28 квітня 2026 року № 320/23542/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши в місті Києві розглянувши в місті Києві матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.
14.01.2026 року від представника позивача надійшла заява (зареєстрована 24.02.2026 року) про зміну способу і порядку виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від від 10.09.2024 року.
У вказаній заяві представник просить змінити спосіб і порядок виконання рішення, яке виніс Київський окружний адміністративний суд від 10.09.2024 року у справі №320/23542/24 із зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області з 01.04.2019 року перерахувати та виплачувати пенсію на підставі довідки №2/3/1/938 від 29.01.2024 року, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, без обмеження максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 262486,98 грн.
Відповідно до ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 року заяву призначено до розгляду.
У зв'язку з неявкою учасників справи, суд вирішив подальший розгляд здійснювати в порядку письмового провадження.
Вказану заяву представник обґрунтовує тим, що станом на дату звернення позивача до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду, рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 року у справі №320/23542/24 відповідачем не виконано та позивачу не виплачено доплати до пенсії в сумі 262861,68грн
Дослідивши дану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року №1404-VIII, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Так, частиною 3 статті 378 КАС України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, підставою для зміни способу чи порядку виконання рішення є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин. Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Дана позиція підтверджується постановою Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 800/203/17.
Таким чином, передумовою для прийняття судом рішення про зміну способу або порядку виконання судового рішення, є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.
Із листа відповідача від 12.12.2025 року вбачається, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 по справі № 320/23542/243, яке набрало законної сили 14.10.2024, нарахована доплата за період з 01.04.2019 по 31.10.2024 становить 262861,68 грн, однак кошти, нараховані на виконання вищезазначеного рішення суду, виплачуються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 “Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» (далі - Порядок), що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку одержувачів виплат на виконання судових рішень.
Отже, неможливість здійснення виплати перерахованої суми пенсії обумовлена відсутністю відповідного бюджетного фінансування на здійснення таких виплат.
Оскільки виконання рішення суду залежить виключно від бюджетного фінансування, то його виконання можливо і в такий спосіб як зобов'язання виплатити позивачеві пенсію (здійснити виплату донарахованої суми пенсії), хоча і за певних умов (такими умовами є здійснення належного фінансування на виплату заборгованості з Державного бюджету України).
Суд зазначає, що зміна способу і порядку виконання судового рішення у такому випадку не призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування Державою витрат по виплаті заборгованості з пенсійних виплат позивачу.
З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною яка ускладнює виконання рішення суду є неналежне фінансування витрат по виплаті пенсії, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зміни способу і порядку виконання судового рішення.
Керуючись статтями 248, 378 КАС України,
1. У задоволенні заяви представника позивача про зміну способу виконання судового рішення в адміністративній справі №320/23542/24 - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Терлецька О.О.