сімейно-шлюбні відносини та ведення спільного господарства. Позивачка вважає, що подальше спільне життя з відповідачем не можливе. Тому просить розірвати шлюб, зареєстрований з відповідачем.
Ухвалою суду від 23.02.2026 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивачка та її представник у судове засідання не з'явилися, остання через підсистему Електронний суд подала заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача.
Відповідач у судове засідання не з'явився, 16.03.2026 через підсистему Електронний суд подав заяву про визнання позову, в якій просив дану справу розглядати без його участі.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Судом встановлено, що сторони з 29 січня 2000 року перебувають у шлюбі, який зареєстрований Сєвєродонецьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Луганської області, актовий запис №42 (а.с.10). Як зазначила позивачка у позові, від даного шлюбу подружжя неповнолітніх дітей не має.
Сторони спільне господарство не ведуть, шлюбно-сімейні відносини припинили.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частиною 3 ст. 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до вимог 112 Сімейного Кодексу України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, і постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Суд, з'ясувавши причини розірвання шлюбу та фактичні взаємовідносини подружжя, вважає що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам подружжя.
Крім того, суд бере до уваги, що у відповідності до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Оскільки відповідач визнав позов, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Під час державної реєстрації шлюбу позивачка змінила своє прізвище, клопотань про відновлення дошлюбного прізвища не заявляла.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить із положень ч.1 ст.141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, та враховує положення ч.1 ст.142 ЦПК України, відповідно до яких у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 274 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 29 січня 2000 року Сєвєродонецьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Луганської області, актовий запис №42.
Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн.60 коп.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернути ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 605 (шістсот п'ять) грн.60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення скороченого (вступної та резолютивної частини) рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено і підписано 21 квітня 2026 року .
Суддя Оладенко О.С.