Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
28 квітня 2026 року справа №520/3101/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши клопотання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати за закупівельними цінами станом на 01.01.2020 та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач ненарахував і невиплатив йому компенсацію за неотримане речове майно за закупівельними цінами станом на 01.01.2020. Вважаючи свої права порушеними звернувся до суду.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 26.02.2021 справу передано на розгляд судді Зоркіній Юлії Володимирівні.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого повторного розподілу судової справи між суддями 06.08.2024 справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_2 з посади.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду.
Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого зазначав, що по надходженню необхідного фінансування, позивачу було виплачено грошову компенсацію за неотримане речове майно, що підтверджується копією платіжного доручення №220 від 23.03.2021, яке долучене до матеріалів відзиву. Також зазначив при цьому, що виплата проведена з урахуванням пункту 5 Порядку, а саме виходячи із закупівельної вартості майна станом на 01.01.2020. Крім того зазначив, що виплата була проведена на підставі довідки-розрахунку від 15.09.2020 №47, що долучена до матеріалів відзиву, за 38 найменувань речового майна, в розмірі 18533,94 грн з врахуванням стягнутого у відповідності до пункту 161 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень ПКУ військового збору 1,5%. (сума компенсації за 38 найменувань 18867,90 грн - 1,5% = 18533,94 грн). При тому не слід враховувати суму ПДФО 18% 3396,22 грн., яка зазначена в довідці і яка повинна бути утримана з ОСОБА_1 відповідно до вимог ПКУ, та яка згідно Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 №44, компенсується ОСОБА_1 з Державного бюджету України. Таким чином, довідка розрахунок від 15.09.2020 №47 за своїм змістом є розрахунком потреб в коштах, який надсилається до Головного управління Національної гвардії України м. Київ та яка включає власне суму компенсації 18 867,90 грн та суму ПДФО 3396,22 грн, яка фактично була сплачена військовою частиною в бюджет за ОСОБА_1 . З огляду на останнє, сума компенсації за неотримане речове майно, що підлягала сплаті ОСОБА_1 складає 18533,94 грн. і була їй сплачена 23.03.2021 з урахуванням стягнутого військового збору 1,5% з усієї суми компенсації 18867,90 грн.
Також відповідач зауважив, що дійсна довідка-розрахунок, яка стала підставою для нарахування та виплати грошової компенсації за неотримане майно, а саме у сумі 18 867,90 грн за 38 найменувань речового майна, долучена до відзиву на позов. У свою чергу, в матеріалах позову перебуває довідка-розрахунок від 15.09.2020 №47, яка була надана позивачу при звільненні, складена вона була попередньо та з помилками, і, таким чином інформація, яка в ній зазначена є недостовірною і такою, що не заслуговує на увагу.
Позивач надав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої наполягав на задоволенні позовних вимог та зокрема зазначив, що відзив не містить даних про правильність та повноту нарахування компенсації за неотримане речове майно, право на яке має ОСОБА_1 .
Відповідач надав до суду заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, у яких зазначив, що зі змісту відзиву на позовну заяву та долученої до нього засвідченої копії платіжного доручення від 23.03.2021 №220 вимоги позивача до військової частини задоволенні у повному обсязі, а саме: нараховано за закупівельними цінами станом на 01.01.2020 та виплачено грошову компенсацію за неотримане речове майно. З вимогами щодо розміру та порядку нарахування або перерахунку компенсації позивач має право звернутися до суду з новим позовом. У зв'язку з чим просив закрити провадження у справі.
Розглянувши вказане клопотання представника відповідача та заперечення проти нього, суд дійшов наступних висновків.
До матеріалів справи відповідачем надано копію платіжного доручення від 23.03.2021 №220 у розмірі 18533,94 грн (призначення платежу 1003020; 2210; перерахованого грошову компенсацію за речове майно та компенсацію за ПДФО ОСОБА_1 ІНН: НОМЕР_2 ).
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, оскільки в межах даної справи позивач оскаржує бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно, а відповідачем під час розгляду справи надані до суду копію платіжного доручення від 23.03.2021 №220 у розмірі 18533,94 грн, суд дійшов висновків, що суб'єктом владних повноважень виправлені оскаржувані порушення, тому наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі п.8 ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
З правового аналізу наведеної норми вбачається, що вона підлягає застосуванню у випадках, коли суб'єкт владних повноважень погодився з допущеними ним порушеннями та такі порушення були виправлені ним самостійно за власною ініціативою, що призвело до повного відновлення законних прав та інтересів позивача без необхідності визнавати протиправними рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи зміст заявлених позовних вимог, відповідачем фактично задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .
Оскільки оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень, шляхом сплати грошової компенсації за речове майно у розмірі 18533,94 грн, у зв'язку з чим на момент розгляду даної справи відсутня необхідність визнавати протиправною бездіяльність відповідача, а отже відповідно до вимог п.8 ч.1 ст.238 КАС України є правові підстави для закриття провадження у справі.
Водночас, слід зазначити, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації (пункт 4 Порядку №178).
З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що грошова компенсація вартості за неотримане речове майно гарантується державою, після звільнення військовослужбовець зберігає право на її отримання і виплата цієї компенсації має обов'язковий характер у разі його подальшого звернення з рапортом чи заявою.
Подібна правова позиція стосовно тлумачення наведених норм уже була висловлена Верховним Судом, зокрема, у пункті 43 постанови від 30 липня 2020 року у справі №820/5767/17.
Повертаючись до обставин цієї справи варто зауважити, що позивач звернувся з позовними вимогами щодо невиплати компенсації за неотримане речове майно, при цьому визначений відповідачем розмір такої компенсації не був предметом даної справи, у зв'язку з чим спір у даній справі між сторонами фактично зводиться виключно до питання невиконання обов'язку щодо її виплати.
У сукупності наведене дає правові підстави суду для закриття провадження у справі у повному обсязі, оскільки існуючий спір у даній справі у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку відповідача, вичерпаний.
Відповідно до ч.2 ст.238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
У відповідності до п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" позивач має право подати клопотання про повернення судового збору сплаченого за подання адміністративного позову до суду у зв'язку із закриттям провадження у справі.
Керуючись статтями 238, 243, 248 КАС України, суд, -
Клопотання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про закриття провадження у справі задовольнити.
Закрити провадження в адміністративній справі №520/3101/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строк, визначені частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА