справа №176/116/26
провадження №2/176/851/26
Іменем України
(заочне)
28 квітня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі: головуючої - судді Павловської І.А., розглянувши в місті Жовті Води, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» звернулось до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовом, де просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №2033289088 від 10 вересня 2020 року в розмірі 12 977,23 грн, що складається із заборгованості:
- по тілу кредиту - 7 700,00 грн;
- по відсотках - 5 277,23 грн.
Одночасно позивач просить стягнути із відповідачки сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10 вересня 2020 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2033289088, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит на придбання товару.
Банк на виконання умов договору надав позичальнику грошові кошти, а позичальник відповідно зобов'язався їх повернути.
Однак ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість.
24 березня 2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» укладеного договір факторингу №24/02/23, відповідно до умов якого позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними АТ «ОТП БАНК» з боржниками зазначеними в Реєстрі боржників, зокрема, за кредитним договором №2033289088 від 10 вересня 2020 року.
Враховуючи, що відповідач в добровільному порядку не сплатив заборгованість, позивач змушений був звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2026 року по справі відкрито провадження та визначено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позивач про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін повідомлений належним чином, заперечень щодо розгляду справи без повідомлення сторін не подав, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачці ОСОБА_1 , відповідно до вимог ЦПК України, за місцем її реєстрації направлялись копія позовної заяви з доданими до неї документи та копія ухвали суду про відкриття провадження у справі. При цьому відповідачка не скористалася своїм правом подати письмові заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження та/або відзиву на позовну заяву.
Приймаючи до уваги те, що відповідачка не скористалася своїм правом подати відзив на позовну заяву, а позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, з'ясувавши обставини справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, приходить до наступного висновку.
Відповідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 10 вересня 2020 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2033289088, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит на придбання товару.
Відповідачка належним чином зобов'язання за кредитним договором не виконала, грошові кошти у встановлений договором строк не повернула.
24 березня 2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» укладеного договір факторингу №24/02/23, відповідно до умов якого позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними АТ «ОТП БАНК» з боржниками зазначеними в Реєстрі боржників, зокрема, за кредитним договором №2033289088 від 10 вересня 2020 року.
Станом на день відступлення право вимоги заборгованість за кредитним договором №2033289088 від 10 вересня 2020 року становила 12 977,23 грн, що складається із заборгованості:
- по тілу кредиту - 7 700,00 грн;
- по відсотках - 5 277,23 грн.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 та 2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Розроблені банком умови договору приєднання повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що інша сторона договору лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Матеріали справи містять належний та допустимий доказ, який підтверджує факт ознайомлення позичальника з умовами договору щодо розміру процентів за кредитним договором; наявні відомості про те, що саме відповідачка погодилася з умовами з приводу процентної ставки за кредитом.
Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості. При цьому від відповідачки не надійшло заперечень щодо факту отримання кредитних коштів та суми боргу.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання судових витрат суд виходить з наступного.
Судові витрати в цій справі складаються з судового збору та витрат на надання професійної правничої допомоги.
Відповідно до положення п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений та документально підтверджений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд керується ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивач просив стягнути з відповідачки судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року у справі № 910/15357/17, додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі № 826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а і самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що розмір витрат на правову допомогу у цій справі, що включає в себе збір та аналіз доказів і документів для подання та складення позовної заяви, яка подана до суду через систему «Електронний Суд», в сумі 5 000 грн є завищеним, враховуючи категорію, складність справи.
А відтак, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню в розмірі 2 000 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 281, 282, 289ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», код ЄДРПОУ 43115064, юридична адреса: вулиця Січових Стрільців, 9, місто Дніпро, заборгованість за кредитним договором №2033289088 від 10 вересня 2020 року в розмірі 12 977 (дванадцять тисяч дев'ятсот сімдесят сім) гривень 23 копійок, що складається із заборгованості:
- по тілу кредиту - 7 700,00 грн;
- по відсотках - 5 277,23 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», код ЄДРПОУ 43115064, юридична адреса: вулиця Січових Стрільців, 9, місто Дніпро, судові витрати, що складаються із витрат:
- по оплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок;
- на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
Рішення може бути переглянуто за заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.
Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області у тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Інна ПАВЛОВСЬКА