28 квітня 2026 р. Справа № 520/12746/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2025, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., м. Харків, повний текст складено 28.08.25 у справі № 520/12746/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частини НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з січня 2016 року по день фактичної виплати 19.03.2025;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частини НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з січня 2016 року по день фактичної виплати 19.03.2025.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2025 у справі № 520/12746/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу, у зв'язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, виплата якої проведена 19.03.2025 року.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частини НОМЕР_1 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу з 01.12.2015 року по 19.03.2025 року, у зв'язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року згідно Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 року “Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.»
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) у розумінні ст. 2 Закону 2050-ІІІ не допускало затримки в виплатах. Вказує, що 19.03.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 виконано постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2025 у справі № 520/20202/24 та здійснено нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно, із застосуванням січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) у розмірі 46 782,65 грн, що не заперечується позивачем. Звертає увагу суду, що суми виплат, що здійсненні на виконання рішення суду були нараховані позивачу та виплачені в місячний термін після встановлення їх судом, затримка у їх виплаті зі сторони регіонально управління відсутня. З огляду на вищезазначене, підстави для проведення ОСОБА_1 компенсації втрат частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплат нарахованих та виплачених 19.03.2025, які здійснено на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2025 у справі № 520/20202/24 відсутні.
За результатами апеляційного розгляду просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні з грудня 2015 року по вересень 2019 року включно в ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_1 ); з жовтня 2019 року 01.08.2020 включно в Адміністрації ДПС України (Військова частина НОМЕР_2 ) (далі - відповідач, Адміністрація ДПС України).
Згідно з Витягом із Наказу голови Державної прикордонної служби України від 30.07.2020 №737-ОС ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 01.08.2020.
Позивачу не була виплачена індексація грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 01.08.2020 року, у зв'язку з чим, з метою захисту порушеного права, позивач був вимушений звернутися з позовною заявою до Харківського окружного адміністративного суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 року у справі № 520/20202/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольно частково.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_6 (Військова частина НОМЕР_1 ) здійснити нарахування та виплату індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно, із застосуванням січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_5 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.03.2018 по вересень 2019 року включно.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_6 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період із 01.03.2018 по вересень 2019 року, із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із жовтня 2019 року по 01.08.2020 включно.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період із жовтня 2019 року по 01.08.2020 включно, із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2025 р. рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 у справі № 520/20202/24 - скасовано в частині визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_5 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по вересень 2019 року включно, зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_5 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по вересень 2019 року, із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб; визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з жовтня 2019 року по 01.08.2020 включно та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різниці грошового забезпечення за період з жовтня 2019 року по 01.08.2020 включно, із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
Прийнято в цій частині постанову, якою відмовлено у задоволенні позову.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 залишено без змін.
Відповідачем здійснено нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, із урахуванням раніше виплачених сум у загальній сумі 49244,90 грн, що підтверджується розрахунком індексації грошового забезпечення від 18.03.2025 № 09/50-2025 та здійснив виплату на суму 46782,65грн, що підтверджується випискою по надходженнях по картці рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК», проте позивач зазначає, що при цьому відповідач не виплатив позивачу компенсацію втрати частини грошових доходів.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправної бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу, у зв'язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, виплата якої проведена 19.03.2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Виходячи з положень вказаної норми законодавства, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, з огляду на таке.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» №2050-ІІІ (далі по тексту - Закон України №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №159 (далі по тексту - Порядок №159).
Відповідно до статті 1 Закону України №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Положеннями статті 2 Закону України №2050-ІІІ зазначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно з ст. 3 Закону України №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Приписами статті 4 Закону України №2050-ІІІ визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Норми аналогічного змісту містяться також у Порядку №159.
Відповідно до статті 1 Закону України №2050-ІІІ вбачається, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
Згадані судом статті 2, 3 Закону України №2050-ІІІ встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, визначення поняття доходи для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.
Пункти 1, 2 Порядку №159 відтворюють положення Закону України №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
У пункті 4 цього Порядку №159 прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів.
За такої умови слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи і пов'язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у статті 3 Закону України №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або такий, який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону України №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
З огляду на те, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11.07.2017 №21-2003а16, Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №810/1092/17 та від 13.01.2020 у справі №803/203/17.
Разом з тим, коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. А отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону України №2050-III є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.
За таких обставин, право на компенсацію позивач набуває після набрання законної сили судовим рішенням та у разі несвоєчасної виплати відповідачем сум доходу, які стягнуто на підставі цього рішення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки право позивача на нарахування та виплату індексації встановлено рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 року у справі № 520/20202/24 та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2025р., виплачена позивачу - 19.03.2025, то має місце затримка виплати відповідачем відповідної присудженої суми.
Аналогічний правовий підхід викладений у постанові Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №817/621/18.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу, у зв'язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, виплата якої проведена 19.03.2025 року, зобов'язавши ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частини НОМЕР_1 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу з 01.12.2015 року по 19.03.2025 року, у зв'язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року згідно Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 року “Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.»
Доводи апеляційної скарги з зазначених підстав не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду відповідача з правовою оцінкою обставин справи, установлених у процесі її розгляду.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2025 у справі № 520/12746/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц