Єдиний унікальний номер 205/5480/26
Номер провадження2-о/205/184/26
про передачу справи на розгляд іншому суду
28 квітня 2026 року м. Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Терещенко Т.П., ознайомившись із матеріалами заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Приватне акціонерне товариство СП «Укренергочормет», про встановлення факту, що має юридичне значення,
23 квітня 2026 року представник заявника Фурик А.Я. сформував у системі «Електронний суд» вищевказану заяву, яка зареєстрована канцелярією суду 27 квітня 2026 року.
Суддею через систему «Електронний суд» отримано відповідь № 2659856 від 28 квітня 2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру відповідно до якої заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 24 квітня 2009 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Розпорядженням Верховного Суду від 06 березня 2022 року за № 1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ саме Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області на Ленінський районний суд м. Дніпропетровська (Новокодацький районний суд міста Дніпра).
Ознайомившись із заявою та доданими до неї документами, вважаю, що цивільну справу необхідно передати на розгляд іншому суду з таких підстав.
При прийнятті до свого провадження заяви, поданої в порядку окремого провадження, суддя вирішує питання відповідності її вимогам розділу IV «Окреме провадження» ЦПК України, а також загальним вимогам до заяви, передбаченим ст. 175 ЦПК України.
Як роз'яснено у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Недотримання обов'язкових вимог до змісту заяви є перешкодою до відкриття провадження у справі.
Згідно із ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Суддею через систему «Електронний суд» отримано відповідь № 2659906 від 28 квітня 2026 року з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу, відповідно до якої, заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 13 липня 2024 року фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що відповідно до адміністративно-територіального поділу міста Львова відноситься до Личаківського району міста Львова.
Статтями 1, 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.
Верховний Суд у постанові від 24 червня 2024 року у справі № 554/7669/21 зазначив, що за загальним правилом територіальної підсудності суд є наближеним до місця знаходження відповідача, тобто тієї сторони у спорі, яка презюмується неправою. Правило підсудності за місцем знаходження відповідача стосовно доступності правосуддя є зручним саме для нього, а не для особи, яка звертається до суду за захистом.
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим Наказом Міністерства розвитку громад та територій № 376 від 28 лютого 2025 року із змінами, вся територія Маріупольського району Донецької області є тимчасово окупованою територією Російською Федерацією.
З відповіді № 2659906 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери вбачається, що заявник ОСОБА_1 як внутрішньо переміщена особа 13 липня 2024 року взятий на облік Личаківським ВСЗ УСЗ ДГП Львівської міської ради, отже його фактичне місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .
При цьому суд враховує постанову Верховного Суду від 14 серпня 2024 року у справі № 607/5535/22 та роз'яснення Верховного Суду від 02 вересня 2022 року, де зазначено, що якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО, то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування. Але якщо такої довідки у переселенця немає, тобто особа з тих чи інших причин не зареєструвалася, як ВПО, але все ж хоче подати позов у суд, то, на жаль, у такому випадку позов у найближчий суд особа подати не зможе. В такому випадку переселенці повинні подавати позови в ті суди, яким була визначена територіальна підсудність судів, які залишаються в зоні бойових дій чи в окупації. Винятком є встановлення факту смерті.
Заявник ОСОБА_1 також підтвердив у заяві про фактичне його проживання у місті Львові.
Таким чином, місце проживання/перебування заявника ОСОБА_1 зареєстровано на території Личаківського району міста Львова, що за територіальною підсудністю відноситься до Личаківського районного суду міста Львова.
Більш того, як заявник ОСОБА_1 , так і його представник знаходяться у місті Львові, а тому розгляд справи за територіальною підсудністю відповідно до вимог ст. 305 ЦПК України за місцем проживання заявника створить доступність правосуддя.
Коли учасник справи є громадянин фізична особа, то позови пред'являються до суду за місцем його проживання (actor seguitur forum ref). В науці такий принцип організації підсудності отримав назву принципу інтересу: особа, зацікавлена в захисті свого права, звертається до того суду, на території юрисдикції якого знаходиться сторона. Але відповідає цей принцип не стільки інтересам заявника, скільки інтересам відповідача. Пред'явлення позову не тотожно його правомірності, а отже, невиправдане утруднення прав та свобод заявника неприпустимо. Пред'явлення позову за місцем проживання сторони створює сприятливі умови для захисту його прав та інтересів у спірних правовідносинах, оскільки самим пред'явленням позову він поставлений у скрутніше становище.
Отже, враховуючи, що оскільки місце реєстрації заявника, як ВПО у Личаківському районі міста Львова, справа підлягає передачі до Личаківського районного суду міста Львова до територіальної юрисдикції (підсудності) якого належить місце фактичного проживання заявника, як внутрішньо переміщеної особи, відповідно до вимог ст. 305 ЦПК України.
Частиною 9 статті 187 ЦПК України передбачено, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 1 статті 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Законом України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Враховуючи викладене, справа не підсудна Новокодацького районного суду міста Дніпра та підлягає направленню за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Личаківського районного суду міста Львова.
Таким чином, вважаю за необхідне передати матеріали за заявою ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою до Личаківського районного суду міста Львова за територіальною юрисдикцією (підсудністю).
Керуючись ст. ст. 31, 32, 259, 260, 305, 353 ЦПК України, суддя
Цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Приватне акціонерне товариство СП «Укренергочормет», про встановлення факту, що має юридичне значення, передати на розгляд до Личаківського районного суду міста Львова (79007, м. Львів, вул. Богдана Лепкого, буд. 16).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її постановлення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Т.П. Терещенко
.