про залишення апеляційної скарги без руху
27 квітня 2026 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 16 березня 2026 року, щодо ОСОБА_2 ,-
Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 16 березня 2026 року ОСОБА_2 , визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, та призначено їй покарання:
- ч. 1 ст. 307 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі;
- ч. 2 ст. 307 КК України - 6 (шість) років позбавлення волі з конфіскацією належного їй на праві власності майна.
Строк відбування покарання ухвалено обчислювати з дня ухвалення вироку, тобто з 16 березня 2026 року.
Відповідно до положень частини 5 статті 72 КК України зараховано ОСОБА_2 , у строк покарання період її попереднього ув'язнення з 03.11.2025 до 15.03.2026 включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_2 , залишено тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
Вирішено долю речових доказів. Стягнуто процесуальні витрати.
Не погоджуючись з вироком суду захисник обвинуваченої ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Святошинського районного суду м. Києва від 16 березня 2026 року змінити, призначивши ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 307 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі; ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років без конфіскації майна. На підставі ч.1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням.
Перевіривши відповідність апеляційної скарги вимогам ст. 396 КПК України, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України, в апеляційній скарзі, в числі інших визначених законом обставин, повинно бути відображено вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Всупереч вказаним положенням в апеляційній скарзі обвинуваченого захисника відсутні чіткі та зрозумілі обґрунтування того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення в частині призначеного покарання.
Положеннями ч.1 ст. 69 КК України встановлено, що за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Так, головною ознакою застосування положень ч. 1 ст. 69 КК України окрім корупційних кримінальних правопорушень, або кримінальних правопорушень пов'язаних з корупцією є не просто наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання, а саме істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, які мають бути зазначені в апеляційній скарзі і на думку сторони захисту відповідають таким критеріям.
Однак, апелянт у поданій апеляційній скарзі не зазначає конкретних обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених статтею 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.
Оскільки апеляційна скарга подана без додержання вимог ст. 396 КПК України, апеляційну скаргу слід залишити без руху.
Керуючись ст. ст. 396, 399 КПК України, суддя,-
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 16 березня 2026 року, щодо неї ? залишити без руху, встановивши строк на усунення виявлених недоліків 10 (десять) днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду ОСОБА_1