Справа № 201/10610/25
Провадження № 2/201/957/2026
Іменем України
21 квітня 2026 року, Соборний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Наумової О.С.,
за участю секретаря судового засідання Лучковської Я.Д.,
за участю представника відповідачки - адвоката Тальчук П.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
05.08.2024р., будучи клієнтом Банку, ОСОБА_1 уклала з банком кредитний договір № ABH0CT155101722867486226, щодо надання їй кредиту в розмірі 40 000 грн. строком на 36 місяців (тобто до 04.08.2027р.) зі сплатою процентів у розмірі 75,00 щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн.
АТ «Акцент-банк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши кредит відповідачці, проте відповідачка не сплачувала своєчасно грошові кошти за кредитом, в результаті чого станом на 27.08.2025р. утворилась заборгованість - 46 138,51 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачки та яка складається з: 34 638,41 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом; 9 867,41 грн. - загальний залишок заборгованості за відсотками; 1 632,69 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.
Окрім того, позивач просить стягнути з відповідачки судові витрати у розмірі 2 422,40 грн.
Заяви учасників процесу по суті справи.
Відповідачка позовні вимоги не визнала. Від представника відповідачки - адвоката Шелудько О.О. (діє на підставі ордеру серія АР №1265530 від 18.09.2025р.) 19.09.2025р. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник вказувала, що позивачем не надано доказів, які б беззаперечно свідчили про наявність заборгованості відповідачки за кредитним договором №ABH0CT155101722867486226 від 05.08.2024р. саме в тому розмірі, на стягненні якого наполягає позивач. Також позивачем не надано доказів обґрунтованості заявлених сум заборгованості за кредитним договором №ABH0CT155101722867486226 від 05.08.2024р.
Представник відповідачки зазначає про відсутність у позивача права на вимогу дострокового погашення кредитної заборгованості за кредитним договором №ABH0CT155101722867486226 від 05.08.2024р., безпідставність та необґрунтованість позовної вимоги щодо стягнення заборгованості за пенею.
Просила у задоволенні позовних вимог - відмовити.
Рух справи.
27.08.2025р. АТ «Акцент-Банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (а.с. 1-5).
Ухвалою судді Наумової О.С. від 02.09.2025р. відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача у позовній заяві просив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с. зворот 4).
Представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Тальчук П.І. в судовому засіданні 21.04.2026р. відзив на позовну заяву підтримала, не заперечувала щодо продовження розгляду справи без її участі.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 28.02.2024р. ОСОБА_1 звернулася до АТ «Акцент-банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим ним була підписана анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг АТ «А-Банк» (а.с. 6-7).
Також 28.02.2024р. ОСОБА_1 підписала заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком (а.с. 8-11).
29.02.2024р. ОСОБА_1 підписала заяву про погодження використання удосконаленого електронного електронного підпису (а.с. 14).
05.08.2024р. на підставі Заяви про надання послуги "Швидка готівка" № ABH0CT155101722867486226 відповідачці надано кредит у розмірі 40 000 грн. строком на 36 місяців з 05.08.2024р. по 04.08.2027р. включно. Процентна ставка фіксована 75% на рік, розмір щомісячного платежу 2 847,42 грн. (а.с. 17-19).
Для підписання кредитного договору ОСОБА_1 було використано електронний підпис.
Паспорт споживчого кредиту Швидка готівка також містить аналогічні умови, які викладені в заяві про надання послуги Швидка готівка і також підписаний електронним підписом (а.с. 15-16).
Згідно з меморіальним ордером № TR.38660040.59961.65455 від 05.08.2024р. на рахунок ОСОБА_1 було перераховано 40 000 грн. за призначенням платежу видача кредиту згідно договору № ABH0CT155101722867486226 від 05/08/2024р. (а.с. 25).
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 станом на 27.08.2025р. існує заборгованість відповідачки перед позивачем у розмірі 34 638,41 грн., з яких: 34 638,41 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом; 9 867,41 грн. - загальний залишок заборгованості за відсотками; 1 632,69 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею (а.с. 24).
З виписки по рахунку та розрахунку заборгованості вбачається користування відповідачкою кредитними коштами, систематичне погашення боргу частинами (а.с. 26-27).
2. Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.
За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
За загальними правилами статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене.
Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 року №21-1465а15.
Частинами 1, 2, 3, 4 та пунктом 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 628 ЦК України, ураховуючи положення Розділу І Умов, договір, що укладається між банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі, але не виключно договорів банківського рахунку та про споживчий кредит.
Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно з паспортом споживчого кредиту та заявою про надання послуги, підпис ОСОБА_1 підтверджено простим електронним підписом.
Згідно з меморіальним ордером № TR.38660040.59961.65455 від 05.08.2024р. на рахунок відповідача було перераховано 40 000 грн. за призначенням платежу видача кредиту згідно договору № ABH0CT155101722867486226 від 05.08.2024р.
Паспорт споживчого кредиту, який підписаний простим електронним підписом ОСОБА_1 та в якому містяться основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови та які узгоджені безпосередньо сторонами і використані при обрахунку спірної суми коштів.
Відповідно до статей 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно статей 526, 530, 536, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Як вбачається з наданого АТ «Акцент-Банк» розрахунку заборгованості між банком та клієнтом ОСОБА_1 станом на 27.08.2025р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 34 638,41 грн., з яких: 34 638,41 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом; 9 867,41 грн. - загальний залишок заборгованості за відсотками; 1 632,69 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.
Відповідач, всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надав жодних доказів на спростування поданого банком розрахунку заборгованості, в тому числі і таких, що підтверджували б сплату заборгованості в повному обсязі чи відсутність такої.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Разом з тим, щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідачки на користь позивача пені у розмірі 1 632,69 грн., суд зазначає наступне.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався, востаннє Указом Президента України № 40/2026 від 12 січня 2026 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 3 лютого 2026 року строком на 90 діб.
Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, пунктом 2 частини 3 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України № 2120-IX передбачено, що цей Закон застосовується до відносин за прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, що виникли у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування.
Кредитний договір укладено 05.08.2024р., тобто під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22(61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Таким чином, вимога позивача про стягнення пені за договором № ABH0CT155101722867486226 від 05.08.2024р. не підлягає задоволенню.
Згідно з ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог АТ «Акцент-Банк».
Розподіл судових витрат.
Щодо судового збору.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до задоволених вимог, а саме: 2 336,67 грн. (розмір заявлених вимог 46 138,51 грн., розмір вимог, що підлягають задоволенню 44 505,82 грн., розмір судового збору, що підлягав сплаті при звернення до суду з цим позовом 2 422,40 грн. (2 422,40 грн. х 44 505,82 грн.: 46 138,51 грн. = 2 336,67 грн.).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263-265, 274, 279, 280 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» (ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101722867486226 від 05.08.2024р. станом на 27.08.2025р. у розмірі 44 505 (сорок чотири тисячі п'ятсот п'ять) грн. 82 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» (ЄДРПОУ 14360080) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 336 (дві тисячі триста тридцять шість) грн. 67 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Повний текст рішення виготовлений 24 квітня 2026 року.
Суддя О.С. Наумова