28 квітня 2026 р. Справа № 440/605/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Русанової В.Б. , П'янової Я.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантік 2020" на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 27.01.2026, головуючий суддя І інстанції: В.І. Бевза, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 27.01.26 по справі № 440/605/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантік 2020"
до Енергетичної митниці
про визнання протиправним та скасування рішення,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТІК 2020" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду адміністративним позовом до Енергетичної митниці, в якому просив суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Енергетичної митниці про коригування митної вартості товарів: №UA903180/2025/000062/2 від 15.12.2025; №UA903180/2025/000063/2 від 15.12.2025; №UA903180/2025/000064/2 від 26.12.2025; №UA903180/2025/000065/2 від 27.12.2025; №UA903180/2025/000066/2 від 29.12.2025; №UA903180/2025/000067/2 від 29.12.2025; №UA903000/2025/000569/2 від 30.12.2025; №UA903000/2025/000570/2 від 30.12.2025; №UA903180/2026/000001/2 від 12.01.2026.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 повернуто позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТІК 2020" до Енергетичної митниці про визнання протиправним та скасування рішення позивачеві. Роз'яснено позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду у порядку, встановленому законом.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивачем ТОВ "Атлантік 2020" подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 скасувати, а справу №440/605/26 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивачем зазначено, що всі оскаржувані рішення про коригування митної вартості стосуються поставки по одному й тому ж контракту TRA-ATL 25-03 від 29.09.2025, стосуються однакового товару та зроблені в рамках однієї специфікації - Додатку № 4 і всі поставки є поставкою однієї партії товару, що доставлялись і розмитнювались кількома бензовозами внаслідок певного об'єму цієї партії. Вказує, що висновок суду про повернення позовної заяви відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України є помилковим, оскільки наведені в оскаржуваному рішенні мотиви свідчать про можливість застосування положень ч. 6 ст. 172 КАС України, якою передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зокрема щодо повернення позовної заяви, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Так, повертаючи адміністративний позов ТОВ "АТЛАНТІК 2020", суд першої інстанції виходив з того, що за поданою позовною заявою фактично підлягають вирішенню 9 окремих майнових спорів, при цьому, підставами виникнення спірних правовідносин сторін є різні обставини (окремі операції за різними поставками, різними митними деклараціями, різними перевірками окремої митної декларації та різних рішень про коригування митної вартості такої окремої митної декларації), які мають індивідуальний характер, та щодо яких відповідачем прийняті різні рішення тощо.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
Частиною першої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Колегією суддів встановлено, що в позовній заяві позивач просить скасувати 9 рішень Енергетичної митниці, кожне з яких прийняте на підставі окремої самостійної перевірки 9 окремих митних декларацій № 25UA903180000772U7 від 15.12.2025, № 25UA903180000775U4 від 15.12.2025, № 25UA903180000802U2 від 26.12.2025, № 25UA903180000804UO від 27.12.2025, №25UA903180000811U8 від 29.12.2025, №25UA903180000812U7 від 29.12.2025, №25UA903180000815U4 від 30.12.2025, №25UA903180000816U3 від 30.12.2025, №26UA903180000020U7 від 12.01.2026, які оформлені на окремі поставки товару.
Оскарження рішень Енергетичної митниці про коригування митної вартості товарів №UA903180/2025/000062/2 від 15.12.2025; №UA903180/2025/000063/2 від 15.12.2025; №UA903180/2025/000064/2 від 26.12.2025; №UA903180/2025/000065/2 від 27.12.2025; №UA903180/2025/000066/2 від 29.12.2025; №UA903180/2025/000067/2 від 29.12.2025; №UA903000/2025/000569/2 від 30.12.2025; №UA903000/2025/000570/2 від 30.12.2025; №UA903180/2026/000001/2 від 12.01.2026 - це кожна окрема підстава та предмет позову (майнова вимога), тобто окремий обрахунок майнової вимоги за кожним оскарженим рішенням митниці.
Колегія суддів зазначає, що кожне рішення митниці про коригування митної вартості винесене на підставі окремих автономних доказів, які оформлюються на кожну окрему поставку та відповідних дій декларанта, позивача щодо оформлення митної декларації на кожну поставку.
Згідно із пунктом 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Частиною першою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Водночас, порушенням правила об'єднання вимог є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права позивача та об'єктивного обов'язку відповідача.
Відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову.
Відповідно до змісту позовної заяви та її прохальної частини, позивач об'єднує в одному позові 9 самостійних майнових вимог, які мають різні підстави та предмет доказування, які стосуються різних господарських операцій (поставок), різних перевірок митних декларацій та обґрунтовані різними доказами, у той же час позивач сплачує судовий збір як за одну майнову вимогу, обраховуючи котловим методом шляхом об'єднання всіх вимог до однієї загальної суми.
У позові позивач описує зміст кожної окремої господарської операції за кожною окремою митною декларацією та кожним окремим рішення про коригування митної вартості, логічно ділить позов на девять окремих самостійних підстав та обставин, що стосуються кожно окремого рішення про коригування митної вартості, що свідчить про наявність девяти окремих позовних вимог.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за поданою позовною заявою фактично підлягають вирішенню 9 окремих майнових спорів, при цьому, підставами виникнення спірних правовідносин сторін є різні обставини (окремі операції за різними поставками, різними митними деклараціями, різними перевірками окремої митної декларації та різних рішень про коригування митної вартості такої окремої митної декларації), які мають індивідуальний характер, та щодо яких відповідачем прийняті різні рішення тощо.
Згідно із пунктом 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Враховуючи викладене, сумісний розгляд об'єднаних позивачем позовних вимог є неприпустимим в одній позовній заяві, не сприяє принципу процесуальної економії. При цьому, відповідно до обрахунку розміру судового збору у цій справі об'єднання самостійних майнових вимог відбулось з метою штучного зменшення розміру судового збору внаслідок обрахунку майнових вимог за котловим методом, як для однієї справи, хоча фактично у цій справі об'єднані девять самостійних майнових вимог, що можуть становити окремі позовні заяви (підстави та предмет позову), що є не відповідає принципу добросовісності.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви ініціатору звернення.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантік 2020" - залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 по справі № 440/605/26 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді В.Б. Русанова Я.В. П'янова