22 квітня 2026 р.Справа № 480/4587/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Сумбуд" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.02.2026, головуючий суддя І інстанції: С.М. Глазько, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, по справі № 480/4587/24
за позовом Приватного акціонерне товариство "Сумбуд"
до Головного управління ДПС у Сумській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
Позивач, Приватне акціонерне товариство "Сумбуд", звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області, у якій просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.02.2024 152818280408.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 р. та прийняти рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а саме, Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Головним управлінням ДПС у Сумській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати Приватним акціонерним товариством "Сумбуд" податкових зобов'язань з податку на додану вартість, за результатами якої уповноваженою особою складено акт від 26.01.2024 № 851/А/18-28-04-08/14017843 (а.с.87-90).
Згідно висновків зазначеного акту контролюючим органом встановлено несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по податку на додану вартість згідно податкових декларацій та уточнюючих розрахунків, зокрема:
- податкова декларація за січень 2021 року від 19.02.2021 на суму ПДВ 94776,00 грн, граничний термін сплати - 02.03.2021, сплачено - із затримкою до 30 календарних днів за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання;
- податкова декларація за січень 2022 року від 17.02.2022 на суму ПДВ 304949,00 грн, граничний термін сплати - 01.08.2022, сплачено - із затримкою до 30 календарних днів за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання;
- податкова декларація за лютий 2022 року від 14.07.2022 на суму ПДВ 265263,00 грн граничний термін сплати - 01.08.2022, сплачено - із затримкою до 30 календарних днів за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання;
- податкова декларація за березень 2022 року від 15.07.2022 на суму ПДВ 74293,00 грн, граничний термін сплати - 01.08.2022, сплачено - із затримкою до 30 календарних днів за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання;
- податкова декларація за квітень 2022 року від 15.07.2022 на суму ПДВ 34216,00 грн, граничний термін сплати - 01.08.2022, сплачено - із затримкою до 30 календарних днів за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання;
- податкова декларація за травень 2022 року від 15.07.2022 на суму ПДВ 40169,00 грн, граничний термін сплати - 01.08.2022, сплачено - із затримкою до 30 календарних днів за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання;
- податкова декларація за червень 2022 року від 08.08.2022 на суму ПДВ 1182,00 грн граничний термін сплати - 08.08.2022, сплачено - із затримкою до 30 календарних днів за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання;
- податкова декларація за серпень 2022 року від 20.09.2022 на суму ПДВ 826491,00 грн, граничний термін сплати - 30.09.2022, сплачено - із затримкою більше 30 календарних днів за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання;
- уточнюючий розрахунок за серпень 2022 року від 21.10.2022 на суму ПДВ 17011,00 грн, граничний термін сплати - 21.10.2022, сплачено - із затримкою більше 30 календарних днів за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання;
- податкова декларація за жовтень 2022 року від 21.11.2022 на суму ПДВ 161944,00 грн, граничний термін сплати - 30.11.2022, сплачено - із затримкою більше 30 календарних днів за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання;
- уточнюючий розрахунок за жовтень 2022 року від 26.12.2022 на суму ПДВ 6325,00 грн, граничний термін сплати - 26.12.2022, сплачено із затримкою більше 30 календарних днів за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання;
- податкова декларація за листопад 2022 року від 20.12.2022 на суму ПДВ 13642,00 грн, граничний термін сплати - 30.12.2022, сплачено - із затримкою більше 30 календарних днів за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання;
- уточнюючий розрахунок за листопад 2022 року від 20.02.2023 на суму ПДВ 628,00 грн, граничний термін сплати - 20.02.2023, сплачено - із затримкою більше 30 календарних днів за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання;
- податкова декларація за грудень 2022 року від 19.01.2023 на суму ПДВ 425630,00 грн, граничний термін сплати - 30.01.2023, сплачено - із затримкою більше 30 календарних днів за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання;
- податкова декларація за січень 2023 року від 20.02.2023 на суму ПДВ 70959,00 грн, граничний термін сплати - 02.03.2023, сплачено - із затримкою більше 30 календарних днів за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання;
- податкова декларація за лютий 2023 року від 20.03.2023 на суму ПДВ 234651,00 грн, граничний термін сплати - 23.10.2023, сплачено - із затримкою більше 30 календарних днів за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання;
- уточнюючий розрахунок за лютий 2023 року від 19.04.2023 на суму ПДВ 126254,00 грн, граничний термін сплати - 19.04.2023, сплачено - із затримкою більше 30 календарних днів за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання;
- податкова декларація за березень 2023 року від 19.04.2023 на суму ПДВ 18739,00 грн, граничний термін сплати - 01.05.2023, сплачено - із затримкою більше 30 календарних днів за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання;
- податкова декларація за квітень 2023 року від 22.05.2023 на суму ПДВ 117112,00 грн, граничний термін сплати - 30.05.2023 сплачено - із затримкою більше 30 календарних днів за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання;
- податкова декларація за травень 2023 року від 19.06.2023 на суму ПДВ 253361,00 грн, граничний термін сплати - 30.06.2023, сплачено - із затримкою більше 30 календарних днів за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання;
- податкова декларація за червень 2023 року від 20.07.2023 на суму ПДВ 267252,00 грн, граничний термін сплати - 31.07.2023, сплачено - із затримкою більше 30 календарних днів за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання;
- податкова декларація за липень 2023 року від 21.08.2023 на суму ПДВ 137185,00 грн, граничний термін сплати - 30.08.2023, сплачено із затримкою до 30 календарних днів за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання;
- податкова декларація за серпень 2023 року від 20.09.2023 на суму ПДВ 91902,00 грн, граничний термін сплати - 02.10.2023, сплачено - із затримкою більше 30 календарних днів за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання;
- податкова декларація за вересень 2023 року від 20.10.2023 на суму ПДВ 10587,00 грн, граничний термін сплати - 30.10.2023, сплачено із затримкою до 30 календарних днів за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.
На підставі акту перевірки від 26.01.2024 № 851/А/18-28-04-08/14017843 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 15.02.2024 № 152818280408 (а.с. 62), яким за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із виробленого в Україні товарів (робіт, послуг), визначеного пунктом 31.1 статті 31, пунктом 50.1 статті 50, пунктом 57.1 статті 57, пунктом 203.2 ст.203, пункту 69 підрозділу 10 розділу "Перехідні положення" Податкового кодексу України, до позивача застосовано штрафні санкції на загальну суму 300888,68 грн в т.ч. у розмірах:
- 5 відсотків від суми сплаченого боргу в сумі 764491,40 грн - 38224,58 грн;
- 10 відсотків від суми сплаченого боргу в сумі 2626641,00 грн - 262664,10 грн.
Не погодившись з рішенням Головного управління ДПС у Сумській області від 15.02.2024 № 152818280408 позивач подав скаргу до Державної податкової служби України з вимогою скасувати вищевказане рішення (а.с. 59).
Проте, рішенням Державної податкової служби України від 06.05.2024 № 3114/6/99-00-06-03-01-06 (а.с.60-61) скаргу залишено без задоволення та рішення Головного управління ДПС у Сумській області без змін.
Вважаючи винесене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення обґрунтоване, у зв'язку з чим не підлягає скасуванню.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 ПК України).
Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3 статті 36 ПК України).
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (пункт 36.5 статті 36 ПК України).
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно пункту 202.1 статті 202 ПК України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць з урахуванням відповідних особливостей, встановлених ПК України.
Згідно статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Статтею 120-1 ПК України встановлена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної.
Згідно з пунктом 124.1 статті 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Відповідно до пункту 124.2 статті 124 ПК України діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.
Діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов'язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання (пункту 124.3 статті 124 ПК України).
Судовим розглядом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Сумській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати Приватним акціонерним товариством "Сумбуд" податкових зобов'язань з податку на додану вартість, за результатами якої уповноваженою особою складено акт від 26.01.2024 № 851/А/18-28-04-08/14017843 (а.с.87-90).
Згідно висновків зазначеного акту контролюючим органом встановлено несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по податку на додану вартість по податковим деклараціям та уточнюючим розрахункам за січень 2021 року, січень - червень 2022 року, серпень 2022 року, жовтень-грудень 2022 року, січень - вересень 2023 року.
18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 533- IX (далі - Закон № 533- IX).
У зв'язку із набранням чинності Закону № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту:
«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
порушення вимог законодавства в частині:
обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку;
порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».
Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів сплати податків та зборів у відповідний період.
Карантин був встановлений Кабінетом Міністрів України на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року.
Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Однак, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).
Вказаним Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України був доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Підпунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України було визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Підпунктом 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України було встановлено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
У подальшому, Законом України № 2142-IX від 24 березня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» були внесені зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».
12.05.2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX), який набрав чинності 27 травня 2022 року.
Згідно вказаного Закону № 2260-IX з 27 травня 2022 року підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:
«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».
Отже, з дати набрання чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язку, зокрема, щодо сплати податків та зборів.
Так, Законом № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України був доповнений положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а тому будь-яка колізія між нормами Податкового кодексу України або неоднозначне (множинне) трактування норм Податкового кодексу (зокрема п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України та п.п 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України) з 27.05.2022 року відсутні.
Крім того, Законом № 2260-IX було внесено зміни й до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, згідно яких для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім, дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.
Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX, який набрав чинності 03 січня 2023 року, підпункт 69.1 викладено в новій редакції, згідно якої, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Крім того, згідно внесених змін до цього пункту, платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо: строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень-травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року).
Колегія суддів зазначає, що з аналізу наведених вище норм вбачається, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату податків та зборів за звітні податкові періоди, в яких діяв мораторій, запроваджений пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року, однак лише у випадку сплати таких податкових зобов'язань не пізніше 1 серпня 2022 року (перший випадок) або у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів (другий випадок).
Суд зазначає, що якщо платником податків порушено граничний строк сплати узгоджених податкових зобов'язань за звітні періоди, які припадали на період дії мораторію (січень - травень 2022 року), а сплата таких податкових зобов'язань відбулась з порушенням строку після 01 серпня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 124.1 статті 124 ПК України (а саме за порушення строків сплати податків та зборів після 01.08.2022 року по день фактичної сплати податкових зобов'язань).
Виключенням є другий випадок, коли у платника податків відсутня можливість виконати свій податковий обов'язок.
Колегія суддів звертає увагу, що з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.
При цьому встановлене абзацом першим підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України звільнення від відповідальності є залежним від отримання рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов'язку відповідно до вимог Порядку № 225.
Так, наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2022 року за № 967/38303, було затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення Податкового кодексу України (далі - Порядок № 225). Цей Порядок набрав чинності 06 вересня 2022 року.
При цьому та обставина, що Порядок № 225 набрав чинності лише 06 вересня 2022 року, у будь-якому випадку не позбавляла платників податків права довести у визначений спосіб факту неможливості своєчасно виконати свій обов'язок і після указаної дати, вказавши у заяві про відповідний період, що прямо передбачено указаним Порядком.
Колегія суддів зазначає, що той платник податків, у якого відсутня можливість своєчасно виконати податковий обов'язок із сплати податків і зборів з 27 травня 2022 року повинен довести обставини неможливості виконання податкового обов'язку шляхом подання відповідної заяви та документів до контролюючого органу відповідно до вимог Порядку № 225. За умови отримання відповідного рішення контролюючого органу щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку відповідальність, передбачена статтею 124 ПК України, до цього платника податків не застосовується.
Судом встановлено, що у матеріалах цієї справи відсутні докази звернення позивача до податкового органу із заявою довільної форми щодо відсутності можливості виконання податкового обов'язку.
Крім того, рішення про відсутність можливості виконання податкових обов'язків прийнятого відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, та переліків документів на підтвердження, затвердженого наказом Мінфіну від 29.07.2022 № 225, до матеріалів справи не надано.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено факту неможливості виконання податкового обов'язку у спірний період, а тому ПАТ «Сумбуд» віднесено до категорії платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, і, відповідно, позивач підлягає притягненню до фінансової відповідальності на підставі статті 124 ПК України за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи, за наслідком проведення камеральної перевірки контролюючим органом було вірно визначено, що граничним строком сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за податковими деклараціями з податку на додану вартість за січень-травень 2022 року для ПАТ "Сумбуд" було 01 серпня 2022 року.
Крім того, фактична сплата грошового зобов'язання за податковими деклараціями з податку на додану вартість за січень-травень 2022 року відбулася 16.08.2022, тобто з порушенням строку сплати на 15 календарних днів.
Судом встановлено, що із розрахунку штрафних санкцій за спірним податковим повідомленням-рішенням (зв. бік а.с. 62-65) та Акту перевірки (а.с.87-90) вбачається, що розмір штрафної санкції за порушення строку сплати грошового зобов'язання за податковими деклараціями з податку на додану вартість за січень-травень 2022 року розраховано у розмірі 5 відсотків від суми сплаченого боргу, що відповідає вимогам, встановленим пунктом 124.1 статті 124 ПК України.
Стосовно сплати ПАТ "Сумбуд" грошових зобов'язань з ПДВ за інші звітні періоди, а саме: за січень 2021 року, червень 2022 року, серпень 2022 року, жовтень-грудень 2022 року, січень-вересень 2023 року, суд зазначає, що у період граничних строків сплати податкових зобов'язань за вказані звітні періоди мораторій на застосування штрафних санкцій у зв'язку з карантином не діяв в силу внесених до ПК України змін згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 року № 2260-IX, який набрав чинності 27 травня 2022 року. За несвоєчасну сплату грошових зобов'язань за вказані звітні періоди норми Податкового кодексу України не передбачають звільнення від відповідальності за умови їх сплати до визначеної цим Кодексом дати.
Судовим розглядом встановлено, що з акту перевірки вбачається, що граничний термін сплати податкового (грошового) зобов'язання з податку на додану вартість за податковими деклараціями з податку на додану вартість за січень 2021 року, червень 2022 року, серпень 2022 року, жовтень-грудень 2022 року, січень-вересень 2023 року встановлено податковим органом з дотримання положень пункту 57.1. статті 57 ПК України, у відповідності до якого граничний термін сплати такого податкового (грошового) зобов'язання становить 10-й календарний день, що настав за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.
Разом з тим, фактична сплата грошового зобов'язання за податковими деклараціями з податку на додану вартість за січень 2021 року, червень 2022 року, липень 2023 року, вересень 2023 року відбулася із затримкою до 30 календарних днів за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, а сплата грошового зобов'язання за податковими деклараціями з податку на додану вартість за серпень 2022 року, жовтень-грудень 2022 року, січень -червень 2023 року, серпень 2023 року - із затримкою більше 30 календарних днів за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, що підтверджується розрахунком, долученим до податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів зазначає, що враховуючи відсутність правових підстав для звільнення позивача від фінансової відповідальності за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань після 01.08.2022 року за вказані вище періоди, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що контролюючим органом правомірно застосовано до позивача штрафні санкції передбачені п. 124.1 ст. 124 ПК України за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення обґрунтоване, у зв'язку з чим не підлягає скасуванню, у зв'язку з чим відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції, відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сумбуд" залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 по справі № 480/4587/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк
Повний текст постанови складено 28.04.2026 року