Справа № 203/3271/26
Провадження № 2-с/0203/13/2026
24 квітня 2026 року суддя Центрального районного суду міста Дніпра Ханієва Ф.М., розглянувши у місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 09 квітня 2026 року, виданого за заявою Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради, про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , заборгованості по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення,
встановив:
23 квітня 2026 року до Центрального районного суду міста Дніпра звернувся ОСОБА_1 з заявою про скасування судового наказу від 09 квітня 2026 року, виданого за заявою Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , заборгованості по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення, в якій заявник просить суд:
- поновити строк та скасувати судовий наказ.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2026 року, заява ОСОБА_1 була розподілена головуючому судді Ханієвій Ф.М., яка передана судді канцелярією суду - 24.04.2026 року.
Ознайомившись із заявою про скасування судового наказу та додатками до неї, суд дійшов висновку, що заява про скасування судового наказу підлягає поверненню заявнику без розгляду, з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків, видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини 1 статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Форма і зміст заяви про скасування судового наказу повинні відповідати вимогам ст. 170 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 ЦПК України, заява про скасування судового наказу має містити, зокрема, 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 4) наказ, що оспорюється.
Згідно з ч. 5 ст. 170 ЦПК України, до заяви про скасування судового наказу додаються, зокрема, 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
Як видно з матеріалів заяви про скасування судового наказу, ОСОБА_1 не долучив наказ, що оспорюється, та клопотання про поновлення пропущеного строку.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 170 ЦПК України, до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Згідно з підпунктом 4-2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір, ставка судового збору за подання до суду заяви про скасування судового наказу становить 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як визначено у ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», з 1 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328 грн.
Тому заявник повинен був сплатити судовий збір за подання заяви про скасування судового наказу в розмірі 166,40 грн. В порушенні зазначених вимог заявником при подачі заяви про скасування судового наказу не сплачено судовий збір. Доказів зворотного суду не надано.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України, у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
Враховуючи, що заявником порушено вимоги ст. 170 ЦПК України, та не сплачено судовий збір за подання заяви про скасування судового наказу, суд вважає за необхідне повернути її заявнику без розгляду.
Керуючись ст. ст. 170, 258, 259, 260 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 09 квітня 2026 року, виданого за заявою Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , заборгованості по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення - повернути заявникові без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Суддя Ф.М. Ханієва