Справа № 203/2473/26
Провадження № 1-кс/0203/2148/2026
25 березня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання дізнавача СД Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 про арешт майна, заявлене у рамках кримінального провадження №12026047110000124 від 13.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, -
До Центрального районного суду міста Дніпра звернулася дізнавач СД Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором з клопотанням про арешт майна, заявлене у рамках кримінального провадження №12026047110000124 від 13.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
В обґрунтування вимог клопотання дізнавач зазначив, що у провадженні СД Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадженій № 12026047110000124, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувані, 13 березня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.03.2026, близько 14:00, невстановлена особа, у приміщенні будинку АДРЕСА_1 пред'явила паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ознаками підробки.
12.03.2026 старшим слідчим СВ Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області проведений огляд місця події, в ході якого ОСОБА_6 добровільно надав для огляду та вилучення паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ознаками підробки, а саме: на першій сторінці встановлена заміна фотокартки власника паспорту з вклеюванням у відповідну графу погрудного зображення іншої особи формату 3x4.
В ході проведення слідчих дій було встановлено достатньо підстав вважати, що вказаний паспорт був підроблений з метою його використання. Крім того, виникла необхідність в проведенні технічної експертизи документів.
У судове засідання дізнавач не з'явився, про день, час та місце розгляду клопотання повідомлялася належним чином, разом із клопотанням до суду надала заяву про розгляд клопотання за її відсутності, в якому клопотання підтримала та просила його задовольнити.
Власник майна в судове засідання не з'явився, повідомлявся про день, місце та час слухання справи належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Перевіривши викладені в клопотанні доводи, дослідивши додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя доходить наступного висновку з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів такого забезпечення є арешт майна.
Частинами 1, 3 ст. 132 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У свою чергу частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Під час розгляду клопотання встановлено, що у провадженні СД Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадженій № 12026047110000124, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувані, 13 березня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, а саме 12.03.2026, близько 14:00, невстановлена особа, у приміщенні будинку АДРЕСА_1 , пред'явила паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ознаками підробки.
12.03.2026 старшим слідчим СВ Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області проведений огляд місця події, в ході якого ОСОБА_6 , добровільно надав для огляду та вилучення паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ознаками підробки, а саме: на першій сторінці встановлена заміна фотокартки власника паспорту з вклеюванням у відповідну графу погрудного зображення іншої особи формату 3x4.
З огляду на викладене, слідчий суддя враховує, що матеріали кримінального провадження в достатній мірі можуть свідчити про факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
З урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя погоджується з доводами клопотання про те, що вилучений у ОСОБА_6 в ході огляду місця події паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 , є знаряддям вчиненого кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди, має доказове значення у даному кримінальному провадженні та відповідає критеріям речового доказу, визначеного статтею 98 КПК України.
За вказаних обставин, слідчий суддя доходить висновку про наявність передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України підстав для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, в зв'язку з чим, з метою забезпечення збереження речових доказів, проведення необхідних слідчих дій, зокрема, проведення судової технічної експертизи паспорта, слід накласти арешт на вилучене під час огляду місця події 12.03.2026 майно, з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування ним.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.98, 131, 132, 170 - 172, 175, 309, 369 - 372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання дізнавача СД Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна, заявлене у рамках кримінального провадження №12026047110000124 від 13.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене під час огляду місця події 12 березня 2026 року, шляхом заборони права відчуження, розпорядження та користування ним на паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1