Єдиний унікальний номер 205/19229/25
Номер провадження2/205/1638/26
(заочне)
16 квітня 2026 року м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді Костромітіної О.О.
за участю секретаря судового засідання Михайленко Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд»звернулася до Новокодацького районного суду міста Дніпра з вищезазначеною позовною заявою. В обґрунтування позову посилається на те, що 08 серпня 2018 року Маріупольським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , актовий запис №535. Від шлюбу сторони мають спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .Сторони з 03.11.2025 року спільно не проживають, спільне господарство не ведуть, сімейні відносини припинені. Причиною припинення шлюбно-сімейних відносин є стійкий розлад подружніх стосунків, втрата почуттів, різні погляди на життя, а також психологічне та фізичне насильство з боку Відповідача. Позивач наполягає на розірванні шлюбу, оскільки примирення між сторонами є неможливим. Ні Позивач, ОСОБА_1 , ні Відповідач, ОСОБА_2 , не мають бажання примиритися. Вже близько трьох років, як проживають окремо один від одного, та жодних зв'язків не підтримують. Будь-які спільні інтереси відсутні. Подальше шлюбне життя та збереження шлюбу між Позивачем - ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , є неможливе, тому Позивач вважає за необхідне звернутися з даною позовною заявою до суду про розірвання шлюбу.
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 16 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з?явилася, надала заяву про розгляд справи без участі, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує повністю та наполягає на розірванні шлюбу, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з?явився, про день та час розгляду справи повідомлений неодноразово належним чином, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, відзив на позов не подав, заяв про розгляд справи за його відсутності, про розгляд справи в режимі відеоконференції за його участю або заяви про відкладення розгляду справи до суду від нього не надходили, тому суд, відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та з урахуванням заяви позивача, ухвалив заочне рішення.
У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 08 серпня 2018 року Маріупольським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що складено актовий запис №535 та 08.08.2018 року видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка ОСОБА_7 , дружини ОСОБА_7 .
Від шлюбу сторони мають спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється в наслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Приймаючи до уваги заяву позивача, суд вважає, що причини, що спонукають його наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч.3 ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Враховуючи вищевикладене, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, оскільки шлюбні відносини та спільне проживання між сторонами припинені, за цей час сторони не дійшли згоди щодо примирення, збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача та відповідача.
Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки позивач при реєстрації шлюбу змінила прізвище, вона має право залишити його після розірвання шлюбу.
Суд дійшов висновку про те, що сім'я сторін розпалась остаточно, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя і тому суд приходить до висновку про розірвання шлюбу між сторонами.
Згідно ч. 2 ст.114, абз. 2 ч. 3 ст.115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо прийняття судом даної позовної заяви до судового рогляду, про що зазначав відповідач в листі, який надійшов від останнього на електронну почту суду, в якому зазначено, що позивач не є громадянкою України, суд зазначає наступне.
Суд зауважує, що позивачем ОСОБА_1 позовна заява подана через систему «Електронний суд». Разом з позовною заявою відповідач надала копію паспорта громадянина України та інші документи по суті справи.
Статтею 55 Конституції України, зазначено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст.4 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч. 5,6,7,8 статті 43 ЦПК України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Позивач ОСОБА_1 скористалася своїм правом, передбаченим ст. 43 ЦПК України, та звернулася до суду через систему "Електроний суд".
При цьому суду не надано доказів щодо припинення позивачем ОСОБА_1 громадянства України.
Таким чином, суд, відповідно до вищевказаних норм права, постановив ухвалу про відкриття провадження у даній цивільній справі, оскільки громадянка України ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою в установленному законом порядку та підстав для відмови у відкритті провадження у справі судом не було встановлено.
Керуючись ст.ст. 141, 258-259, 263-265, 280-289 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 08 серпня 2018 року Маріупольським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис №535, розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;
відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя О.О. Костромітіна