27 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 280/4540/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року (суддя О.О. Артоуз)
у справі № 280/4540/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому, з урахуванням уточнення, просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області стосовно знаходження громадянки ОСОБА_1 - представниці дискримінованої групи громадян України, євреїв та не євреїв, асоційованих з ними, які виїхали на постійне місце проживання до Ізраїлю - у ситуації забороненої дискримінації порівняно з іншими пенсіонерами;
ця заборонена дискримінація полягає у застосуванні до позивачки не передбаченого законодавством порядку розрахунку пенсії, із протиправним втручанням та безпідставним внесенням змін до її електронної пенсійної справи в режимі «макетної обробки», без використання стандартних алгоритмів розрахунку пенсії ІКІС ПФУ, у значно меншому розмірі, без автоматичних перерахунків, осучаснення й індексації у розмірі, в порядку та у спосіб, не передбачених чинним законодавством на момент нарахування до виплати, зокрема у протоколах/розрахунку №084650008749 від 29.08.2024 час 15:21 за період з 07.10.2009 по 30.11.2024 та від 06.09.2024 час 08:51 за період з 28.03.2023 по 30.11.2024;
- зобов'язати відповідача вжити позитивні дії:
1) негайно усунути виявлену дискримінацію шляхом: скасування всіх змін, внесених відповідачем до електронної пенсійної справи позивачки в режимі «макетної обробки», як таких, що здійснені у спосіб, не передбачений чинним законодавством та відновлення попередніх значень; - скасування результатів протиправних розрахунків пенсії, здійснених із порушенням вимог законодавства, зокрема протоколів/розрахунків №084650008749 від 29.08.2024 час 15:21 за період з 07.10.2009 по 30.11.2024 та від 06.09.2024 час 08:51 за період з 28.03.2023 по 30.11.2024;
2) застосувати до позивачки загальний, передбачений законом порядок поновлення, нарахування та розрахунку пенсії з використанням стандартних алгоритмів програмного 25 забезпечення ІКІС ПФУ, без ручного або «макетного» втручання в електронну пенсійну справу;
3) включити позивачку до кола осіб, яким відповідач проводить індексацію, автоматичні масові перерахунки, доплати та надбавки до пенсії, відповідно до пенсійного законодавства в редакції, чинній на момент здійснення перерахунку пенсії для фактичної виплати;
4) розробити та впровадити заходи щодо недопущення подальшої дискримінації громадян України, які виїхали на постійне проживання за кордон, зокрема позивачки, у тому числі шляхом аналізу внутрішніх практик, співпраці з профільними громадськими організаціями, проведення просвітницької роботи серед працівників територіальних органів Пенсійного фонду України;
5) нарахувати та виплатити позивачці майнову шкоду в сумі 828 194,40 (вісімсот двадцять вісім тисяч сто дев'яносто чотири грн 40 коп.) грн. та моральну шкоду в сумі 250 000 грн (що еквівалентно 5 500 євро);
6) здійснити перерахунок пенсії позивачки з 07.10.2009 відповідно до статей 27, 28 та частин 2, 3 статті 42, пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20.02.2019 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" в чинній редакції на момент виконання судового рішення, в розмірі не менше мінімальної пенсії для осіб старше 80 років, в розмірі на момент поновлення виплати пенсії, та здійснити виплату різниці з вирахуванням виплаченої майнової шкоди та сплачених сум відповідачем, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів;
7) встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов'язати відповідача подати звіт про його виконання у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року у справі № 280/4540/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишено без руху.
Надано позивачці строк - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: уточненої позовної заяви із формулюванням позовних вимог у відповідності до ч. 1 ст. 5 та п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, доказів сплати судового збору на суму 14049,00 грн., власноруч засвідчену копію паспорта ОСОБА_1 або іншого доказу на підтвердження її правосуб'єктності, заяви про поновлення процесуального строку звернення до суду в частині оскарження рішення №084650008749 від 06.09.2024 із зазначенням поважних причин пропуску та доказів на їх підтвердження.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.06.2025 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви на 05 днів з дати постановлення даної ухвали суду із зазначенням, що недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду доказів сплати судового збору на суму 12122,00 грн.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.08.2025 позовну заяву повернуто позивачці відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України у зв'язку з тим, що позивачка не усунула недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, а саме: не подала доказів сплати судового збору.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 11.08.2025, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Позивачка вказує, що нею заявлено одну головну позовну вимогу про визнання бездіяльності протиправною, а інші вимоги є похідними від головної вимоги. Наполягає, що нею сплачено судовий збір за подання позовної заяви належним чином.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Згідно приписів ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Положеннями ч.1 ст. 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
В даному випадку, висновки суду першої інстанції про не усунення позивачкою недоліків позовної заяви ґрунтуються на тому, що ухвалою суду від 09.06.2025 у цій справі роз'яснено, що положення Закону України «Про судовий збір» передбачає звільнення від сплати судового збору у разі відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю, а отже, для звільнення від сплати судового збору на цій підставі, на час звернення із вимогою про відшкодування шкоди це рішення повинне бути визнане судовим рішенням незаконним.
Суд першої інстанції наголосив, що матеріали адміністративного позову не містять доказів, які б підтверджували, що дії чи рішення відповідача визнані незаконними в установленому законом порядку, зокрема, відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, в межах цієї справи ще не прийнято та, як наслідок не встановлено, що позивачці заподіяно шкоду незаконними діями чи рішеннями органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою. Тому на стадії відкриття провадження у справі суд не має можливості встановити, що спірна моральна шкода, завдана незаконними діями (рішенням) відповідача та, відповідно чи є вказана вимога похідною, як про це вказує представник позивача.
Отже, за таких підстав суд першої інстанції вважає, що судовий збір за заявлені позовні вимоги має бути сплачений позивачкою на загальних підставах, а саме: позовні вимоги майнового характеру передбачають сплату судового збору позивачкою з урахуванням коефіцієнту пониження у розмірі 12112 грн.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до п.11 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Згідно з приписами частини першої статті 5 КАС України щодо способів судового захисту, які кореспондують з положеннями частини другої статті 245 КАС України щодо повноважень суду при вирішенні справи, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом: визнання протиправним і скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача-суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч. 5 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
З аналізу зазначеної норми вбачається, що позовну вимогу про відшкодування шкоди, заявлену в адміністративному судочинстві, обов'язково зумовлює вимога про вирішення публічно-правового спору (наприклад визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень). В такому випадку вимога про відшкодування шкоди не є об'єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка її зумовлює, такий платіж сплачується.
Вказані висновки відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 02.05.2019 у справі №9901/167/19 та Верховного Суду в постановах від 18.10.2019 у справі № 405/8768/18, від 05.03.2020 у справі № 597/664/18, від 20.11.2025 у справі №260/412/25, від 09.03.2026 у справі № 280/4173/25.
Судом апеляційної інстанції з'ясовано, що у цій справі, яка розглядається, позивачка заявила вимогу про відшкодування шкоди у зв'язку із протиправною бездіяльністю пенсійного органу - відповідача.
Отже, за позовні вимоги щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди на користь позивачки у зв'язку із вчиненням оскаржуваної бездіяльності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області судовий збір не справляється, тому висновок судів першої інстанцій про не усунення недоліків позовної заяви та наявність підстав для повернення позовної заяви є необґрунтованим.
Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала про повернення позовної заяви винесена судом першої інстанції без наявних на то підстав, тому відповідно до ст.320 КАС України підлягає скасуванню з правленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. 311, 320, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі № 280/4540/25 скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко
суддя А.В. Суховаров