ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"28" квітня 2026 р. справа № 300/3805/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Остап'юка С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - відповідач 1, ГУ ПФУ в місті Києві), Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач 2, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання протиправним та скасування рішення від 28.03.2024 за № 926130151941, зобов'язання здійснити з 22.03.2024 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням архівної довідки про заробітну плату до 2000 року за № 35/59-4.01/200.
Підставами звернення позивача із вказаним позовом є відмова в перерахунку пенсії на підставі архівної довідки про заробітну плату до 2000 року за № 35/59-4.01/200.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV (далі - Закон №1058-IV). Позивач звернулась до територіального управління Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії на підставі архівної довідки про заробітну плату до 2000 року за № 35/59-4.01/200. За наслідками розгляду вказаної заяви ГУ ПФУ в місті Києві прийняло рішення від 28.03.2024 за № 926130151941 про відмову у перерахунку пенсії. Вказане рішення мотивоване тим, що позивачем не надано завірені в установленому порядку копії первинних документів на підставі яких видано архівну довідку про заробітну плату до 2000 року за № 35/59-4.01/200.
В свою чергу, за доводами позивача, органи Пенсійного фонду України здійснюються призначення та перерахунок пенсії саме на підставі тих документів, які надані заявником, та вимагають повного та всебічного розгляду. ОСОБА_1 зазначає, що має право на перерахунок пенсії з урахуванням періоду зарплат зазначених в архівній довідці № 35/59-4.01/200 (60 місяців). Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач 2 скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. Так, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області не погоджується з доводами позивача, викладеними у позовній заяві, вказує на їх безпідставність, необґрунтованість та вважає їх такими що не підлягають задоволенню.
Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві направило до суду відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погодився, із посиланням на відповідні норми права та твердження, просив в задоволенні позову відмовити, з викладених у ньому підстав.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзиви на позовну заяву, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV.
Позивач 22.03.2024 через Веб-портал звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням періоду заробітку за 60 місяців згідно відомостей архівної довідки про заробітну плату до 2000 року за № 35/59-4.01/200 від 05.03.2024, виданої Архівним відділом Івано-Франківської міської ради, долучивши до заяви зазначену довідку..
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 28.03.2024 за № 926130151941 відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, оскільки не надано завірені в установленому порядку копії первинних документів на підставі яких видано архівну довідку про заробітну плату.
Вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 28.03.2024 за № 926130151941 про відмову у перерахунку пенсії із врахуванням відомостей архівної довідки про заробітну плату за № 35/59-4.01/200 від 05.03.2024, виданої Архівним відділом Івано-Франківської міської ради ОСОБА_1 звернулась з цим позовом до суду з метою захисту своїх порушених прав на пенсійне забезпечення.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, який включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 (надалі Закон №1788-ХІІ) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (надалі Закон №1058-IV) (в редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною 1 статті 24 Закону №1058-ІV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону №1058-ІV).
При цьому, згідно з частиною 4 статті 24 цього Закону періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
З системного аналізу наведеної норми слідує, що виключення періодів до 60 календарних місяців страхового стажу, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, здійснюється виключно за вибором особи - пенсіонера.
При цьому, обчислення страхового стажу в місяцях згідно вимог статті 24 Закону №1058-IV, не є перешкодою для реалізації пенсіонером права на вибір та виключення заробітної плати за певні періоди страхового стажу згідно статті 40 Закону № 1058-IV.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (надалі Порядок №22-1), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846.
За змістом підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року.
За бажанням пенсіонера ним може подаватися довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Пунктом 2.10 Порядку № 22-1 передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Позивачем надано архівну довідку про заробітну плату за № 35/59-4.01/200 від 05.03.2024, видану Архівним відділом Івано-Франківської міської ради, яка містить відомості про заробітну плату в ВАТ "Івано-Франківська меблева фабрика" за періоди 1986-1990 років. До відомостей вказаної довідки не включені виплати одноразового характеру, не обумовлені системою оплати праці, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, та такі видані на підставі первинних документів.
Архівна довідка про заробітну плату за № 35/59-4.01/200 від 05.03.2024, видана Архівним відділом Івано-Франківської міської ради містить підставу її видачі: Ф. 18,оп. 1-Д, спр.540, арк.56,спр,544, арк.45,спр.558, арк.71-78,спр,564, арк.85-98,спр.581, арк43-49 спр.587, арк,78-91,спр.609, арк.74-87,спр.630, арк,75, спр.644, арк. 59-72.
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачі, здійснюючи свої повноваження, звертались із запитами до Архівного відділу Івано-Франківської міської ради щодо надання підтверджуючих документів або вчиняли інші дії, спрямовані на перевірку відповідної інформації щодо сум заробітної плати, зазначених в архівній довідці про заробітну плату за № 35/59-4.01/200 від 05.03.2024, виданій Архівним відділом Івано-Франківської міської ради, яка містить відомості про заробітну плату в ВАТ "Івано-Франківська меблева фабрика" за періоди 1986-1990 років.
Суд не встановив, що за результатами таких дій відповідачами отримано докази, які б свідчили про невідповідність архівної довідки про заробітну плату, зокрема, щодо її форми, змісту або зазначених у ній сум. Вказані докази не були додані ГУ ПФУ в місті Києві і до рішення від 28.03.2024 за №923130151941.
Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при перерахунку позивачу пенсії.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №291/99/17.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).
Відповідно до підпункту 5 пункту 6 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 за №208 Пенсійний фонд України для виконання покладених на нього завдань має право проводити планові, а у випадках, передбачених законом, позапланові перевірки у роботодавців та інших осіб бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів щодо достовірності відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб або для призначення пенсій, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час таких перевірок.
В даному випадку орган пенсійного забезпечення не здійснив жодних дій, спрямованих на отримання відомостей або додаткових документів, на підставі яких можна було б переконатися у достовірності інформації зазначеної в архівній довідці про заробітну плату за № 35/59-4.01/200 від 05.03.2024, виданій Архівним відділом Івано-Франківської міської ради, яка містить відомості про заробітну плату в ВАТ "Івано-Франківська меблева фабрика" за періоди 1986-1990 років, що є порушенням вищезазначених норм.
Неможливість отримання від відповідних органів державної влади необхідної інформації для проведення перевірки чи звірки нічим не підтверджена, жодного скерованого запиту, який залишений без розгляду або у розгляді якого відмовлено, відповідачі суду не представили.
За таких обставин пенсійний орган фактично переклав на ОСОБА_1 тягар доказування власного неперевіреного сумніву щодо інформації про заробітну плату, зазначену в архівній довідці про заробітну плату за № 35/59-4.01/200 від 05.03.2024, виданій Архівним відділом Івано-Франківської міської ради, яка містить відомості про заробітну плату в ВАТ "Івано-Франківська меблева фабрика" за періоди 1986-1990 років, що є непропорційним заявленій легітимній меті (перерахунку пенсії ), тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.
За вказаних обставин рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 28.03.2024 за № 926130151941 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
При цьому, обираючи ефективний спосіб захисту порушеного права, та періоду, що підлягає захисту, суд керується такими мотивами.
Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Так, відповідно до пунктів 4.1, 4.2, абзацу 3 пункту 4.3 і пункту 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (далі - Порядок №22-1), заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів.
Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Із вказаного слідує, що після реєстрації заяви позивача, органом пенсійного забезпечення, який її розглядав і вирішував за принципом екстериторіальності питання про наявність чи відсутність права на перерахунок пенсії в розумінні Порядку №22-1 є Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, а не Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, як визначено позивачем.
Відповідно до частини 4 статті 45 Закону №1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Оскільки із заявою про перерахунок пенсії ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області 22.03.2024, то спірний перерахунок повинен бути здійснений з 01.04.2024, а не 22.03.2024, як визначила пенсіонер у позовній заяві.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В силу вимог частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, зважаючи на встановлення у справі не виконання відповідачем при розгляді заяви позивача власних повноважень в належному і повному обсязі, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 .
Інші сформовані позовні вимоги та їх формулювання, на переконання суду, поглинаються (враховуються) при вирішенні даного спору, за сформованими вище висновками і вирішення спору по суті.
Розподіляючи між сторонами судові витрати суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в розмірі 1 211,20 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи квитанція від 13.05.2024 за № 0.0.3640705799.1.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина 1 статті 139 КАС України).
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України).
Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли з вини Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, то з останнього підлягають стягненню за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 605,60 гривень, що пропорційно становить 50 відсотків задоволених позовних вимог від загального розміру сплаченого судового збору.
Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 28.03.2024 за №926130151941 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з урахуванням відомостей про заробітну плату зазначену в архівній довідці про заробітну плату за №35/59-4.01/200 від 05.03.2024, виданій Архівним відділом Івано-Франківської міської ради.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01.04.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням відомостей про заробітну плату зазначену в архівній довідці про заробітну плату за №35/59-4.01/200 від 05.03.2024, виданій Архівним відділом Івано-Франківської міської ради, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ідентифікаційний код юридичної особи 42098368) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1 ;
відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ідентифікаційний код юридичної особи 42098368), вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, місто Київ, 04053;
відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018.
Суддя Остап'юк С.В.