28 квітня2026року м. Київ
Справа №761/7989/25
Провадження: № 22-ц/824/9918/2026
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Невідомої Т. О.,
розглянувши апеляційну скаргу адвоката Мороз Світлани Сергіївни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Фарби України»
на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 грудня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Юзькової О. Л.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Фарби України» про визнання права власності,
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 грудня 2025 рокупозов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 майнові права на об'єкт незавершеного будівництва - однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:91050:0046.
Стягнуто з ТОВ «ВКФ Фарби України» на користь держави судовий збір у розмірі 3472 грн.
Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Мороз С. С. в інтересах ТОВ «ВКФ Фарби України'направила30 березня 2026 року через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду,в якій одночасно порушила питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що повний текст оскаржуваного судового рішення отримала в приміщенні суду 26 лютого 2026 року.
31 березня 2026 року цивільну справу витребувано з суду першої інстанції.
27 квітня 2026 року матеріали справи №761/7989/25 надійшли до Київського апеляційного суду.
Вирішуючи порушене скаржником питання, суд виходить з наступного.
За правилом ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено-повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Як убачається із матеріалів справи, 19 грудня 2025 року судом першої інстанції було ухвалено рішення за відсутності учасників справи.
Апеляційна скарга скаржникомнаправлена через систему «Електронний суд»30 березня 2026 року, тобто, з пропуском строку, встановленого ст. 354 ЦПК України.
В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження скаржник посилається на те, що повний текст оскаржуваного судового рішення отримала 26 лютого 2026 року в приміщенні суду.
В той же час, згідно довідки про доставку електронного документу «Рішення» від 19 грудня 2025 рокудоставлено до електронного кабінету ТОВ «ВКФ Фарби України»20 грудня 2025 року 06:40:01(зв. а.с. 31).
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 грудня 2025 рокунадіслано судом до Єдиного державного реєстру судових рішень: 19.12.2025. Зареєстровано: 20.12.2025. Забезпечено надання загального доступу: 23.12.2025.
Частинами 3, 6 ст. 272 ЦПК України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відповідно до ч. 6 ст. 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували «Електронний кабінет», суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до «Електронного кабінету» таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Чиннимпроцесуальнимзаконодавствомпередбачено два способиналежногонадсилання судом процесуальнихдокументів - шляхом направленнярекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електроннійформі - через «Електроннийкабінет», а у випадку, якщоучасниксправи не має зареєстрованогоЕлектронногокабінету, - документинадсилаютьсязасобамипідсистем ЄСІТС на адресу електронноїпошти, вказану таким учасникомпід час поданнядокументів до суду.
Суд, якийкомунікує з учасникомсправи за допомогоюповідомлених ним засобівкомунікації, дієправомірно і добросовісно. Тому слідвиходити з «презумпціїобізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такізасобикомунікації, знаєабопринаймні повинна буладізнатися про повідомлення.
Отже, з моменту доставки рішення до електронного кабінету ТОВ «ВКФ Фарби України» вважається належним чином повідомленим про ухвалене судове рішення. Застосовуючи принцип «презумпції обізнаності», слід виходити з того, що товариство знало або принаймні повинне було знати про надходження судового рішення 20 грудня 2025 року.
Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що адвокат Мороз С.С. отримала копію оскаржуваного судового рішення в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва 26 лютого 2026 року.
Таким чином, строк на апеляційне оскарження розпочався саме з 20 грудня 2025 року з дня вручення судового рішення товариству, а не з дати отримання його довірителькою в приміщенні суду.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Ураховуючи вищевикладене у контексті наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження обставин пропуску такого строку, суд визнає такі підстави неповажними та такими, що об'єктивно не перешкоджали представнику позивача вчинити процесуальну дію у строк, передбачений процесуальним законом.
Безпідставне поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Поновлення процесуального строку зі спливом зазначеного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»).
Зважаючи на наведені обставини, вважаю, що підстави для поновлення процесуального строку за вказаними скаржником обставинами відсутні.
Ураховуючи вищевикладене, скаржнику необхідно подати до Київського апеляційного суду заяву із зазначеннямінших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, що є предметом оскарження.
Крім того, апеляційна скарга не оплачена судовим збором.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», визначено розміри ставок судового збору на основі розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
У відповідності до положень Закону України «Про судовий збір», зокрема, п. 1 ч.1 ст. 4, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. п. 6 п. 1 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір'за подання апеляційної скарги на рішення судуюридичною особою, ставка судового збору становить150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Як убачається з матеріалів справи під час звернення до суду з позовом позивачем слід було сплатити судовий збір у розмірі 3472 грн = (347200*0,01)
За звернення з апеляційною скаргою слід було сплатити судовий збір у розмірі 5208 = 3472 * 1, 5
Адвокат Мороз С. С. в інтересах ТОВ «ВКФ Фарби України»подалаапеляційну скаргу через систему «Електронний суд» до Київського апеляційного суду.
Отже, скаржнику, необхідно сплатити судовий збірза подачу апеляційної скарги із застосуванням коефіцієнта 0,8, для пониження відповідного розміру ставки судового збору, у розмірі 4166, 40 = (5208*0, 8)за наступнимиреквізитами та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів ГУК у Солом.р-ні/Соломян.р-н
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA548999980313101206080026010
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Київський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа) При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 357 ЦПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом п'яти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 4 статті 357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статті 358 цього Кодексу.
Ураховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для надання до суду відповідної заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, що є предметом оскарження та для сплати судового збору у розмірі4166, 40грнза звернення до суду з апеляційною скаргою.
Керуючись ст. ст. 185, 356, 357, 366 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргуадвоката Мороз Світлани Сергіївни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Фарби України»на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 грудня 2025 рокузалишити без руху та надати строк для надання до суду відповідної заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, що є предметом оскарження, та для сплати судового збору, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання скаржником копії даної ухвали.
Роз'яснити скаржнику, що у разі не подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Роз'яснити скаржнику, що у випадку несплати судового збору у встановлений строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, є остаточною, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя: Т.О. Невідома